Мозочок ( cerebellum )

 

Мозочок – непарне утворення, яке розміщується позаду довгастого мозку і моста мозку. Зверху покритий потиличними частками великих півкуль. Маса мозочка майже 150г.

В мозочку виділяють три частини: дві півкулі і середню частину – червяк.

Поверхня мозочка покрита шаром сірої речовини (кора мозочка) і утворює щілини та борозни. Вони поділяють поверхню мозочка на значну кількість часток та часточок. Серед часток найбільшими є передня, задня та жмутково-вузликова.

Ценральну частину мозочка утворює біла речовина. В ній закладені скупчення сірої речовини – ядра мозочка. Найбільше з них – зубчасте ядро; є ще – кулясте, коркоподібне та ядро вершини або ядро шатра.

Мозочок повязаний з мозковим стовбуром трьома парами ніжок:

1. 1)     верхніми ніжками – із середнім мозком

2. 2)     середніми ніжками – з мостом

3. 3)     нижніми ніжками – з довгастим мозком

 

Четвертий шлуночок – є порожниною, яка розвивається разом з довгастим мозком, мостом і мозочком. Основою його є ромбоподібна ямка – дно 4 шлуночка. Нижню частину її утворює довгастий мозок, а верхню – міст і перешийок – межа між середнім і заднім мозком. Задня (дорсальна) покришка 4 шлуночка утворена верхніми і нижніми мозковими вітрилами. Місце сходження верхнього і нижнього вітрил в мозочку утворює шатро.

Ромбоподібна ямка має життєво важливе значення, оскільки в цій ділянці закладено більшість ядер черепномозкових нервів ( 5-12 пара).

Функції мозочка:

 

• -         координація рухів

• -         нормальний розподіл мязового тонусу

• -         регуляція вегетативних функцій.

 

Свій вплив мозочок реалізує через ядерні утворення середнього і довгастого мозку, а також рухові нейрони спинного мозку. Велика роль в здійсненні впливу мозочка на функції організму належить двосторонньому звязку мозочка з моторною зоною кори великого мозку і ретикулярної формації стовбура мозку.

 

Рухові розлади при видаленні мозочка були описані відомим італійським фізіологом Лючіані. Основними з них є:

1. 1)     атонія – зникнення або послаблення мязового тонусу;

2. 2)     астенія – зниження сили мязових скорочень (швидка мязева втома )

3. 3)     астазія – втрата здібності до злитих тетанічних скорочень.

В результаті атонії, астенії і астазії у тварин порушуються координація рухів: відмічається похитування під час ходи, розмашисті, неточні рухи. Весь комплекс рухових розладів при ураженні мозочка отримав назву мозочкової атаксії. Подібне порушення спостерігається і в людини при ушкодженні мозочка.

Через деякий час після видалення мозочка всі рухові розлади поступово згладжуються. Якщо у таких тварин видалити моторну ділянку кори великого мозку, то рухові порушення знову посилюються. Отже, компенсація рухових розладів при ураженні мозочка здійснюється з участю кори великого мозку, її моторної ділянки.

 

Середній мозок

 

Середній мозок є продовженням заднього. В ньому розрізняють: ніжки мозку, чотирьохгорбикове тіло, покришку, ядра ІІІ (окорухового) та ІV (блокового) нервів, червоні ядра і чорну речовину.

 

Ніжки мозку - складаються з поздовжньо розміщених нервових волокон. Між ніжками міститься міжніжкова ямка, затягнута тонкою перетинкою з великою кількістю отворів для кровоносних судин.

 

Чотирьохгорбкове тіло – розташоване на поверхневій частині покришки, яку називають пластинкою і має 2 верхні та 2 нижні горбики. Кожен з горбиків продовжується у відповідні ручки горбиків – верхні та нижні. Ручки продовжуються у проміжний мозок. Верхні горбики повязані з зоровим шляхом, а нижні – з слуховим.

 

Ядра ІІІ (окорухового) і ІV (блокового) пар черепних нервів, функції яких тісно повязані з діяльністю чотирьохгорбкового тіла. Їх збудження визначає рухи очей вгору, вниз і вбік, а також зведення (конвергенція) і розведення (дивергенція) очних осей при переносі погляду з віддалених предметів на близькі і навпаки, з близьких на віддалені.

 

Червоні ядра - розміщені у верхній частині ніжок, або покриві. Приймають участь в регуляції м”язового тонусу, виявленні установчих рефлексів, які забезпечують збереження правильного положення тіла в просторі.

 

 

Чорна речовина – розміщується між основою ніжки мозку і покривом. Її клітини містять меланін. Вважають, що вона координує акти жування і ковтання, АТ і дихання.

 

Водопровід мозку – це порожнина середнього мозку близько 2 см завдовжки. Він з’єднує четвертий шлуночок з третім.

 

Медіальна чутлива петля – це пучок, який утворюють в покриві мозку системи висхідних шляхів. Волокна петлі починаються в довгастому мозку і закінчуюються в ядрах зорового горба.

 

Латеральна слухова петля – складається з волокон слухового шляху, які ідуть з ділянки моста до нижніх горбиків пластинки покриву і медіальних колінчастих тіл проміжного мозку.

 

Функції середнього мозку:

1. 1.     регулює тонус мязів, що є необхідною умовою координованих рухів;

2. 2.     регулює ряд вегетативних функцій організму: жування, ковтання, дихання, АТ;

3. 3.     за рахунок середнього мозку розширюється рефлекторна діяльність організму: зявляються орієнтаційні рефлекси на звукові і зорові подразники.