- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Проміжний мозок
Спереду від середнього мозку розташований проміжний мозок, структури якого утворюють кінцевий відділ мозкового стовбура. Основними утвореннями проміжного мозку є таламус та гіпоталамус. Порожниною проміжного мозку є третій шлуночок.
Таламус – це парне скупчення сірої речовини, яке поділяється на:
1) власне згір’я (таламус)
2) зазгір’я (метаталамус)
3) надзгір’я (епіталамус)
Таламус (власне згір’я) – складається з двох утворів яйцеподібної форми. В передній частині верхньої поверхні горба знаходиться передній горбок зорового горба, а задній – потовщений кінець зорового горба називають подушкою. Медіальна поверхня горба утворює бічну стінку 3 шлуночка. Сіра речовина таламуса концентрується в передніх, латеральних та медіальних ядрах.
Метаталамус (зазгір’я) – складається з медіального та латерального колінчастих тіл. Медіальне колінчасте тіло розташоване між верхнім горбком покришки середнього мозку і подушкою. Вважають, що це тіло є підкорковим центром слухового шляху. Бічне колінчасте тіло менше за розмірами і розміщується під подушкою. Відомо, що воно виконує функцію підкоркового центру зорового шляху.
Епіталамус (надзгір’я) – складається з повідців, спайки повідців та шишкоподібного тіла. Посередині спайки повідців знаходиться яйцеподібної форми шишкоподібне тіло (епіфіз) завбільшки з горошину, яке є залозою внутрішньої секреції.
Гіпоталамус – це ділянка, до якої відносять:
- передзорове поле
- зорове перехрестя
- зоровий шлях
- сосочкові тіла
- сірий горб
- лійку
- нейрогіпофіз.
Зорове перехрестя – складається із волокон зорових нервів і має вигляд чотирикутної пластинки. Її задні кути продовжуються в зорові шляхи, які огинають ніжки мозку і закінчуються в верхніх горбиках покриву середнього мозку.
Сосочкові тіла – розміщені позаду від сірого горба між ніжками мозку. Всередині цих тіл лежать скупчення сірої речовини – медіальні та латеральні ядра сосочкових тіл.
Сірий горб – лежить між зоровим перехрестям та сосочковими тілами. Це утвір сірого кольору, верхівка якого поступово потоншується і переходить у лійку, до якої прикріплюється гіпофіз. Основа лійки бере участь у формуванні дна 3 шлуночка.
Третій шлуночок – є залишком другого мозкового міхура і порожниною проміжного мозку. Він має вигляд вертикальної щілини, що знаходиться між медіальними поверхнями горбів таламуса, і зєднується позаду із водопроводом мозку, а спереду – з бічними шлуночками. Нижня стінка шлуночка утворена основою сірого горба, зоровим перехрестям, передніми частинами ніжок мозку та задньою пронизаною речовиною. Верхня стінка шлуночка утворена судинною основою, що прикріплюється до мозкової смужки спинного зорового горба. Передня стінка 3 шлуночка утворена тонкою кінцевою пластинкою та стовпцями склепіння, а задня – задньою мозковою спайкою та спайкою повідців
Фізіологія проміжного мозку
Зорові горби (таламус) – є центром всіх аферентних імпульсів. Через них до кори головного мозку надходить інформація від усіх рецепторів нашого організму, за винятком нюхових. Крім того, від зорових горбів нервові імпульси передаються до різних утворень стовбура мозку. В зорових горбах виявлено значну кількість ядерних утворень.
Функціонально їх поділяють на 2 групи:
1) специфічні ядра – чутливі. До них надходить сенсорна інформація від рецепторів по чутливих висхідних шляхах і обробляється тут, перш ніж досягти кори великих півкуль. Єдиний чутливий шлях проходить “транзитом” через таламус до кори – це шлях нюхової чутливості. Таламус образно називають колектором чутливості. Після обробки сенсорної інформації в специфічних ядрах вона передається в певні ділянки кори великого мозку, де виникають відповідні відчуття (зорові, слухові тощо);
2) неспецифічні ядра – це ядра ретикулярної формації, вони не мають прямого звязку з рецепторами організму. Ці ядра отримують імпульси від рецепторів через велику кількість синапсів. Імпульси від цих утворень через підкоркові ядра надходять до численних нейронів, які розміщені в різних ділянках кори великого мозку, викликаючи підвищення їхньої збудливості. Ушкодження неспецифічних ядер зорового горба призводить до порушень свідомості.
При пошкодженні зорових горбів у людини спостерігається повна втрата чутливості на протилежній стороні (або її зниження); випадає скорочення мімічної мускулатури, яке супроводжує емоції; можуть виникати розлади сну, зниження слуху та зору тощо.
Гіпоталамічна ділянка – приймає участь в регуляції різних видів обміну речовин, регулює теплоутворення і тепловіддачу, стан сну і бадьорості.
В ядрах гіпоталамуса відбувається утворення ряду гормонів (окситоцину та антидіуретичного гормону – вазопресину), які потім депонуються в задній частці гіпофіза. Передні відділи гіпоталамуса є вищими центрами парасимпатичної нервової системи, а задні – симпатичної нервової системи. Гіпоталамус приймає участь в регуляції багатьох вегетативних функцій організму.
