
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
4.Транспонування матриць
Означення 6: Матрицю Ат називають транспонованою по відношенню до матриці А, якщо вона утворена шляхом заміни рядків на стовпчики в матриці А.
Приклад :
1 3
1 9
А= Ат=
9 4 3 4
5. Властивості дій над матрицями
1. 1А=А1=А
2. 0А=А0=0
3. (А)=()А – асоціативність відносно множення чисел.
4. А+В=В+А – комутативність додавання матриць.
5. (А+В)=А+В – дистрибутивність відносно суми матриць.
6. (+)А=А+А
7. А+0=0+А=А
8. (А)В=(АВ)=А(В)
9. (АВ)С = А(ВС)
10. А(В+С) = АВ+АС; (А+В)С =АС+ВС
11. АЕ=ЕА=А
За означенням довести одне з них.
§3. Визначники матриць другого порядку
Визначник - це числова характеристика квадратної матриці.
Означення 1. Визначником (детермінантом) матриці другого порядку
називається чисто =|А = detA = а11 а22- а21 а12 . Позначають визначник:
а11
а12
А| = detA =
а21 а22
П риклад: 3 6 3 6
А= А= = 12-6=6
1 4 1 4
Властивості визначників матриць другого порядку |Ат| , як це довести ?
Доведення:
а11 а12 а11 а12
А| = = а11 а22- а21 а12 Ат= = а11 а22- а12 а21
а21 а22 а21 а22
Наслідок: Будь-яка властивість справедлива для рядків визначника, зберігається і для стовпців.
Я
кщо елементи будь-якого рядка (стовпця) матриці рівні нулю, то її визначник дорівнює нулеві: 0 а12
= 0
0 а22
3. Якщо елементи одного рядка матриці дорівнюють відповідно елементам другого рядка, то визначник цієї матриці дорівнює нулю.
Якщо елементи двох рядків поміняти місцями, то визначник не зміниться за абсолютною величиною, а його знак поміняється на протилежний:
а11
а12
а21
а22
а21 а22 а11 а12
Якщо елементи деякого рядка матриці помножити на одне і те ж число “k”, то визначник матриці зміниться в “k” разів.
kа11 kа12 а11 а12
k
а21 а22 а21 а22
Якщо елементи деякого рядка матриці пропорційні елементам другого рядка цієї ж матриці, то її визначник дорівнює нулеві.
а11 а12 а11 а12
k
kа21 kа12 а11 а12
Нехай дано два визначники другого порядку у яких відповідно два стовпчики співпали, а два різні:
а11 а12 b21 а22
1 = 2 =
а21 а22 b11 а12
Тоді сума цих визначників буде дорівнювати визначнику другого порядку, у якого вказаний стовпчик складається із суми відповідних елементів цих стовпчиків
а11 а12 b11 а12 а11+b11 а12
= 1 + 2 = + =
а21 а22 b21 а22 а21+b21 а22
Довести самостийно:
= а22(а11+b11)-а12(а21+b21)= a22a11+a22b11-a12a21+a12b21= (a22a11-a12а21)+(a22b11-a12b21)= =1 + 2
8. Якщо до елементів деякого рядка матриці додати відповідно елементи другого рядка матриці, помножені на одне і те ж саме число “k”, то визначник матрицы не зміниться.
Як можна це довести?
Доведення:
а11
а12
а11+ka21
а12+ka22
а11
а12
а21
а22
а11
а12
= = +k = = 0 а21 а 22 а21 а22 а21 а22 а21 а22 а21 а22
9. АВ= А В.