- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
Розглянемо криву y = f (x). На цій лінії візьмемо т. М0 (х0. у0)
yo
Q )α P ( R
0 xo
Запишемо р – ня дотичної, що проходить через т. М0 і не║осі ОУ.
Рівняння прямої з даним кутовим коефіцієнтом ″К″ що проходить через т. М0 (х0, у0) має вигляд :
у - у0 = К (х – х0); К = f ' (x0) =>
=> y - y0 = f ' (x0) * (х – х0)
Озн. 1 Нормаллю до кривої в даній точці наз. пряма, що проходить через
цю точку перпендикулярна до дотичної.
Довжина відрізку QM0 дотичной називається довжиною дотичної. Проекція цього відрізку на вісь ОХ QP називається під дотичною. Довжина М0R називається довжиною нормалі, а проекція RP – називається під нормаллю.
§ 11. Похідні вищих порядків
Озн. 1 Якщо функція має першу похідну, то похідна від похідної
першого порядку наз. похідною другого порядку, або другою
похідною.
аналогічно
Похідна позначається римськими цифрами : IV, V … або (n – 1), (n) фізичний зміст похідної другого порядку :
-
прискорення прямолінійного руху за час
t.
Друга похідна ф – ції заданої параметрично :
§ 12. Поняття диференціалу
Якщо ф – ція y
= f
(х) диференційована на [a.
b],
то
відповідно до властивості границі і
нескінченно малої.
f
' (x0)
+ α
(Δx),
де α
(Δx)
→ 0 коли Δx→
0, тоді Δf
(x0)
= f
' (x0)
Δx
+ α
(Δx)
Δx
Озн. 1 Якщо функція f (х) має в точці х0 похідну f ' (x0), тоді добуток
f ' (x0) Δх наз. диференціалом ф – ції f (x) в т. x0 і записують df (x0) = f ' (x0) Δx.
T. я. dx = x ' Δx = 1 *Δx тобто dx ≈ Δx
маємо df (x) = f ' (x) dx
Усі формули похідної працюють для диф – ла, як і властивості.
Геометричний зміст диф – лу
f(x0+Δx) N
Δу K
f
(x0)
м )α O
Δx
0 x0 x0+Δx
МК – дотична
З ΔМКО маєм КО = МО * tg
Але МО = Δх, tg = f ' (x0)
т. ч. КО = f ' (x0) * Δx = dy
Т. ч. Диф – ал ф – ції y = f (x)
в т. x0 дорівнює приросту
ординати дотичної.
dy ≠ Δy KO ≠ N, але при малих
Δх, Δу ≈ dy
Застосування диференціалу до наближених обчислень
Δу = f ' (x)Δx => f (x+Δx) – f (x) = f ' (x)Δx
f (x+Δx) = f (x) + f ' (x)Δx
Озн.
2 Абсолютною похибкою Δо наближеної
величини x
наз. модуль
різниці між її точним значенням "а" та наближеним
Δо
=
Озн.
3 Відносною похибкою δ називають : δ
=
Диференціали вищих порядків
Озн. 4 Диф – ал від диф – ла першого порядку називають диф – лом
другого порядку
d2y = d (dy) d2y = f '' (x) dx2
Аналогічно знаходимо диф – ал 3 го та 4 го порядку.
d n y = d (d n-1 y) = f ( n) (x) dx n
Зауваження Теореми про добуток і частку похідної справедливі і
для диф – лу d (uv) = duv + dvdu
d
,
але для диф – лу (n
> 1) порядку вони
мають зміст тільки коли х незалежна змінна.
(Тобто для складної ф – ції ці формули не виконуються)
d2y = d (dy) = d (φ' (z)dz) = dz d (φ' (z)) + φ' (z) d (dz) = dz φ'' (zdz + φ' (z)) d2z = φ'' (x)dz2 = φ' (z)d2 z.
