Спинний мозок: будова, функції

 

Спинний мозок (medulla spinalis) лежить в хребтовому каналі і являє собою тяж довжиною 41 – 45см, дещо сплющений спереду назад. Це найбільш древній і примітивний відділ ЦНС.

Верхня межа спинного мозку відповідає рівню верхнього краю 1-го шийного хребця; нижня межа – розміщується на висоті 1-го або 2-го поперекового хребця, повторюючи напрямок кривизни відповідних частин хребтового стовпа. У плода 3-ох місяців він закінчується на рівні 5-го поперекового хребця, а у новонародженого – на рівні 3-го поперекового хребця.

Спинний мозок у верхніх відділах без різкої межі переходить в довгастий мозок головного мозку. В нижніх відділах він переходить в мозковий конус, що продовжується в термінальну нитку, яка являє собою редуковану частину нижнього відділу спинного мозку.

Спинний мозок має 2 потовщення: шийне і поперекове, які відповідають місцям виходу з нього спинномозкових нервів, що ідуть до верхньої та нижньої кінцівок.

Передньою серединною щілиною і задньою серединною борозною спиннй мозок поділяється на 2 симетричні половини, кожна з яких, в свою чергу, має по 2 слабовиражені борозни, з яких виходять передні і задні корінці – спинномозкові нерви. Ці борозни ділять кожну половину на 3 поздовжні тяжі – канатики: передній, задній і бічний. Місця виходу корінців не відповідають рівню міжхребцевих отворів, і корінці, перш ніж вийти з каналу, направляються в сторони і вниз. В поперековому відділі вони йдуть паралельно кінцевій нитці і утворюють пучок, який носить назву кінського хвоста.

 

Внутрішня будова спинного мозку

 

Спинний мозок складається з сірої та білої речовини.

 

Сіра речовина спинного мозку

 

Сіра речовина знаходиться в центральній частині спинного мозку. В кожній з половин спинного мозку вона утворює два вертикальних тяжі з передніми і задніми виступами – стовпами, які сполучені перемичкою – центральною проміжною речовиною, всередині якої закладений центральний канал, що містить спинномозкову рідину і проходить вздовж спиного мозку.

Сіра речовина складається переважно з нервових клітин і утворює виступи – передні, бічні і задні роги. Передній ріг містить клітини, які дають початок переднім (руховим) корінцям спинного мозку. Задній ріг довший і включає клітини, до яких підходять чутливі волокна задніх корінців. В бічних рогах розміщені нейрони вегететивної нервової системи.

В сірій речовині знаходяться також багаточисельні вставні нейрони, серед яких виявлені особливі гальмівні нейрони – клітини Реншоу.

 

Біла речовина спинного мозку

 

Біла речовина спинного мозку оточує сіру речовину. Вона являє собою складну систему різної протяжності та товщини мякотних і, частково, безмякотних нервових волокон і опорної нервової тканини – нейроглії, а також кровоносних судин, оточених незначною кількістю сполучної тканини.

Нервові волокна в білій речовині зібрані в пучки і формують провідні шляхи. Білу речовину спинного мозку складають 3, так звані, канатики спинного мозку.

Розрізняють:

1. 1)                 передній канатик – частина білої речовини, яка обмежена передньою серединною щілиною і передньою бічною борозною або лінією виходу передніх корінців спинномозкових нервів;

2. 2)                 бічний канатик – між передньою латеральною і задньою латеральною борозною;

3. 3)                 задній канатик – між задньою латеральною і задньою серединною борозною.

Звязок спинного мозку з периферією здійснюється за допомогою нервових волокон, які проходять в спинномозкових корінцях: по них до спинного мозку поступають аферентні імпульси і проходять від нього на периферію еферентні імпульси.

По обох сторонах спинного мозку розміщується 31 пара передніх і задніх спинномозкових нервів. Ділянку спинного мозку, яка відповідає відходженню пари спинномозкових нервів, називають сегментом спинного мозку. В спинному мозку виділяють 31 сегмент.

 

Функції спинного мозку

 

Рефлекторна функція

 

В спинний мозок надходять аферентні імпульси від рецепторів шкіри, пропріорецепторів рухового апарату, інтерорецепторів кровоносних судин, травного тракту, видільних і статевих органів. Еферентні імпульси від спинного мозку ідуть до скелетних м’язів (за винятком м’язів обличчя), в тому числі і до дихальних – міжреберних і діафрагми. Крім того, від спинного мозку по вегетативних нервових волокнах імпульси поступають до всіх внутрішніх органів, кровоносних судин, потових залаз тощо.

Мотонейрони спинного мозку збуджуються за рахунок аферентних імпульсів, які надходять до них від різних рецепторів організму. Значна роль в регуляції діяльності мотонейронів належить низхідним впливам головного мозку (кори великих півкуль, ретикулярної формації стовбура мозку, мозочка і ін), а також внутрішньоспінальним діям багаточисельних вставних нейронів.

Серед вставних нейронів особлива роль належить клітинам Реншоу. Ці клітини утворюють на мотонейронах гальмівні синапси. При збудженні клітин Реншоу активність мотонейронів дещо загальмовується, що попереджує перезбудження і контролює їх роботу. Діяльність мотонейронів спинного мозку контролюється також потоком імпульсів, які ідуть від пропріорецепторів м’язів.

Спінальні рефлекси, тобто рефлекси, які характерні самому спинному мозку, можна вивчити після відокремлення спинного мозку від головного. Першим наслідком поперечного перетину між довгастим і спинним мозком є спінальний шок, який проявляється різким падінням збудливості і пригніченням рефлекторних функцій всіх нервових центрів, що розміщені нижче місця перетину.

Після припинення спінального шоку поступово відновлюється рефлекторна діяльність скелетних м’язів, величина АТ, рефлекси сечовипускання, дефекації і ряд статевих рефлексів.У спінальної тварини не відновлюються довільні рухи, чутливість і температура тіла, а також дихання. Спінальні тварини живуть тільки в умовах штучного дихання. Отже, центри, які регулюють дані функції, знаходяться у вищележачих відділах ЦНС.

 

Рефлекторні центри спинного мозку

 

1. 1)     В шийному відділі спинного мозку знаходиться центр діафрагмального нерва, центр звуження зіниці.

2. 2)     В шийному і грудному відділах – центри м’язів верхніх кінцівок, грудної клітки, спини і живота.

3. 3)     В поперековому відділі – центри м’язів нижніх кінцівок.

4. 4)     В крижовому відділі – центри сечовипускання, дефекації і статевої діяльності.

5. 5)     В бічних рогах грудного і поперекового відділів – центри потовиділення і спінальні судиннозвужуючі центри.

Рефлекторні дуги окремих рефлексів проходять через певні сегменти спинного мозку. Збудження, яке виникло в рецепторі, по аферентному нерву надходить у відповідний відділ спинного мозку. Еферентні волокна, які виходять із спинного мозку в складі передніх корінців, строго іннервують певні ділянки тіла.

 

Провідна функція спинного мозку

 

Через спинний мозок проходять висхідні і низхідні провідні шляхи. Висхідні нервові шляхи передають інформацію від тактильних, больових, температурних рецепторів та від пропріорецепторів м’язів через нейрони спинного мозку і інші відділи ЦНС до мозочка і кори великого мозку.

Низхідні нервові шляхи (пірамідний та екстрапірамідний) зв’язують кору великого мозку, підкоркові ядра і утворення стовбура мозку з мотонейронами спинного мозку. Вони забезпечують вплив вищих відділів ЦНС на діяльність скелетних м’язів.

 

Отже, спинному мозку характерні 2 функції: рефлекторна і провідна. Як рефлекторний центр спинний мозок здатний здійснювати складні рухові і вегетативні рефлекси. Аферентними (чутливими) шляхами він зв’язаний з рецепторами, а еферентними ( руховими ) зі скелетною мускулатурою і всіма внутрішніми органами.

Довгими визхідними і низхідними шляхами спинний мозок сполучає двостороннім зв’язком периферію з головним мозком. Аферентні імпульси по провідних шляхах спинного мозку проводяться в головний мозок, несучи йому інформацію про зміни у зовнішньому і у внутрішньому середовищі організму. По низхідних шляхах імпульси від головного мозку передаються до ефекторних нейронів спинного мозку і викликають або регулюють їх діяльність.