- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§4. Визначники матриць третього порядку
Означення 1. Визначником матриці третього порядку
а11 а12 а13
А = а21 а22 а23
а31 а32 а33
н
азивається
число: а11
а12
а13
= а21 а22 а23 = а11а22а33+а31а12а23+а21а32а13‑
а31 а32 а33 ‑ а31а22а13-а32а23а11-а21а12а33
Тут виражено правило трикутника. Визначник можна розкрити за правилом Саррюса:
а11 а12 а13 а11 а12
а21 а22 а23 а21 а22 = а11а12а33+а31а12а23+а21а32а13-а31а22а13-а32а23а11-
а31 а32 а33 а31 а32 - а21а12а33
Приклад: обчислити визначник
1 2 -3
= -1 -3 4 = -2
2 1 -1
Зауваження: Всі властивості 1 - 9, які справедливі для визначників другого порядку справедливі і для визначників третього порядку.
Означення 2. Мінором елемента aij матриці А, називається визначник отриманий із матриці А шляхом закреслення в матриці А і-го рядка та j-го стовпця. Мінор позначається Мij.
Мінор першого порядку можна отримати із матриці другого порядку.
а11
а12
А=
а21 а22 М21=а21=а12
Мінор другого порядку можна отримати із матриці третього порядку, наприклад:
а11 а12 а13
А = а21 а22 а23 М21= а12 а13
а31 а32 а33 а31 а33
Означення 3. Алгебраїчним доповненням (або ад’юнктом) Аij елемента аij матриці А називається мінор цього елемента, взятий зі знаком (-1)i+j, тобто Аij=(-1)i+j Мij.
Теарема 1. Визначник матриці дорівнює сумі добутків елементів деякого рядка на алгебраїчні доповнення цих елементів
а11
а12
а13
А = а21 а22 а23 = а11А11+а12А12+а13А13
а31 а32 а33
Доведення:
а22 а23 а21 а23 а21 а22
а11А11+а12А12+а13А13= а11(-1)2 + а12(-1)3 + а13(-1)4 =
а32 а33 а31 а33 а31 а32
= а11а22а33-а11а32а23+а12а21а33-а12а31а23+а13а21а32-а13а31а22= А.
Приклад: обчислити
2 1 -3
4 1 -2 1
-2 4
А= -2 4 1 за елементами 1 рядка 2(-1)2 + 1(-1)3 - 3(-1)4 =29
1 -1 2 -1 2 1 2 1 –1
Перевірити, розкладаючи за елементами другого стовпця.
Теорема 2. (анулювання).
Сума добутків елементів деякого рядка(стовпця) визначника на відповідні алгебраїчні доповнення елементів іншого рядка (стовпця) дорівнює нулю.
Доведення :
а22 а23 а21 а23 а21 а22
а31 - а32 + а33 = а31а22а33-а31а32а23-а32а21а33+а32а31а23+
а32 а33 а31 а33 а31 а32 +а33а21а32-а33а31а22= 0
Як можна обчислити визначник III порядку?
