Cелезінка

 

Селезінка (splen, lien) – орган кровоносної та лімфатичної систем, розташований в області лівого підребер’я, між діафрагмою та шлунком. Одна поверхня селезінки випукла, друга – увігнута. Довжина – 11-12см, ширина – 7-8см, товщина – 3-4см, маса – 150-200г. Колір селезінки бурувато-червоний, на розрізі видно білу і червону речовину – пульпу селезінки.

Поверхні селезінки: діафрагмальна – обернена до діафрагми та вісцеральна – обернена до шлунка та інших органів. Обидві поверхні відділені одна від одної верхнім та нижнім краями. Обидва краї сходяться біля кінців селезінки. Розрізняють задній кінець, обернений вгору і назад до хребта і передній кінець, обернений вниз і допереду до лівої реберної дуги (4.11).

Діафрагмальна поверхня селезінки гладка. Вісцеральна поверхня дещо увігнута, має відбитки сусідніх органів. По середині вісцеральної поверхні розміщено декілька заглиблень, які формують ворота селезінки – місце входження в паренхіму органів нервів і судин (4.11).

Селезінка з усіх сторін покрита вісцеральною очеревиною (серозною оболонкою), крім вісцеральної поверхні на протязі воріт. Під нею залягає фіброзна оболонка, яка віддає вглиб органа перегородки – трабекули селезінки (4.11). Трабекули складають сполучнотканинний остов селезінки. Простір між трабекулами заповнений пульпою селезінки, яка складається з ніжної ретикулярної тканини, комірки якої заповнені різними видами кров’яних клітин та густим сплетенням кровоносних судин. Розрізняють червону та білу пульпу. Лімфатичні фолікули формують білу пульпу, а простори ретикулярної тканини, заповнені кров’яними тільцями – червону пульпу (4.03)

Іннервація: селезінкове сплетення (по ходу селезінкової артерії), кровопостачання: селезінкова артерія.

 

Органи кровотворення та імунної системи

 

Органом кровотворення (гемоцитопоезу) є кістковий мозок, що містить стовбурові клітини, які дають початок усім видам клітин крові та імунної системи.

Імунну систему складають органи, які містять лімфоїдну тканину і беруть участь в утворенні клітин, що здійснюють захисну функцію організму, створюючи імунітет.

До органів імунної системи відносяться: кістковий мозок, вилочкова залоза, лімфатичні вузли, мигдалики (глотковий, язиковий, трубні, піднебінні), селезінка, поодинокі лімфатичні фолікули, які розташовані в стінках порожнистих органів дихальної і травної систем, а також групові лімфатичні фолікули, розміщені в стінці клубової кишки та червоподібного відростка.

У свою чергу ці органи у відношенні функції імуногенезу поділяються на центральні і периферичні.

Центральним органом імунної системи є вилочкова залоза (тимус), тут відбувається диференціювання деяких форм Т-лімфоцитів. Інша форма – В-лімфоцити – диференціюються із клітин кісткового мозку та лімфоїдних фолікулів червоподібного відростка та клубової кишки.

В подальшому ці лімфоцити з током крові поступають в периферичні органи імунної системи, до яких відносяться всі лімфатичні утворення, перераховані вище. В них відбувається значна частина подальших перетворень клітин.