Внутрішні жіночі статеві органи.

Яєчник

 

Парний орган, статева залоза, в якій утворюються та дозрівають статеві клітини, а також виробляються жіночі статеві гормони.

Яєчник розміщується на бічній стінці малого тазу з обох сторін дна матки. Він має еліпсоподібну форму, синьо-біле забарвлення, не­значно горбисту поверхню(5.13).

Яєчник має дві поверхні:

1) медіальну - яка обернена до матковоі труби і майже повністю по­крита її торочками;

2) латеральну- прилягає до стінки малого тазу.

Краї яєчника:

1) прямий брижовий /ворота яєчника/;

2) випуклий, вільний - обернений до черевної порожнини, звисає в порожнину таза.

Брижовим краєм яєчник прикріплений до заднього листка широкої зв'язки матки за допомогою дуплікатури /складки/ очеревини, яка має назву - брижі яєчника. Брижа служить місцем входу судин і нервів з широкої зв'язки в ворота яєчника (5.13).

Яєчник має два кінці:

1) матковий /нижній/ - від якого до дна матки йде власна зв'язка яєчника, що фіксує яєчник;

2) трубний /верхній/ - обернений до маткової труби.

Довжина яєчника у статевозрілої жінки складає 2,5 - 5,0 см, ширина 1,5-3см, товщина 0,5 - 1,5 см. Маса яєчника 5 - 8 г. Як розміри, так і маса яєчника залежать від віку, індивідуальних особливостей і стану організму (5.13).

Зовні яєчник покритий тонкою білковою оболонкою і розміщений в порожнині очеревини, але очеревиною не покритий і зростається з нею лише брижовим краєм. Його вільна поверхня покрита одношаровим ку­бічним епітелієм, який розміщується на сполучнотканинній оболонці.

Глибше білкової оболонки розміщується більш щільна коркова речовина і залозиста тканина.

Центрально залягає мозкова речовина яєчника, багата судинами і пухкою сполучною тканиною - стромою яєчника.

В корковій речовині розміщені великі, до розмірів горошини, пу­хирчасті мішечки - фолікули. Фолікули, що мають менші розміри, нази­ваються первинними фолікулами яєчника, а фолікули більших розмірів, містять фолікулярну рідину і називаються везикулярними фолікулали.

Везикулярний фолікул являє собою порожнину, яка вистелена клі­тинами і оточена сполучнотканинною оболонкою; в міхурці розвивається жіноча статева клітина – яйцеклітина.

Дозріваючи, фолікул збільшується, просувається до поверхні яєч­ника і дещо виступає над нею. Стінка дозрілого фолікула являє собою товсту сполучнотканинну оболонку, яка у зрілого фолікула розривається. Яйцеклітина течією рідини переміщується через маткову трубу в порож­нину матки /овуляція/. Якщо вагітність не наступає, то на місці фо­лікула, який розірвався, утворюється залоза внутрішньої секреції - цик­лічне (менструальне) жовте тіло, яке в подальшому атрофується і пе­ретворюється в побудоване із сполучної тканини білувате тіло, яке в подальшому зникає. У випадку запліднення яйцеклітини, жовте тіло зберігається до кінця вагітності і носить назву справжнього жовтого тіла вагітності на відміну від зникаючого менструального тіла.

Яєчники забезпечують кров'ю однойменні артерії (гілки черевної частини аорти), а венозна кров відводиться по яєчникових венах у нижню порожнисту вену (від правого яєчника) та в ліву ниркову вену (від лівого яєчника).

Лімфа відводиться в поперекові та у внутрішні клубові лімфатичні вузли.

Яєчник іннервують гілки черевного, ниркового, аортального та підчеревного нервових сплетень.

 

Маткова труба.

 

Маткова труба - парний орган, який розміщується майже горизон­тально по обох боках дна матки, в вільному краї широкої зв'язки мат­ки.

Труби являють собою циліндричні канали (трубки), один (латераль­ний) кінець яких відкривається в порожнину очеревини, другий (меді­альний) - в порожнину матки. Довжина труби у дорослої жінки в серед­ньому досягає 10 - 12см, а ширина 0,4 - 0,6см. Права і ліва труби мають неоднакову довжину.

 

Розрізняють наступні відділи матковоі труби:

 

1) маткова частина - розміщена в стінці матки; вона відкриваєть­ся в порожнину матки матковим отвором труби, діаметром до 1 мм (5.13).

2) перешийок труби - медіальна, більш пряма і вузька частина маткової труби, яка прилягає до кута матки на межі між її дном і тілом (5.13).

3) ампула матковоі труби - латеральна, розширена частина, яка має зігнуту форму; просвіт її ширший ніж в інших частинах, товщина до 8 мм (5.13).

4) лійка - зовнішній кінець маткової труби, який має черевний отвір труби, що оточений торочками. Найдовша з торочок - яєчникова торочка прикріплюється до трубного кінця яєчника (5.13).

Черевний отвір труби має діаметр до 2 мм; через нього черевна порожнина через маткову трубу, матку і піхву сполучається з зовніш­нім середовищем (5.13).

 

Маткова труба має три оболонки.

 

1) слизова оболонка - вистелена одношаровим циліндричним війчас­тим епітелієм і утворює поздовжні складки; частина клітин епітелію позбавлена війок - ці клітини є секреторними;

2) м'язова оболонка - складається з гладких м'язових волокон, які розміщені в три шари: зовнішнього поздовжнього, середнього цир­кулярного і внутрішнього поздовжнього. Волокна останнього шару най­краще виражені в ділянці перешийка і маткової частини труби;

3) серозна оболонка - утворена за рахунок широкої маткової зв'я­зки, що покриває трубу. Під серозною оболонкою знаходиться пухка сполучна тканина - підсерозна основа.

В матковій трубі відбувається запліднення та початкові стадії розвитку зародка (5.19).

Кров'ю маткову трубу забезпечують гілки матковоі та яєчникової артерій. Венозна кров відводиться в яєчникове та маткове венозні сплетеная. Лімфа відтікає у поперекові лімфатичні вузли.

Інервують маткову трубу гілки яєчникового та матково-піхвового сплетень.

 

Матка

 

Матка - непарний порожнистий орган, який розміщений в по­рожнині малого тазу, на однаковій відстані від лобкового симфізу і куприка. Спереду від неї лежить сечовий міхур, а позаду - пряма киш­ка (5.17).

Матка має грушоподібну форму, трохи стиснена спереду назад. Форма і розміри матки значно змінюються в різні періоди життя і в основному пов'язані з вагітністю, довжина матки у жінки, що не народжувала 7 - 6 см, а довжина матки у жінки, що народжувала 8 - 9,5 см. Маса матки коливається від 30 до 100 г (5.13).

В матці розрізняють:

1. Шийку матки - нижня, звужена частина матки, довжина якої до­сягає 3 - 4см; вона поділяється на дві частини: надпіхвову - лежить над піхвою та піхвову частину матки, що входить у піхву. На її ниж­ньому кінні є круглий або овальний отвір матки, краї якого утворюють передню і задню губу. В ділянці шийки матки знаходиться канал шийки матки, порожнина якого веретеноподібна (5.15).

2. Тіло матки - середня частина матки, яка має форму трикутни­ка. Тіло відокремлене від шийки звуженою частиною - перешийком мат­ки, який відповідає положенню внутрішнього отвору матки.

В тілі матки розрізняють дві поверхні: міхурову /передню/, яка обернена до сечового міхура, та кишкову /задню/ - обернену до прямої кишки. Місце переходу однієї поверхні в іншу називається краєм матки /правим і лівим/ (5.13).

3. Дно матки - найбільш розширена верхня частина матки, яка з бічними краями матки утворює кути, в які заходять маткові труби.

Порожнина матки - довжиною 6 - 7 см, має форму рівнобічного трикутника, у верхніх кутах якого відкриваються отвори маткових труб, в нижньому куті - внутрішній отвір матки, що веде в канал шийки мат­ки. Канал закінчується отвором матки, який відкривається у піхву (5.13)

 

Стінка матки побудована з трьох оболонок:

 

1. Зовнішня – серозна оболонка, яка переходить із сечового мі­хура на міхурову поверхню матки, починаючи з її шийки. При цьому утворюється міхурово-маткова заглибина. Далі серозна оболонка покри­ває дно, кишкову поверхню тіла матки, шийку матки. Від цього місця очеревина переходить на пряму кишку, утворюючи між нею та маткою глибоку прямокишково-маткову заглибину.

2. М'язова оболонка - складається з трьох шарів гладких м'язо­вих волокон, які переплітаються між собою в різних напрямках.

3. Слизова оболонка - вистеляє порожнину матки без підслизової основи і переходить на отвори маткових труб; в ділянці дна і тіла матки вона має гладку поверхню. Оболонка покрита циліндричним епіте­лієм; в ній закладені прості трубчасті маткові залози.

Матка втримується в своєму положенні зв¢язками:

- парною круглою зв¢язкою, яка починається від краю матки нижче і спереду від маткової труби;

- правою і лівою широкими зв¢язками, які відходять від матки в сто­рони до бічних стінок малого тазу;

• -         парними прямокишково-матковими і куприково-матковими зв'язками.

Між листками широкої маткової зв'язки розміщені над¢яєчник і прияєчник - парні рудиментарні утвори (придатки матки).

 

Кров¢ю матку забезпечують маткова, яєчникова та внутрішня со­ромітна артерії. Венозна кров відтікає по однойменних венах. Лімфа від матки відтікає у поперекові, внутрішні клубові та глибокі пах­винні і крижові вузли.

Інервується матка гілками нижнього підчеревного сплетення /сим­патичні нерви/ та тазовими нутряними нервами /парасимпатичні нерви/.

 

Піхва

 

Являє собою трубчастий, сплющений в передньо-задньому напрям­ку орган. Довжина піхви 8 - 10 см.

Верхня межа піхви розміщується на рівні шийки матки, яку вона охоплює. Внизу піхва відкривається в переддвер'я піхви отвором. Пе­редня і задня стінки піхви стикаються, внаслідок чого порожнина піх­ви має щілиноподібну форму. Стінки піхви /передня та задня/ тонкі, легко розтягуються у довжину та ширину. Передня стінка прилягає до сечового міхура, а задня - до прямої кишки.

Стінки піхви складаються з трьох оболонок:

1) серозної - яка покриває лише верхній відділ задньої стінки піхви;

2) м¢язової - яка утворена гладкими м'язовими волокнами, розмі­щеними в два шари: зовнішній /поздовжній/ та внутрішній /коловий/;

3) слизової - яка покрита багатошаровим плоским епітелієм і на стінках піхви утворює поперечні складки.

 

У жінок, які не жили статевим життям, в ділянці отвору піхви розмішується тоненька складка слизової оболонки - дівоча перетинка. Після її розриву інколи залишаються так звані клапті дівочої плів­и, неправильної форми, які мають вигляд сосочків. Місце розміщення цих сосочків вважають нижньою межею піхви.

За характером кровопостачання, відведення венозної крові та лімфи, а також інервацією піхва подібна до маткових труб і матки.