Грудна клітка (thorax)

Грудні хребці, 12 пар ребер і непарна грудна кістка (грудина) та їх сполучення складають скелет грудної клітки.

Р ебра – симетрично розміщуються по обидва боки грудного відділу хребетного стовпа. Кожне ребро має вигляд плоскої, довгої, вузької пластинки, що складається з реберної кістки та реберного хряща (за винятком ХІ та ХІІ ребер).

Реберну кістку поділяють на головку, шийку та тіло.

Головка ребра знаходиться на задньому кінці реберної кістки і має дві суглобові поверхні , що відділяються одна від одної гребенем. Цими поверхнями головка зчленовується з тілами сусідніх хребців, утворюючи реберно-хребцеві суглоби. Винятком є І, ХІ та ХІІ ребра, головка яких має тільки одну суглобову поверхню (немає гребеня), що зчленовується з тілом відповідного хребця.

Передній грудинний кінець ребра переходить у хрящ.

На внутрішній поверхні ребра по його нижньому краю проходить борозна, що утворилася внаслідок прилягання міжреберних судин і нерва.

На зовнішній поверхні тіла ребра знаходиться горбок ребра для зчленування з верхівкою поперечного відростка відповідного грудного хребця.

Ребра відрізняються одне від одного формою і розмірами. Найкоротшими є два верхніх і два нижніх ребра.

Перше ребро значно відрізняється від інших. Воно найширше, найбільш зігнуте і лежить майже горизонтально; внаслідок чого на ньому виділяють верхню і нижню поверхні та бічний і медіальний краї. На верхній поверхні є горбок, до якого прикріплюється передній драбинчастий м¢яз, а ззаду від нього знаходиться борозна, де проходить підключична артерія.

Реберні кістки І-Х пар ребер продовжуються у гіалінові хрящі, причому окістя безпосередньо переходить в охрястя. Хрящі семи пар верхніх ребер безпосередньо з¢єднуються з грудиною, а хрящі VІІІ-Х ребер приєднуються до хрящів розташованого вище ребра, утворюючи реберну дугу.

Ребра, хрящі яких з¢єднуються з грудиною, називають справжніми, а всі інші – несправжніми. Серед останніх виділяють коливні ребра (ІХ і ХІІ), що вільно закінчуються в м¢язах черевної стінки.

Груднина (sternum) – непарна, плоска, довга, губчаста кістка, що нагадує меч стародавніх римлян. У зв¢язку з цим верхня її частина дістала назву ручки, середня - тіла, а нижній кінець – мечоподібного відростка.

Ручка – найтовща частина грудини, нагадує трикутник. На її верхньому краї є яремна вирізка, а біля неї з кожного боку лежать дві неправильної форми, вгнуті ключичні вирізки, вкриті хрящовою тканиною і призначені для зчленування з ключицями. Дещо нище від цих вирізок є заглиблення, з яким зчленовується перше ребро.

Ручка продовжується донизу в тіло грудини, яке майже в три рази довше за неї. На границі між ними знаходяться кут грудини, біля якого прикріплюється її (друге) ребро. Цей кут легко промацати крізь шкіру і завдяки цьому знайти те чи інше ребро. По краях тіла грудини розташовані реберні вирізки, з якими сполучаються справжні ребра.

Мечоподібний відросток найчастіше має трикутну форму і закінчується тупим або розщепленим кінцем.

Завдяки поверхневому розміщенню грудина доступна для пункції. При цьому витягується червоний кістковий мозок з губчастої кісткової речовини для діагностичних і лікувальних цілей.

Грудна клітка в цілому

Вона складається з грудної частини хребетного стовпа, 12 пар ребер та грудини. На скелеті вона має вигляд конуса, основа якого обернена донизу; а на горизонтальному розрізі нагадує біб, так як тіла хребців значно заглиблені досередини. При вивченні структури грудної клітки виділяють передню, задню і дві бічні стінки, які без чіткої границі переходять одна в одну, а також верхній та нижній отвори. Передня стінка утворена грудиною, реберними хрящами та передніми кінцями реберних кісток. До складу задньої стінки входять грудні хребці, а також задні кінці ребер; їхні середні частини формують бічні стінки грудної клітки.

Верхній отвір грудної клітки обмежений І грудним хребцем, першими ребрами і верхнім краєм ручки грудини. Крізь нього проходять: стравохід, трахея, судини, нерви.

Нижній отвір грудної клітки знаходиться між ХІІ грудним хребцем, кінцями ХІ і ХІІ пар ребер, хрящами несправжніх ребер, що зростаються між собою і утворюють реберну дугу, а також мечоподібним відростком. Отвір затягнутий м¢язово-сухожилковою перетинкою – діафрагмою, крізь яку проходять стравохід, великі судини і нерви.

П рава і ліва хрящові реберні дуги утворюють підгрудинний кут, розміри якого залежать від форми грудної клітки.

Між ребрами є міжреберні простори, напрям яких збігається з напрямом ребер. Вони заповнені міжреберними м¢язами і сполучнотканинними перетинками.

Грудна клітка приймає участь в процесах дихання (акт вдиху і видиху).

Сполучення грудної клітки

С воїми задніми кінцями ребра з¢єднуються з грудними хребцями за допомогою суглобів. Головки ребер зчленовуються з тілами хребців, а гребені ребер - з поперечними відростками. Суглоби комбіновані, в них відбувається піднімання і опускання ребер.

Реберно-поперечний суглоб – утворюється суглобовою поверхнею горбка ребра і реберною ямкою поперечного відростка хребця. Ці суглоби мають лише десять верхніх ребер.

Грудинно-реберні суглоби – утворені реберними вирізками грудини та реберними хрящами ІІ-VІІ пар ребер.

VІІІ, ІХ, Х пари ребер з¢єднуються одне з одним своїми хрящами – нижчележачі з вищележачими, вони утворюють реберну дугу. Передні кінці ХІ і ХІІ пар ребер вільно лежать в м¢яких тканинах (коливні ребра).