
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
Матриці. Дії над матрицями.
§1 Поняття матриць. Види матриць.
О
значення
1. Матрицею
розміру тп
називається прямокутна таблиця, що
складається з m
рядків і n
стовпців.
а11 а12 а1n
А = а21 а22 а2n
аm1 аm2 amn
або А=(аij), де аij- елементи матриці A. i=l,m j=l,n Матриці позначаються- А, В, С. Елементи- аij ,вij ,сij . Замість ( ) зустрічаються [ ], або || ||. Матриці називаються рівними, якщо рівні їх розміри та відповідні елементи:
2
1 2 1
3 5 3 5
Види матриць.
1. Матриця m 1 -називається матриця -стовпчик, а l п матриця – рядок.
2
.
Матриця розміру п
п
називається квадратною матрицею, де
n
- порядок
матриці:
а11
а12
а1n
А = а21 а22 а2n
аm1 аm2 amn
Елементи а11 а22...ann (з лівого верхнього кута в правий нижній) утворюють головну діагональ матриці, а елементи розташовані по діагоналі з нижнього лівого кута до верхнього правого знаходяться на побічній діагоналі.
3. Квадратна матриця, елементи якої, крім тих, що стоять на головній діагоналі нулі називається діагональною:
а11
0
0 а22
4
.
Діагональна матриця виду:
1 0 0
Е = 0 1 0 - називається одиничною.
0 0 1
Коли матриця “0”- ?
5
.
Матриця розміру т
п називається
нульовою, якщо всі її елементи дорівнюють
нулеві: 0 0 0
0 0 0
§2 Дії над матрицями
1. Множення матриці на число
О
значення
1: Добутком
довільної матриці А на число
називається матриця такого ж розміру,
елементи якої дорівнюють добутку числа
на відповідні елементи матриці:
а11 а12 …. а1n а11 а12 …. а1n
А = А = =
аm1 аm2 …. amn аm1 аm2 …. amn
П риклад: 2 1 3 2 6
5 7 10 14
2. Алгебраїчна сума матриць
Означення 3: Сумою двох матриць одного і того ж розміру називається матриця такого ж розміру, елементи якої дорівнюють сумі відповідних елементів матриць, що додаються.
А=(аij)mn
B=(bij)mn
A+B=
(аij
+bij)mn
П
риклад
1:
для матриці
2 –1 0 та 1 1 2 знайти А+В
А= В=
3
1 4
23
-1
-3 0
23
Розв’язаня: 3 0 2
А+В=
2 –2 4 23
Приклад 2: Два заводи випускають вироби M, N, P вищої, першої, другої категорії якості. Кількість виробів випущених кожним заводом за кожною категорією характеризується таблицею:
Категорія якості |
Готові вироби, випущені |
|||||
І завод |
ІІ завод |
|||||
M |
N |
P |
M |
N |
P |
|
Вища |
2 |
12 |
8 |
3 |
2 |
5 |
Перша |
14 |
1 |
16 |
2 |
8 |
6 |
Друга |
0 |
4 |
20 |
5 |
10 |
2 |
Знайти загальний випуск виробів за вказаними категоріями якості ?
Розв’язок: кількість виробів, випущених першим заводом, можна розглядати як елементи матриці А, другим заводомяк елементи матриці В.
Т
обто
загальну кількість виробів по вказаним
категоріям можна розглядати як елементи
матриці С, тоді С=А+В.
150 40 320 280 300 450 430 540 770
С= 100 130 175 + 120 150 170 = 220 280 345
25 15 20 30 20 18 55 35 38