- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Зміна кількості сечі та її складу.
1. Кількісні зміни сечі
Поліурія - збільшення кількості сечі, виділеної за добу. Добовий діурез при цьому досягає 2-5 л, іноді становить понад 10 л. Поліурія спостерігається не лише при урологічних захворюваннях (хронічний пієлонефрит, аденома передміхурової залози, ускладнена хронічною недостатністю нирок тощо), а й при цукровому та нецукровому діабетах. Вона буває й у здорових людей, які вживають велику кількість рідини.
Опсіурія - сповільнене, пізнє виділення великої кількості сечі (через добу і більше) після надмірного вживання рідини; спостерігається при гіперглікемії, недостатності серця, нирок та ін.
Олігурія - зменшення кількості сечі, що виділяється нирками (меншій 500мл/д). Спостерігається при надмірному потовиділенні, проносі, блюванні, кровотечі, лихоманці, різкому обмеженні в раціоні рідини, а також у разі захворювань серця в стадії декомпенсації. Функція нирок не порушена, відносна густина, сечі висока.
При урологічних захворюваннях олігурія є симптомом недостатності нирок, супроводжується низькою густиною сечі.
Анурія - відсутність сечі. Цей термін застосовують, коли добовий діурез становить 5 % норми.
У разі анурії в сечовому міхурі сечі немає. Це зумовлено двома причинами:
а) нирки не виробляють сечу - ренальна, справжня анурія;
б) вироблена нирками сеча не доходить до сечового міхура - постренальна, або несправжня, анурія.
Секреторна анурія може бути спричинена відсутністю обох нирок (уродженії агенезія, видалення єдиної нирки); припиненням кровопостачання нирки, наприклад, внаслідок тромбозу ниркової артерії, зневоднення організму; а також є одним із перших тяжких симптомів гострої недостатності нирок.
До причин порушення прохідності обох сечоводів (або сечовода єдиної нирки) належать конкременти, перетиснення новоутворами, що спостерігається у хворих на рак шийки матки, сечового міхура, передміхурової залози.
2. Якісні зміни сечі
Протягом доби здорова людина виділяє із сечею близько 60 г твердої речо-
вини - органічних і неорганічних солей. Вони розчинені у сечі й визначають її відносну густину. У різні періоди доби вона коливається в межах 1,010-1,029 при рН 6-7. Підвищення відносної густини до 1,030 і більше називається гіперстенурією, зниження до 1,005 і менше - гіпостенурією, монотонна відносна щільність - ізостенурією.
Причину гіперстенурії (в усіх порціях сечі відносна щільність перевищує 1,025) слід шукати за межами нирок. Це можуть бути цукровий діабет, гіперпаратиреоз, тривала втрата організмом рідини.
Гіпостенурія спостерігається при надмірному вживанні рідини, недостатності нирок.
Ізостенурія (відносна густина сечі становить 1,013-1,015) свідчить про початок недостатності нирок, оскільки вказує на неспроможність їх адаптуватись до умов протягом доби.
Гіпоізостенурія (відносна густина 1,002-1,004) - ознака термінальної недостатності нирок.
Реакція сечі у нормі слабкокисла. Ступінь кислотності залежить від рівня в ній Н-іонів. У нормі рН сечі коливається від 5 до 7. Основна (лужна) реакція сечі спостерігається при запальних процесах.
Запах. Сеча, що деякий час стояла на повітрі, має запах аміаку. При наявності процесів гниття та міхурово-кишкової нориці сеча має запах калу.
Колір сечі (прозорість, каламутність) залежить від наявності в ній гною, солей, бактерій. Помутніння свідчать про наявність у сечі патологічних елементів.
Червоний колір сечі свідчить про наявність у ній крові (гематурія). Іноді сеча набуває червоного відтінку внаслідок приймання деяких лікарських засобів (антипірину, фенолфталеїну та ін.), великої кількості буряків, моркви.
Червоний колір сечі може також бути наслідком міоглобінурії - накопичення у ній червоно-бурого пігменту, яке спостерігається при травматичному токсикозі (синдромі роздавлювання).
Коли домішки крові видимі оком, йдеться про макрогематурію, якщо ж кров виявляють лише під мікроскопом - про мікрогематурію (еритроцитурію).
Гемоглобінурія зумовлена наявністю у сечі пігменту крові гемоглобіну у вільному вигляді. Як і при гематурії, сеча має червоний колір, проте зберігає прозорість.
Протеїнурія - збільшення кількості протеїну в сечі понад 0,033 г/л. При урологічних захворюваннях протеїнурія належить до категорії несправжньої, оскільки є наслідком домішок крові та гною. Під час ураження нефронів спостерігається справжня протеїнурія, яка є результатом порушення фільтрації та реабсорбції протеїнів плазми.
Лейкоцитурія (наявність лейкоцитів у сечі) - ознака запального процесу в нирках або сечових шляхах. Поодинокі лейкоцити виявляють і в сечі здорових людей.
Лейкоцити, здатні до броунівського руху в нативному мазку, отримали назву активних, а ті, що змінили свої властивості внаслідок зниження осмологічної густини сечі, - клітин Штернгеймера-Мальбіна. Їх виявляють при забарвленні осаду сечі водно-спиртовою сумішшю генціанвіолету чи сафраніну. Звичайні лейкоцити забарвлюються в червоний чи фіолетовий колір, а клітини Штернгеймера-Мальбіна - в світло-блакитний і мають темні грудочки ядер. Поява 10 % таких клітин свідчить про патологію.
При помутнінні сечі внаслідок великої кількості лейкоцитів говорять про піурію (гній у сечі).
Помутніння сечі може зумовлюватись наявністю в ній великої кількості бактерій - бактеріурією. Для визначення ролі бактерій підраховують їх в 1мл сечі. Якщо висіюється понад 10 бактерій, йдеться про справжню бактеріурію, менше цієї кількості – несправжню.
Помутніння сечі часто зумовлюється наявністю в ній розчинених солей Високий вміст солей сечової кислоти (уратів) - уратурія. Білий колір сечі спостерігається при високій концентрації карбонатів - карбонатурія.
Сеча може мати колір і консистенцію молока. Це явище отримало назву хілурії. Воно зумовлюється домішками лімфи.
Сеча буває каламутною при запальних процесах у нижніх сечових шляхах внаслідок наявності у ній ниток чи плівок фібрину - фібринурія.
Пневматурія - виділення із сечею повітря або газу, яке спричинюється випадковим проникненням газу в сечові шляхи при цистоскопії, катетеризації сечовода, наявністю зовнішньої нориці сечових шляхів. Газ утворюється під час бродіння й розкладання сечі в сечовому міхурі, а також при гнильних процесах, зумовлених розпадом злоякісної пухлини сечового міхура та ін.
Наявність циліндрів у сечі - циліндрурія - є симптомом ураження канальців нефронів, хоча деяка їх кількість міститься в сечі і при інших захворюваннях.
Ліпідурія(ліпурія) - поява в сечі жирових речовин; спостерігається при жировій емболії капілярів нирок внаслідок перелому трубчастих кісток, цукрового діабету, нефротичного синдрому.
Гідатидурія(ехінококурія) - поява в сечі дрібних ехінококових міхурців Вони потрапляють у сечові шляхи з ураженої ехінококом нирки.
Ферментурія характеризується появою в сечі ферментів.
Сперматурія - наявність в осаді сечі елементів сперми. Спостерігається при деформації задньої частини сечівника та сім’яного горбика, атонії внутрішніх статевих органів.
