Анастомози між венозними системами

 

Порто-кавальні анастомози – це анастомози між ворітньою веною та притоками вен, що належать до систем верхньої чи нижньої порожнистої вен.

 

1. 1.     В ділянці черевної частини стравоходу – між коренями лівої шлункової вени, яка впадає у ворітню вену, та стравохідними венами системи верхньої порожнистої вени;

2. 2.     В нижній частині прямої кишки – між верхньою прямокишковою веною, яка через брижову вену впадає у портальну та середньою прямокишковою веною – гілкою внутрішньої клубової вени із системи нижньої порожнистої вени;

3. 3.     В товщі передньої черевної стінки, навколо пупка – навколопупкові вени (притоки ворітньої вени) анастомозують із внутрішньою надчеревною веною (система нижньої порожнистої вени). При утрудненому проходженні крові через ворітню вену ці анастомози розширюються і хід вен стає помітним через шкіру. Малюнок розширених звивистих вен у цій ділянці називається “голова медузи”.

При порушенні току крові по системі портальної вени кров по анастомозах черевної частини стравоходу і нижньої частини прямої кишки прямуватиме від цих органів до системи верхньої та нижньої порожнистої вен, що спричинить до розширення і переповнення кров’ю даних анастомозів. Тоді легко виникають кровотечі з кардіального відділу стравоходу та з прямої кишки.

 

Кава-кавальний анастомоз є в ділянці задньої черевної стінки між поперековими венами (із системи нижньої порожнистої вени) та висхідними поперековими венами, які дають початок напівнепарній та непарній венам (система верхньої порожнистої вени).

 

Особливості кровообігу у плода

 

Кисень і поживні речовини плід одержує із крові матері через плаценту, від якої йде пупкова вена з артеріальною кров’ю і входить у тіло плода в ділянці пупка. Близько воріт печінки вона ділиться на 2 гілки: одна з них несе артеріальну кров у печінку, а друга (венозна протока) впадає у нижню порожнисту вену. Отже, у нижній порожнистій вені після цього є змішана кров, яка потрапляє у праве передсердя. З правого передсердя змішана кров через овальний отвір у міжпередсердній перегородці надходить у ліве передсердя. З лівого передсердя – у лівий шлуночок, а з нього – в аорту, обходячи легеневе коло кровообігу, яке ще не функціонує (4.02).

Крім нижньої порожнистої вени, у праве передсердя впадає верхня порожниста вена, венозна кров з якої потрапляє у правий шлуночок, а з нього – у легеневий стовбур. Проте в паренхіму легень ця кров надходить в дуже малій кількості, тому що легені ще не функціонують як дихальний орган. Основна частина крові з легеневого стовбура через артеріальну протоку переходить в аорту, а звідси – до всіх органів і тканин, в капілярах яких відбувається обмін речовин.

Оновлення крові плода відбувається через пупкові артерії, по яких при скороченні серця кров надходить у плаценту. Тут вона звільняється від вуглекислоти та інших продуктів обміну, стає артеріальною і через пупкові вени повертається до плода (4.02).

Отже, верхня половина тіла одержує кров, яка більше насичена киснем і поживними речовинами. Саме тому вона розвивається краще, ніж нижня половина тіла.

Після народження перев’язується пупковий канатик, кров із плаценти вже не надходить, в організмі новонародженого накопичується вуглекислота, яка подразнює дихальний центр. Це призводить до вдиху і розправлення легень. Починається кровообіг по малому і великому колах, як у дорослого. Овальний отвір закривається, а артеріальна і венозна протоки спадаються і з них формуються однойменні зв’язки.

 

Отже, кровообіг у плода має такі особливості:

 

1. 1.     наявність овального отвору (в міжпередсердній перегородці)

2. 2.     наявність Боталової протоки (між легеневим стовбуром та аортою)

3. 3.     венозна протока (гілка пупкової вени, впадає в нижню порожнисту вену)

4. 4.     відсутність малого кола кровообігу і плідне дихання

5. 5.     змішана кров плода (чиста тече лише до печінки).

6. 6.     центром кровообігу є печінка.

(4.02)