Список використаної літератури

Основна:

4. 1.     Очкуренко О.М., “Анатомія людини”, К, “Вища школа”, ст.283-298.

5. 2.     Федонюк Я.І., Білик Л.С. “Анатомія та фізіологія з патологією”, Тернопіль,”Укрмедкнига”, 2001, ст.85-122.

 

Додаткова:

20. 1.     Воробьева Е.А., “Анатомия и физиология”, М. “ Медицина”, 1982, ст.397-442.

21. 2.     Липченко В.Я., “Атлас нормальной анатомии человека”, М, “ Медицина”, 1988, ст.380-386.

22. 3.     Привес М.Г., ”Анатомия человека”, Лен. “Медицина”, 1985,ст.482-491.

 

Головний мозок план

 

1.Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи.

2.Довгастий мозок.

3.Задній мозок.

4.Середній мозок.

5.Проміжний мозок.

6.Поняття про сітчастий утвір мозку, його значення.

 

Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи

 

Головний мозок розміщується в порожнині черепа. За формою головний мозок нагадує або кулю або еліпсоїд. Його поздовжній розмір дорівнює 170-180 мм, а поперечний – 140 мм.

Маса мозку дорослої людини коливається в значних межах. Цей факт давав змогу деяким вченим вважати, що від маси мозку залежать розумові здібності людини, тобто, чим більша маса мозку, тим вищий інтелект людини, і навпаки. Дослідженнями прогресивних вчених (у тому числі і вітчизняних – Зернов Д.М., Бехтєрєв В.М.) доведено, що абсолютна маса головного мозку не може бути показником інтелектуального розвитку людини. Маса мозку в чоловіків дорівнює в середньому 1360 г, а в жінок – 1227 г. Спостереження психіатрів та паталогоанатомів довели, що тільки маса мозку менша за 900 г повязана з порушенням психічної діяльності людини.

З історії людства відомо багато видатних людей, маса мозку яких була значно вища або нижча від середніх показників. Так, маса мозку Тургенєва І. С. – 2012 г, Дж.Байрона – 2238 г, О.Кромвеля – 2000 г, Ж. Кювє – 1881 г, Ф.Шіллера – 1871 г, Ю.Лібіха – 1325г , А.Франса – 1017 г. Тепер вважають, що інтелектуальні здібності людини залежать не стільки від структурних особливостей головного мозку, скільки від функціональних особливостей нейроцитів та їхньої фізіологічної активності.

Верхньолатеральна поверхня головного мозку випукла, а нижня поверхня – основа мозку – нерівна і потовщена.

В ділянці основи від головного мозку відходять 12 пар черепних нервів.

В головному мозку розрізняють півкулі головного мозку і стовбур з мозочком.

Головний і спинний мозок розвиваються на дорсальній стороні із зовнішнього зародкового листка (ектодерми). В цьому місці формується нервова трубка з розширенням в головному відділі зародка. На початку це розширення представлено у вигляді трьох мозкових міхурців: переднього, середнього і заднього (ромбоподібного). Надалі, передній і ромбоподібний міхурці поділяються і утворюють 5 мозкових міхурців: кінцевий, проміжний, середній, задній, і довгастий (додатковий).

В процесі розвитку стінки мозкових міхурців ростуть нерівномірно. Залишки порожнин мозкових міхурів і нервової трубки є мозковими шлуночками і центральним каналом спинного мозку. З кожного мозкового міхура розвиваються певні відділи мозку. В звязку з цим, в головному мозку виділяють 5 основних відділів:

• -         довгастий мозок

• -         задній мозок

• -         середній мозок

• -         проміжний мозок

• -         кінцевий мозок.