Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)

 

План.

1. 1.     Структури великого (кінцевого) мозку. Базальні ядра (ядра основи).

2. 2.     Кора півкуль

3. 3.     Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку.

4. 4.     Ліквор.

5. 5.     Лімбічна система та її функції.

6. 6.     Поняття про провідні шляхи головного і спинного мозку.

7. 7.     Оболонки головного мозку.

8. 8.     Фізіологія вищої нервової діяльності.

 

Півкулі великого мозку

 

Кінцевий мозок за будовою та функцією є найскладнішою частиною ЦНС. В ньому сконцентровані центри, що здійснюють вищу нервову діяльність і керують різними відділами стовбура мозку та спинного мозку. Цей факт підтверджують порівняльно-анатомічні дослідження, які довели, що в процесі еволюції хребетних тварин і людини їхній кінцевий мозок весь час удосконалюється як морфологічно, так і функціонально.

До структур кінцевого мозку відносять великий мозок, до складу якого входять:

• -         півкулі великого мозку

• -         мозолисте тіло

• -         склепіння

• -         нюховий мозок

• -         бічні шлуночки.

Півкулі великого мозку.

 

На кожній з півкуль великого мозку розрізняють:

- краї: верхній, присередній (медіальний) та бічний (латеральний);

- поверхні: верхньобічну (верхньолатеральну), присередню (медіальну) та нижню.

Права і ліва півкулі розділені поздовжньою щілиною, в глибині якої лежить пластинка білої речовини, що складається з волокон, які сполучають 2 півкулі – мозолисте тіло. Півкулі та мозочок розділені поперечною щілиною.

Верхньолатеральна поверхня півкуль опукла і обернена до внутрішньої поверхні склепіння черепа;

нижня поверхня кожної півкулі прилягає до внутрішньої поверхні передньої та середньої черепних ямок і до намету мозочка;

медіальні поверхні півкуль обернені одна до одної.

Поверхні півкуль великого мозку поділяються борознами різної довжини та глибини на закрутки та частки великого мозку. Кожна з півкуль складається з 5 часток:

• -         лобної

• -         тім’яної

• -         потиличної

• -         скроневої

• -         прихованої частки або острівця (розміщеної в глибині бічної борозни).

Межею між частками є борозни:

1. 1)     центральна борозна – між лобною та тім’яною частками;

2. 2)     тім’яно-потилична борозна – між тім’яною і потиличними частками;

3. 3)     бічна борозна – відокремлює скроневу частку від інших часток.

 

Крім борозен на поверхні півкуль розрізняють закрутки. Наприклад: на верхньолатеральній поверхні півкулі в лобній частці розрізняють передцентральну закрутку; в тім’яній частці – постцентральну; в скроневій частці – верхню, середню та нижню скроневі закрутки; в потиличній частці – поперечні потиличні закрутки; острівець також покритий закрутками.

Півкуля утворена сірою і білою речовиною. Найбільша частина півкулі, яка покрита борознами та закрутками, складається з сірої речовини – кори півкуль;

 

Мозолисте тіло

 

В мозолистому тілі розрізняють:

1. 1)                 передню частину, що згинається донизу – коліно мозолистого тіла;

2. 2)                 середню найтоншу частину – валик

3. 3)                 потовщену задню частину – подушку мозолистого тіла.

Ці частини можна побачити, якщо зробити поздовжній розріз між півкулями великого мозку. Пучки волокон мозолистого тіла продовжуються в півкулі великого мозку, дугоподібно зігнуті, і утворюють променистість мозолистого тіла.

 

Склепіння

 

Під мозолистим тілом міститься склепіння.

Склепіння складається з:

1. 1)                 тіла – розміщеного в середній частині склепіння;

2. 2)                 стовпців – відходять від тіла вперед і донизу;

3. 3)                 ніжок – відходять від тіла назад і донизу;

4. 4)                 спайок склепіння – волокон, які проходять між ніжками склепіння та подушкою мозолистого тіла.

 

Нюховий мозок

 

До складу нюхового мозку відносять:

• -         нюхову цибулину

• -         нюховий шлях

• -         нюховий трикутник

• -         передню пронизану речовину та ін.

Вважають, що складові частини нюхового мозку виконують функції нюхового аналізатора, а також синтезують деякі емоційні реакції, зокрема реакції вродженої поведінки – захисні, статеві та ін.

 

Бічні шлуночки.

 

Бічні шлуночки – є порожнинами кінцевого мозку; залягають нижче мозолистого тіла в обох півкулях і сполучаються через міжшлуночкові отвори з 3 шлуночком.

У кожному шлуночку розрізняють:

а) центральну частину – на розрізі має трикутну форму; верхня стінка утворена мозолистим тілом, бічна – голівкою хвостатого ядра, а нижня – тілом склепіння;

б) передній ріг – нагадує вузьку щілину, верхня та нижня стінки якої утворені білою мозковою речовиною, бічна – голівкою хвостатого ядра, а медіальна – прозорою перетинкою та початком склепіння;

в) задній ріг – також має форму щілини; його верхня та бічна стінки утворені волокнами мозолистого тіла, а медіальна – пташиною шпорою;

г) нижній ріг – найвужча частина бічного шлуночка, розміщується в скроневій частці півкуль великого мозку; бічна та верхні стінки утворені мозолистим тілом, а нижня і медіальна – ногою морського коника.

У порожнині шлуночка є судинне сплетення, яке продукує спинномозкову рідину.