- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Піднебіння
За комірковими частинами щелеп і зубами розташована власне порожнина рота, яка при зімкнутих щелепах майже цілком заповнена язиком. Верхня стінка власне порожнини рота утворена піднебінням, яке поділяється на тверде (передня більша частина) та м'яке.
Тверде піднебіння відокремлює порожнину рота від порожнини носа. Кісткову основу твердого піднебіння складають піднебінні відростки верхніх щелеп та горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Слизова оболонка, що його вкриває, товста, гладенька і щільно зрощена з окістям. У передній ділянці піднебіння розміщено кілька слабо виражених поперечних піднебінних складок, а по середній лінії йде піднебінний шов — місце зрощення верхніх щелеп.
М'яке піднебіння, або піднебінна завіска, побудоване з волокнистої пластинки та м'язів і відокремлює порожнину рота від носової частини глотки. Від м'якого піднебіння донизу відходять дві дужки: передня — піднебінно-язикова, що йде до кореня язика, та задня — піднебінно-глоткова, що закінчується в бічній стінці глотки. Ротова порожнина сполучається з глоткою за допомогою отвору, який має назву зіва. Зів обмежений:
- вгорі м'яким піднебінням
- по боках - піднебінними дужками
- внизу - коренем язика.
Середня частина м'якого піднебіння відповідно до її форми називається піднебінним язичком.
Основу м'якого піднебіння утворює сполучнотканинна пластинка — піднебінний апоневроз, вкритий посмугованими м'язовими волокнами, які формують м'язи піднебіння та зіва.
Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
Їжа з порожнини рота потрапляє у глотку. Крім того, через глотку проходить повітря з порожнини носа в гортань і навпаки. Розміщена глотка спереду тіл шийних хребців, а на рівні VI шийного хребця переходить у стравохід.
Глотка має верхню, задню, передню та бічні (праву і ліву) стінки.
Верхню стінку глотки називають ще склепінням глотки. Вона щільно з'єднана з основою черепа за допомогою добре вираженої фасції.
Задня стінка глотки відокремлюється від шийних хребців передхребтовою фасціальною пластинкою та жировою тканиною.
До бічних стінок глотки, які визначаються лише у верхній частині глотки, прилягають великі кровоносні судини та нерви.
На передній стінці глотки є отвори, крізь які порожнина глотки сполучається з порожниною носа (хоани), рота (перешийок зіва) та гортані (вхід у гортань). Порожнину глотки умовно поділяють на носову, ротову та гортанну частини.
Носова частина глотки за допомогою хоан сполучається з порожниною носа. З боків у носову частину глотки відкриваються також глоткові отвори слухових (Євстахієвих) труб, крізь які порожнина глотки з'єднується з барабанною порожниною середнього вуха. Це потрібно для вирівнювання тиску між зовнішнім середовищем та порожниною середнього вуха.
Ротова частина глотки розміщується від піднебінної завіски до входу в гортань. Крізь зів вона сполучається з порожниною рота. При ковтанні м'яке піднебіння набуває горизонтального положення, і їжа не потрапляє в носову частину глотки.
Гортанна частина глотки розташована позаду гортані і простягається до нижнього краю перснеподібного хряща, де переходить у стравохід. Крізь отвір, обмежений надгортанником та черпакувато-надгортанними складками, глотка сполучається з гортанню. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені значні заглиблення — грушоподібні закутки, в яких можуть затримуватися шкаралупки зерняток, горошинки, риб'ячі кістки тощо.
Стінка глотки складається з трьох оболонок.
Зовнішня оболонка побудована із сполучної тканини.
Найскладнішою за будовою та функцією є м'язова оболонка глотки, що складається з п'яти м'язів та сполучнотканинних утворів — швів. До м'язів, що піднімають глотку, відносять шилоглотковий та трубно-глотковий м'язи.
Шилоглотковий м'яз формою нагадує віяло. Починається від шилоподібного відростка скроневої кістки. Переважна більшість його волокон вплітається між волокнами верхнього та середнього м'язів — стискачів глотки, а менша — прикріплюється до верхнього краю щитоподібного хряща. Функція: піднімає глотку.
Трубно-глотковий м'яз починається разом з піднебінно-глотковим м'язом у нижньому відділі глотки і прикріплюється до нижнього краю внутрішньої пластинки хряща слухової труби. Функція: піднімає разом з піднебінно-глотковим м'язом нижню частину глотки.
До складу м'язів, що стискують глотку, входять верхній, середній та нижній м'язи — стискачі глотки.
Верхній м'яз — стискач глотки починається від присередньої пластинки крилоподібного відростка, крилонижньощелепного шва, нижньої щелепи та поперечного м'яза язика. Пучки м'яза йдуть дугоподібно назад та присередньо, по серединній лінії тіла з'єднуються з пучком протилежного м'яза і утворюють шов глотки. У верхньому м'язі —стискачі глотки розрізняють крилоглоткову, щічно-глоткову, щелепно-глоткову та язикоглоткову частини. Функція: звужує порожнину глотки.
Середній м'яз — стискач глотки починається від великого рогу під'язикової кістки та шилопід'язикової зв'язки. Пучки м'яза йдуть угору, частково покривають нижню частину верхнього стискача глотки і закінчуються у шві глотки. Цей м'яз також поділяють на частини: щелепно-глоткову та ротоглоткову. Функція: звужує порожнину глотки.
Нижній м'яз — стискач глотки починається від зовнішньої поверхні щитоподібного хряща гортані та від бічної поверхні перснеподібного хряща гортані. Верхні пучки м'яза лежать поверх нижньої частини середнього стискача глотки. Як і вищезгадані м'язи, його поділяють на щито-глоткову та перснеглоткову частини. Волокна м'яза прикріплюються до шва глотки. Функція: звужує порожнину глотки.
Порожнина глотки сполучається:
1) з порожниною носа через хоани,
2) з барабанною порожниною (середнє вухо) через отвори слухових (євстахієвих) труб, які знаходяться на бічній стінці глотки;
3) з порожниною рота через зів;
4) з гортанню через вхід у гортань;
5) із стравоходом (глотка безпосередньо продовжується у стравохід).
Під м'язовою оболонкою глотки лежить підслизовий шар, в товщі якого знаходяться глоткові залози та скупчення лімфатичних вузликів, що утворюють носоглотковий і трубні мигдалики (функція цих утворів подібна до функції піднебінних мигдаликів).
Слизова оболонка глотки є продовженням слизової оболонки порожнини носа та рота, тому в носовій частині глотки вона вкрита псевдобагатошаровим війчастим епітелієм, а в ротовій та гортанній частинах — багатошаровим плоским епітелієм.
Глотка виконує кілька важливих функцій. Так, в її ротовій частині перехрещуються дихальний та травний шляхи. З порожнини носа повітря проходить через хоани в гортань. При цьому м'яке піднебіння опускається, а надгортанник піднімається. Коли їжа, завдяки скороченню м'язів порожнини рота, потрапляє на корінь язика, м'яке піднебіння піднімається і повністю закриває знизу вхід у носову частину глотки. Харчова грудка проштовхується в глотку, а надгортанник закриває вхід до гортані. М'язи глотки послідовно скорочуються і проштовхують їжу у стравохід.
