Оболонки спинного мозку

 

Спинний мозок “одягнутий” трьома сполучнотканинними оболонками.

1. 1)     тверда оболонка спинного мозку, облягає спинний мозок ззовні. Між нею та окістям хребетного каналу знаходиться епідуральний простір. В ньому залягає жирова клітковина і венозні сплетення, в які вливається венозна кров від спинного мозку і хребців. Краніально тверда оболонка зростається з краями великого потиличного отвору, а каудально закінчується на рівні 2-3 крижових хребців, звужуючись у вигляді нитки, яка кріпиться до куприка.

2. 2)     павутинна оболонка спинного мозку у вигляді тонкого прозорого безсудинного листка прилягає зсередини до твердої оболонки, відділяючись від останньої щілиноподібним субдуральним простором. Між павутинною та судинною оболонкою, яка безпосередньо покриває спинний мозок, знаходиться підпавутинний простір, в якому мозок і нервові корінці лежать вільно, оточені великою кількістю спинномозкової рідини. Рідина, яка заповнює підпавутинний простір, знаходиться в безперервному сполученні з рідиною підпавутинних просторів головного мозку і мозкових шлуночків. Між павутинною і судинною оболонкою в шийній області позаду середньої лінії утворюється перегородка. Крім того, з боків спинного мозку у фронтальній площині розміщується зубчаста зв’язка, яка складається з 19-23 зубців, що проходять в проміжках між передніми і задніми корінцями. Зубчасті зв’язки служать для укріплення мозку на місці, не дозволяючи йому витягуватись у довжину. Посередництвом обидвох зубчастих зв’язок підпавутинний простір поділяється на передній і задній відділи.

3. 3)     Судинна (м’яка) оболонка спинного мозку облягає спинний мозок і містить судини, разом з якими заходить в його борозни і мозкову речовину, утворюючи навколо судин периваскулярні лімфатичні простори.

 

Список використаної літератури

Основна:

1. 1.     Очкуренко О.М., “Анатомія людини”, К, “Вища школа”, ст.263-283.

2. 2.     Федонюк Я.І., Білик Л.С. “Анатомія та фізіологія з патологією”, Тернопіль,”Укрмедкнига”, 2001, ст.85-122.

3. 3.     Георгиева С.А.,”Физиология”, М. “Медицина”, 1982, ст.200-207.

 

Додаткова:

17. 1.     Воробьева Е.А., “Анатомия и физиология”, М. “ Медицина”, 1982, ст.270-272.

18. 2.     Липченко В.Я., “Атлас нормальной анатомии человека”, М, “ Медицина”, 1988, ст.319-334.

19. 3.     Привес М.Г., ”Анатомия человека”, Лен. “Медицина”, 1985,ст.482-491.

 

СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ

 

ПЛАН

 

1. 1.     Механізм утворення спинномозкових нервів.

2. 2.     Грудні спинномозкові нерви.

3. 3.     Нервові сплетення, механізм утворення, розташування, основні гілки, ділянки іннервації:

а) шийне сплетення;

б) плечове сплетення;

в) поперекове сплетення;

г) крижово – куприкове сплетення.

Механізм утворення спинномозкових нервів

 

За місцем відходження від ЦНС – від спинного чи головного мозку, нервові стовбури діляться на спинномозкові нерви (31 пара) і черепномозкові нерви (12 пар).

Спинномозкові нерви розміщуються в правильному порядку, відповідно до міомерів тулуба і чергуються із сегментами хребтового стовпа; кожному нерву відповідає відповідна до нього ділянка шкіри (дерматом).

У людини розрізняють: 8 пар шийних, 12 пар грудних, 5 пар поперекових, 5 пар крижових і 1 пару куприкових спинномозкових нервів.

Кожний спинномозковий нерв відходить від спинного мозку двома корінцями: заднім (чутливим) і переднім (руховим). Обидва корінці сполучаються в один стовбур, який виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвір. Завдяки сполученню обидвох корінців спинномозкові нерви є змішаними нервами: вони містять чутливі (аферентні) волокна від клітин спинномозкових вузлів, рухові (еферентні) волокна від клітин переднього рогу, а також вегетативні волокна від клітин бічних рогів. Недалеко від місця сполучення задній корінець утворює нервовий спинномозковий вузол.

Кожний спинномозковий нерв при виході з міжхребцевого отвору ділиться на 4 гілки:

1. 1)    вентральну (передню) – для передньої стінки тулуба і кінцівок;

2. 2)    дорсальну (задню) – для м’язів та шкіри спини і потилиці;

3. 3)    сполучну – до вузла симпатичного стовбура;

4. 4)    менінгеальну (оболонкову) – прямує дозаду в хребтовий канал для іннервації оболонок спинного мозку.

 

Задні гілки спинномозкових нервів містять чутливі і рухові волокна, які прямують до спини і шкіри, яка її покриває, а також до потилиці.

Серед них виділяють:

• -         підпотиличний нерв – рухова задня гілка першого шийного нерва, яка іннервує короткі м’язи потилиці;

• -         великий потиличний нерв – другий шийний нерв, який іннервує більшу половину шкіри потилиці;

• -         верхні і середні сідничні нерви – чутливі волокна задніх гілок поперекових і крижових нервів, які іннервують шкіру сідничної ділянки.

Інші задні гілки спинномозкових нервів спеціальних назв не мають.

 

Передні гілки спинномозкових нервів містять чутливі і рухові волокна, які призначені для м’язів і шкіри шиї, передніх і бічних поверхонь тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Передні гілки сусідніх нервів сполучаються між собою у вигляді петель, утворюючи сплетення. Виняток складають передні гілки грудних нервів, які проходять сегментарно в міжреберні проміжки.