
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
3.Кутові співвідношення
Кут між площинами дорівнює куту між їх нормальними векторами,тоді,
якщо одна площина задана рівнянням
,
а друга
і кут
між ними
Звідки
умова перпендикулярності
і
-
,
а умова
і
-
.
Приклад:
Скласти рівняння площини, яка проходить
через т.
паралельно
площині
,
.
§3 Пряма в просторі
Загальні рівняння прямої в просторі
Лінію в просторі ми будемо розглядати як множину всіх точок, що належать кожній із двох площин, які перетинаються. Якщо ці поверхні задані рівнянням F(x,y,z) = 0, то Ф(x,y,z) – лінія їх перетину визначається системою рівнянь:
Означення 1: Пряма в просторі являється лінією перетину двох площин, тому аналітично її можна задати системою
(1)
Приклад:
M1
M2
2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
Положення прямої
в просторі визначається, якщо задати
будь-яку її фіксовану точку
та вектор
паралельний цій прямій.
Означення 2: Вектор називається напрямленим вектором прямої , якщо він лежить на ній або паралельний цій прямій.
Нехай пряма L
задана точкою M1
та
(m,n,p).
Візьмемо на прямій L
довільну т. М(x,y,z).
Тоді
а
(2)
;
Означення 3: Рівняння (2) називається векторним рівнянням прямої.
Запишемо рівняння (2) в векторній формі:
(3)
Рівняння (3) – параметричні рівняння прямої.
3.Канонічні рівняння прямої
Нехай
лежать
на L
і
S
(m,n,p)–
її напрямлений вектор. Візмемо на L
будь-яку
L
точку
, тоді
M║S
їх координати пропорційні
M
(4)
канонічні рівняння прямої
Зауваження :
Канонічні
рівняння можна отримати знаючи координати
двох точок
і
,
які лежать на прямій так як за напрямлений
вектор можна вважати
Канонічні рівняння
прямої (4) можна отримати із параметричних
рівняннь (3)
виключення параметра t
або
(5)
Приклад: Скласти каннічне рівняння прямої
.
Знайдемо
координати 2-х точок z
= 0
x=6
y=
;
Щоб перейти від
загального р-ня прямої (1)
до іншого вигляду потрібно знайти т.M
L
та
.
Так як пряма
та
то
П
риклад:
.
4.Кутові співвідношення
Знаючи напрямлені
вектори можливо знаходити кут між ними,
кут між прямою та площиною.
┴ - і
║- і
а) l
┴ α;
якщо
║
б) l║α;
якщо
┴
в)
5.Відстань від точки до прямої
Розглянемо
т.
і пряму l
.Візьмемо довільну точку
прямої l
M(x,y,z).
Тоді площа паралелограма
:
(6)
Приклад
:
Знайти відстань від т.
(1;-1;2)
до прямої
Розв’язування :
=
(0;-1;0) т.к. M(1;4;2)
S(2;-1;3)
|S|
=