Артрити

Існують два найбільш поширених захворювання суглобів – остеоартроз і ревматоїдний артрит.

Остеоартроз виникає головним чином у результаті зношення, а тому переважно в суглобах опорної системи, таких як хребці, кульшовий суглоб, коліна. У декотрих людей він уражає руки та пальці. Хрящові поверхні суглобів деградують і розростаються, а кісткова тканина деформується.

Остеоартрит можна розглядати як скла­дову процесу старіння, однак від цієї хво­роби страждають і молоді люди. У деяких випадках причина полягає в надмірному навантаженні на суглоби в молоді роки (балет, футбол) або ж у травмах суглобів. У багатьох людей причина цього захво­рювання залишається невстановленою. Основні симптоми - болі в суглобах. Для боротьби з цим захворюванням застосовують поєднання спеціальних вправ, фізіотерапію, препарати, які зніма­ють біль, хірургічне втручання, а також різноманітні пристрої, які допомагають у разі втрати певних функцій.

Іншим поширеним захворюванням є ревматоїдний артрит, причину якого також повністю не встановлено. Вважа­ють, що імунна система організму, яка зазвичай бореться з мікробами, уражає власні суглоби, а точніше - маслянисті “мастила”, які вистилають капсулу сугло­ба. Перетинки набрякають, що впливає на весь суглоб, який поступово червоніє, починає боліти, втрачає гнучкість. При цьому запалюються симетричні суглоби, насамперед кистей і стоп, що часто закінчується руйнуванням внутрішніх структур суглоба. Зазвичай ті, хто страж­дає від ревматоїдного артриту, відчува­ють у декількох суглобах біль, який швидко минає, проте є люди, в яких ця хвороба через деформацію суглобів призводить до тяжких наслідків.

Для лікування ревматоїдного артриту використовують найрізноманітніші мето­ди – від відпочинку й постільного режиму до повноцінного харчування, сильно­діючих ліків та хірургічної операції.

Таке захворювання може розвинутися в будь-якому віці, але найчастіше реєстру­ється в людей віком від 40 до 60 років.

Використана література

основна

1. Федонюк Я.І. Білик Л.С. Анатомія та фізіологія з патологією- Т.: Укрмедкнига, 2001. с.116 - 122

2. Очкуренко О. М. Анатомія людини. – К.: Вища шк.., 1992. – с.

3. Воробьева Е.А., Анатомия и физиология. – М.: Медицина, 1987. – с. Липченко В. Я., Самусев Р.П. Атлас нормальной анатомии человека. – М.: Медицина, 1988. – с. 30 - 45

додаткова

1. Дюбенко К.А. Анатомічна термінологія - Київ.: Поліграф книга,2001. с.18-58.

2. Сидоренко П.І. Анатомія та фізіологія людини-Київ.: Медицина, 2007. с.25 -27

Тема: Кістки тулуба та їх з¢єднання.

План:

1. Скелет, його значення.

2. Будова скелета. Скелет тулуба:

а) хребетний стовп;

сполучення хребта;

б) скелет грудної клітки;

сполучення грудної клітки;

грудна клітка в цілому;

3. Вікові особливості кісток тулуба; їх розвиток.

Зміст лекції

Наш скелет - це каркас для всього тіла. Саме кістки разом із м'язами дають змогу нам ходити, займатися спортом і переносити тягарі, тобто почуватися природно.

Скелет – skeleton – грец. – висушений – це комплекс утворень, які розвиваються з мезенхіми і мають механічне значення. Він складається з окремих кісток, з’єднаних між собою за допомогою сполучної, хрящової або кісткової тканини, разом з якими і складає пасивну частину апарату руху.

Значення скелета: