Довгастий мозок

Безпосереднім продовженням спинного мозку у всіх хребетних тварин і людини є довгастий мозок.

Межею між довгастим і спинним мозком є місце виходу корінців перших шийних спинномозкових нервів. Вгорі довгастий мозок переходить в мозковий міст, бічні його відділи продовжуються в нижні ніжки мозочка.

На передній (вентральній) поверхні довгастого мозку помітні два поздовжні підвищення – піраміди і, лежачі назовні від них, оливи (еліпсоподібні підвищення, побудовані із скупчення нейроцитів). Всередині олив лежать їх ядра – нагромадження сірої речовини.

На задній поверхні по боках від задньої серединної борозни простягаються тонкий і клиноподібний канатики. Ці бічні канатики продовжуються сюди із спинного мозку і закінчуються на клітинах одноіменних ядер, які утворюють на поверхні тоненький і клиноподібний горбики.

В довгастому мозку знаходяться ядра 9-12 пар черепномозкових нервів, які виходять з нижньої його поверхні позаду оливи і між оливою та пірамідами.

Ретикулярна формація довгастого мозку складається з переплетених нервових волокон і лежачих між ними нервових клітин, які утворюють ядра сітчастого утвору.

Біла речовина довгастого мозку утворена:

•         довгими системами волокон, які проходять із спинного мозку або, навпаки, прямують в спинний мозок;

•         короткими волокнами, які звязують ядра мозкового стовбура.

Довгастий мозок, як і спинний мозок, має прямий чутливий і руховий звязок з периферією. По чутливих волокнах довгастий мозок отримує імпульси-інформацію від рецепторів шкіри голови, слизових оболонок ока, носа, ротової порожнини, від органу слуху, вестибулярного апарату, від рецепторів гортані, трахеї, легень, серцево-судинної системи і системи травлення.

 

Довгастий мозок виконує такі функції:

 

1.Рефлекторна функція.

 

Через довгастий мозок здійснюються наступні рефлекси:

 

1. 1)            захисні: кашель, чхання, моргання, сльозовиділення, блювота;

2. 2)            травні рефлекси: смоктання, ковтання, соковиділення травних залоз;

3. 3)            серцево-судинні рефлекси, які регулюють діяльність серця і кровоносних судин;

4. 4)            наявність дихального центру, який забезпечує вентиляцію легень;

5. 5)            наявність вестибулярних ядер від яких бере початок низхідний вестибулоспінальний тракт, що приймає участь в здійсненні установчих рефлексів пози.

 

В довгастому мозку знаходяться життєво-важливі центри: дихальний, серцево-судинний і травний. За рахунок діяльності цих центрів здійснюється регуляція дихання, кровообігу і травлення. Таким чином основна біологічна роль довгастого мозку полягає в забезпеченні сталості складу внутрішнього середовища організму

 

2.Провідна функція.

 

Через довгастий мозок проходять провідні шляхи, які сполучають двостороннім звязком кору, проміжний і середній мозок, мозочок і спинний мозок.

 

 

Задній мозок

 

до заднього мозку відносяться мозковий міст і мозочок.

 

МІСТ ( pons )

 

Міст внизу межує з довгастим мозком, згори переходить в ніжки мозку, бічні його відділи утворюють середні ніжки мозочка.

В передній (вентральній) частині моста лежать ядра верхньої оливи, ретикулярної формації і ядра 5-8 пар черепномозкових нервів. По серединній лінії передньо-нижньої поверхні моста проходить серединна борозна, в якій задягає основна артерія мозку. Між мостом, довгастим мозком і мозочком розміщується мостомозочковий трикутник, де проходять корінці лицевого, проміжного та переддверно-завиткового нервів. Між передньою і задньою частинами лежить пучок поперечних волокон – трапецієподібне тіло.

В задній частині моста проходять висхідні і низхідні системи волокон, по яких від кори півкуль великого мозку через міст здійснюється контрольний вплив на мозочок.