
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
6 . Неперервна функція
Озн.1 Ф-я f(x), x [a,b] наз-ся неперервною в x0 [a,b], якщо границя ф-ї f(x) в т.x0 iснує і дорівнює значенню ф-ї в цій точці: lim f(x)=lim f(x0)
О
зн.2
Ф-я f(x)
наз. неперервною в т.x0,
якщо вона визначена в околі точки і
границя приросту функції в цій точці
дорівнює 0, якщо
y
y
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _
lim
f(x)
= 0 y0_
y
_ _ _ _ _ _ _
0
x0
x
x x
О зн.3 Ф-я f(x) наз. неперервною зліва в т. x0, якщо lim f(x)=f (x0) і
-0
неперервною справа, якщо lim f(x)= f(x0)
+0
О зн.4. Ф-я f(x) наз. неперервною на будь-якому інтервалі (a,b),якщо вона неперервна в кожній точці цього інтервалу.
Властивості функції неперервної в точці на відрізку
1. Сума скінченого числа ф-ій , неперервних на будь-якому проміжку (а,в) у точці х0, є ф-я неперервна в цій точці.
2. Добуток скінченого числа ф-й, неперервних в точці х0, є неперервна ф-я в точці ч0 .
3. Частика двох функцій, неперервних в точці х0 є ф-я неперервна в т.х0, якщо значення ф-ії в знаменнику не дорівнює 0 в х0.
4. Якщо f(x) неперервна то lim f(x) = f (lim x)
5. Якщо ф-я f(x) неперервна на [a,b] і на його кінцях приймає значення різних знаків, то на [a,b] знайдеться хоча б одна точка, в якій ф-я дорівнює 0.
6.Якщо ф-я неперервна на [a,b] то на ньому існує найбільше i найменше значення функції.
Класифікація точок розриву функції
Якщо т. x0 належить обл.. визначення ф-ії, або її межі і не є точкою неперервності то кажуть , що x0 - точка розриву ф-ії. Це можливо в слідуючи випадках:
1) в т. x0 ф-ія не визначена
2)не існує границя ф-ії при x x0
3)границя існує, але вона не дорівнює значенню ф-ії в т.x0.
О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
lim f(x) = f (x0-0); lim f(x)= f (x0+0)
0
0
О зн.6 Якщо границя зліва і справа скінченні числа, маємо стрибок.
Озн.7 Точка x0 розриву першого роду, в якій f (x-0)=f (x+0) f(x) наз. точкою усуненого розриву.
О зн.8 Якщо ф-я на відрізку [a,b] має лише скінченне число точок розриву 1 роду, то її наз. кусочно-неперервною.
Озн.9 Якщо хоча б одна границя справа або зліва дорівнює нескінченності маємо розрив 2 роду.
розрив
2 роду
7. Чудові границі
1.Перша чудова границя
lim
або lim
Доведення
Розгл.
дугу кола радіуса R=1,
з центральним
кутом
х
(
0<x<
/2
)
ОА =1 sin
x
= MK
; tg
x
= AT(1)
М
Т
S
OAM
< ScekOAM<S
OAT.
х
1/2OA.
MK<1/2
OA.
AM<1/2OA.
AT.
Використаємо
О К А рів-я (1) 1/2 sin x< 1/2 x<1/2tg x => sinx<x<tgx/sinx (2)
1>
>cos
0<1-
<1-cos
x
, т.я.sin
x/2
<1 то sin2
x/2<
sin
x/2
враховуючи
(2)
х,
яке належить (0,
)
маємо 1-соs
x
- 2sin2
x/2<
2 sin
x/2<2.
x/2
т.ч.
0<1-
<x,
візьмемо
>0,
=
min{
,
}
=>
x
,виконаємо
перевірку х<
=> 0<1-
=>
=> 1=
-до
тогож
- парна
=>
ліва границя
в т.х=0=1
0
l
im
.
Приклад.
2.Друга чудова границя.
u
=
1/
u
=
e
Доведення.
Раніше доведимо,
що lim
(1+
)
n
= e,
доведимо,
що lim
(1+
)
x
= e.
Нехай
х>1;n=[x]=>
x
= n
+
де n
N,
[0;1)Т.я. n
x<n+1
то
n
<
x
<
n
+1
при х
(n
)
lim (1+ ) n+1 = lim n lim = e 1=e
lim
n
=
=
= e => lim
x
= e.
Розгл.
х<-1,
нахай х = -у, =>
x
=
-y
=
y
=
y
=
y-1
=e
.
1 =e
при
х
Приклад.
lim
x
/ 2
= e
x
x
=lim
( x-2) / 4* (4/ (x-2)) * x
= e
lim 4x / x-2 =e4