
- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Грудні спинномозкові нерви
Черевні гілки 2-11грудних нервів не утворюють сплетень, а кожна з них, ідучи латерально та наперед, називається міжреберним нервом. Кожен з міжреберних нервів лежить разом з одноіменними судинами у відповідному міжреберному проміжку, між зовнішніми і внутрішніми міжреберними м’язами. 7 пар верхніх міжреберних нервів своїми кінцями досягають грудини, а нижні проходять в товщі шарів пепередньобічної стінки живота.
Міжреберні нерви іннервують шкіру грудей та живота, міжреберні м’язи та м’язи переднньобічної стінки живота, а також пристінкову плевру і пристінкову очеревину.
Нервові сплетення
Передні гілки спинномозкових нервів утворюють нервові сплетення: шийне, плечове, поперекове, крижове.
Шийне сплетення
Шийне сплетення утворюють передні гілки 4 верхніх шийних спинномозкових нервів. Воно розміщене збоку від поперечних відростків верхніх шийних хребців і прикрите грудинно-ключично-сосковидним м’язом. Гілки шийного сплетення виходять з-під заднього краю цього м’яза приблизно посередині.
Серед гілок виділяють:
1) шкірні (чутливі гілки):
- малий потиличний нерв, який іннервує латеральну частину шкіри потилиці;
- великий вушний нерв – іннервує вушну раковину і зовнішній слуховий прохід;
- поперечний нерв шиї – іннервує шкіру шиї;
- надключичні нерви – іннервують шкіру над ключицею, великий грудний та дельтоподібний м’язи.
2) м’язеві (рухові гілки) – іннервують глибокі м’язи шиї і, сполучаючись з гілкою під’язикового нерва (12пара черепних нервів), утворюють шийну петлю, за рахунок якої іннервуються передні м’язи шиї нижче під’язикової кістки;
3) змішана гілка – діафрагмальний нерв, який іннервує діафрагму (рухові волокна), плевру і перікард (чутливі волокна), а, проникаючи в черевну порожнину, іннервує черевні зв’язки печінки.
Плечове сплетення
Плечове сплетення утворюють передні гілки 4-ох нижніх шийних і частково 1-го грудного спинномозкового нервів. Воно виходить через проміжок між драбинчастими м’язами в надключичну ямку, далі опускається в підпахвинну порожнину, де утворює 3 основні пучки, які розміщуються навколо підпахвинної артерії. Від цих пучків відходять довгі та короткі гілки.
Довгі гілки плечового сплетення
1) медіальний шкірний нерв плеча – іннервує шкіру внутрішньої поверхні плеча;
2) медіальний шкірний нерв передпліччя – іннервує шкіру внутрішньої поверхні передпліччя;
3) м’язово-шкірний нерв – віддає рухові гілки до двоголового, плечового і дзьобоплечового м’язів, потім переходить на передпліччя, де іннервує шкіру зовнішньої сторони;
4) серединний нерв – на плечі гілок не дає, а на передпліччі віддає гілки до всіх м’язів-згиначів, за винятком ліктьового згинача кисті. Далі нерв проходить на долонну поверхню, де іннервує м’язи підвищення великого пальця. Шкірні гілки утворюють загальні, а потім власні долонні пальцеві нерви, які іннервують шкіру пальців;
5) ліктьовий нерв – проходить по внутрішній поверхні плеча, не віддаючи гілок. На передпліччі іннервує ліктьовий згинач кисті і частину глибокого згинача пальців. В нижній третині передпліччя нерв поділяється на тильні та долонні гілки.
Долонна гілка розгалужується на:
а) м’язові гілки, які іннервують м’язи пальців;
б) шкірні гілки, які представлені загальними і власне долонними пальцевими нервами, що іннервують шкіру малого пальця і мізинця.
Тильна гілка дає тильні пальцеві нерви, які іннервують шкіру пальців.
6) променевий нерв – на плечі проходить між плечовою кісткою і голівками трьохголового м’яза, віддаючи м’язові і шкірні гілки. Виходячи в латеральну борозну ліктьової ямки, ділиться на :
- поверхневі гілки, які іннервують шкіру пальців, починаючи з великого;
- глибокі гілки, які іннервують всі м’язи-розгиначі передпліччя.
Короткі гілки плечового сплетення
Короткі нерви плечового сплетення відходять від його верхньої частини дещо вище ключиці; іннервують м’язи плечового поясу (підключичні, надосні, пілосні, підлопаткові та ін.)
Поперекове сплетення
Поперекове сплетення утворюють передні гілки 3 верхніх поперекових спинномозкових нервів, частково 12 грудного і 4 поперекового. Серед його гілок виділяють:
Довгі гілки:
1) латеральний шкірний нерв стегна – іннервує шкіру зовнішньої поверхні стегна;
2) затульний нерв – лежить на латеральній стінці малого тазу, віддає гілки до кульшового суглоба; іннервує м’язи стегна і шкіру його внутрішньої поверхні.
3) стегновий нерв – нйбільший нерв поперекового сплетення. Проходить між клубовим і великим поперековим м’язами, переходить на стегно та іннервує передню групу м’язів стегна та шкіру його передньої поверхні. Віддає найбільшу шкірну гілку – підшкірний нерв, який проходить по медіальній поверхні гомілки, іннервує її шкіру і тильну поверхню стопи.
Короткі гілки:
1) клубово-підчеревний нерв
2) клубово-паховий нерв
3) стегново-статевий нерв
Короткі гілки іннервують м’язи і шкіру передньої черевної стінки, зовнішніх статевих органів та верхню частину стегна.
Крижове сплетення
Крижове сплетення утворюють передні гілки частково 4 і 5 поперекових, всіх крижових і куприкових нервів. Воно розміщене в малому тазі і виходить через сідничний отвір в сідничну ділянку.
Крижове сплетення віддає такі гілки:
Короткі гілки:
Короткі гілки іннервують м’язи тазу і сідничної ділянки (верхній і нижній сідничні нерви).
Довгі гілки:
1) задній шкірний нерв стегна – іннервує шкіру промежини, сідничної ділянки і задньої поверхні стегна;
2) сідничний нерв – виходячи з тазу, переходить на задню поверхню стегна, де віддає гілки до задньої групи м’язів стегна. В підколінній ямці він поділяється на:
- великогомілковий нерв, який переходить на гомілку, а далі ділиться на меліальний і латеральний підошовні нерви, що іннервують м’язи та шкіру підошви;
-загальний малогомілковий нерв, який ділиться на поверхневий і глибокий малогомілковий нерви, що іннервують м’язи гомілки і тильну поверхню стопи.
З крижового сплетення відходить соромітний нерв, який іннервує шкіру і м’язи промежини та зовнішні статеві органи.
Куприкове сплетення
Розміщене на тазовій поверхні куприкового м’яза. Утворене черевними гілками 5 крижового та куприкового сегментів. Гілки сплетення іннервують шкіру в ділянці відхідника.