- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Спинний мозок: будова, функції
Спинний мозок (medulla spinalis) лежить в хребтовому каналі і являє собою тяж довжиною 41 – 45см, дещо сплющений спереду назад. Це найбільш древній і примітивний відділ ЦНС.
Верхня межа спинного мозку відповідає рівню верхнього краю 1-го шийного хребця; нижня межа – розміщується на висоті 1-го або 2-го поперекового хребця, повторюючи напрямок кривизни відповідних частин хребтового стовпа. У плода 3-ох місяців він закінчується на рівні 5-го поперекового хребця, а у новонародженого – на рівні 3-го поперекового хребця.
Спинний мозок у верхніх відділах без різкої межі переходить в довгастий мозок головного мозку. В нижніх відділах він переходить в мозковий конус, що продовжується в термінальну нитку, яка являє собою редуковану частину нижнього відділу спинного мозку.
Спинний мозок має 2 потовщення: шийне і поперекове, які відповідають місцям виходу з нього спинномозкових нервів, що ідуть до верхньої та нижньої кінцівок.
Передньою серединною щілиною і задньою серединною борозною спиннй мозок поділяється на 2 симетричні половини, кожна з яких, в свою чергу, має по 2 слабовиражені борозни, з яких виходять передні і задні корінці – спинномозкові нерви. Ці борозни ділять кожну половину на 3 поздовжні тяжі – канатики: передній, задній і бічний. Місця виходу корінців не відповідають рівню міжхребцевих отворів, і корінці, перш ніж вийти з каналу, направляються в сторони і вниз. В поперековому відділі вони йдуть паралельно кінцевій нитці і утворюють пучок, який носить назву кінського хвоста.
Внутрішня будова спинного мозку
Спинний мозок складається з сірої та білої речовини.
Сіра речовина спинного мозку
Сіра речовина знаходиться в центральній частині спинного мозку. В кожній з половин спинного мозку вона утворює два вертикальних тяжі з передніми і задніми виступами – стовпами, які сполучені перемичкою – центральною проміжною речовиною, всередині якої закладений центральний канал, що містить спинномозкову рідину і проходить вздовж спиного мозку.
Сіра речовина складається переважно з нервових клітин і утворює виступи – передні, бічні і задні роги. Передній ріг містить клітини, які дають початок переднім (руховим) корінцям спинного мозку. Задній ріг довший і включає клітини, до яких підходять чутливі волокна задніх корінців. В бічних рогах розміщені нейрони вегететивної нервової системи.
В сірій речовині знаходяться також багаточисельні вставні нейрони, серед яких виявлені особливі гальмівні нейрони – клітини Реншоу.
Біла речовина спинного мозку
Біла речовина спинного мозку оточує сіру речовину. Вона являє собою складну систему різної протяжності та товщини мякотних і, частково, безмякотних нервових волокон і опорної нервової тканини – нейроглії, а також кровоносних судин, оточених незначною кількістю сполучної тканини.
Нервові волокна в білій речовині зібрані в пучки і формують провідні шляхи. Білу речовину спинного мозку складають 3, так звані, канатики спинного мозку.
Розрізняють:
1) передній канатик – частина білої речовини, яка обмежена передньою серединною щілиною і передньою бічною борозною або лінією виходу передніх корінців спинномозкових нервів;
2) бічний канатик – між передньою латеральною і задньою латеральною борозною;
3) задній канатик – між задньою латеральною і задньою серединною борозною.
Звязок спинного мозку з периферією здійснюється за допомогою нервових волокон, які проходять в спинномозкових корінцях: по них до спинного мозку поступають аферентні імпульси і проходять від нього на периферію еферентні імпульси.
По обох сторонах спинного мозку розміщується 31 пара передніх і задніх спинномозкових нервів. Ділянку спинного мозку, яка відповідає відходженню пари спинномозкових нервів, називають сегментом спинного мозку. В спинному мозку виділяють 31 сегмент.
Функції спинного мозку
Рефлекторна функція
В спинний мозок надходять аферентні імпульси від рецепторів шкіри, пропріорецепторів рухового апарату, інтерорецепторів кровоносних судин, травного тракту, видільних і статевих органів. Еферентні імпульси від спинного мозку ідуть до скелетних м’язів (за винятком м’язів обличчя), в тому числі і до дихальних – міжреберних і діафрагми. Крім того, від спинного мозку по вегетативних нервових волокнах імпульси поступають до всіх внутрішніх органів, кровоносних судин, потових залаз тощо.
Мотонейрони спинного мозку збуджуються за рахунок аферентних імпульсів, які надходять до них від різних рецепторів організму. Значна роль в регуляції діяльності мотонейронів належить низхідним впливам головного мозку (кори великих півкуль, ретикулярної формації стовбура мозку, мозочка і ін), а також внутрішньоспінальним діям багаточисельних вставних нейронів.
Серед вставних нейронів особлива роль належить клітинам Реншоу. Ці клітини утворюють на мотонейронах гальмівні синапси. При збудженні клітин Реншоу активність мотонейронів дещо загальмовується, що попереджує перезбудження і контролює їх роботу. Діяльність мотонейронів спинного мозку контролюється також потоком імпульсів, які ідуть від пропріорецепторів м’язів.
Спінальні рефлекси, тобто рефлекси, які характерні самому спинному мозку, можна вивчити після відокремлення спинного мозку від головного. Першим наслідком поперечного перетину між довгастим і спинним мозком є спінальний шок, який проявляється різким падінням збудливості і пригніченням рефлекторних функцій всіх нервових центрів, що розміщені нижче місця перетину.
Після припинення спінального шоку поступово відновлюється рефлекторна діяльність скелетних м’язів, величина АТ, рефлекси сечовипускання, дефекації і ряд статевих рефлексів.У спінальної тварини не відновлюються довільні рухи, чутливість і температура тіла, а також дихання. Спінальні тварини живуть тільки в умовах штучного дихання. Отже, центри, які регулюють дані функції, знаходяться у вищележачих відділах ЦНС.
Рефлекторні центри спинного мозку
1) В шийному відділі спинного мозку знаходиться центр діафрагмального нерва, центр звуження зіниці.
2) В шийному і грудному відділах – центри м’язів верхніх кінцівок, грудної клітки, спини і живота.
3) В поперековому відділі – центри м’язів нижніх кінцівок.
4) В крижовому відділі – центри сечовипускання, дефекації і статевої діяльності.
5) В бічних рогах грудного і поперекового відділів – центри потовиділення і спінальні судиннозвужуючі центри.
Рефлекторні дуги окремих рефлексів проходять через певні сегменти спинного мозку. Збудження, яке виникло в рецепторі, по аферентному нерву надходить у відповідний відділ спинного мозку. Еферентні волокна, які виходять із спинного мозку в складі передніх корінців, строго іннервують певні ділянки тіла.
Провідна функція спинного мозку
Через спинний мозок проходять висхідні і низхідні провідні шляхи. Висхідні нервові шляхи передають інформацію від тактильних, больових, температурних рецепторів та від пропріорецепторів м’язів через нейрони спинного мозку і інші відділи ЦНС до мозочка і кори великого мозку.
Низхідні нервові шляхи (пірамідний та екстрапірамідний) зв’язують кору великого мозку, підкоркові ядра і утворення стовбура мозку з мотонейронами спинного мозку. Вони забезпечують вплив вищих відділів ЦНС на діяльність скелетних м’язів.
Отже, спинному мозку характерні 2 функції: рефлекторна і провідна. Як рефлекторний центр спинний мозок здатний здійснювати складні рухові і вегетативні рефлекси. Аферентними (чутливими) шляхами він зв’язаний з рецепторами, а еферентними ( руховими ) зі скелетною мускулатурою і всіма внутрішніми органами.
Довгими визхідними і низхідними шляхами спинний мозок сполучає двостороннім зв’язком периферію з головним мозком. Аферентні імпульси по провідних шляхах спинного мозку проводяться в головний мозок, несучи йому інформацію про зміни у зовнішньому і у внутрішньому середовищі організму. По низхідних шляхах імпульси від головного мозку передаються до ефекторних нейронів спинного мозку і викликають або регулюють їх діяльність.
