
- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Список використаної літератури
1. Воробьева Е.А., “Анатомия и физиология”, М. “ Медицина”, 1982, ст.295-298
2. Георгиева С.А., ”Физиология”, М. “Медицина”, 1982, ст.85-87, 60-61, 97
3. Липченко В.Я., “Атлас нормальной анатомии человека”, М, “ Медицина”, 1988, ст.231-244
4. “Людина. Навчальний атлас з анатомії”, Львів, БАК, 2000, (переклад з англійської), ст.103, 108-109
5. Очкуренко О.М., “Анатомія людини”, К., “Вища школа”, ст.242-249
6. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. “Атлас анатомии человека”, т.3, ст.137-185
7. Федонюк Я.І., Білик Л.С. “Анатомія та фізіологія з патологією”, Тернопіль, ”Укрмедкнига”, 2001, ст.248-254
Лімфатична система.
ПЛАН.
1. Загальна характеристика лімфатичної системи.
2. Лімфатичні судини та вузли.
3. Рух лімфи.
4. Лімфатичні судини та вузли окремих ділянок тіла.
5. Селезінка.
6. Органи кровотворення та імунної системи.
Загальна характеристика лімфатичної системи.
Лімфатична система є частиною судинної системи, яка доповнює венозну систему. Її завданням є забезпечення гомеостазу внутрішнього середовища організму. Вона є в усіх органах, за винятком мозку, кришталика, рогівки, скловидного тіла і плаценти. Лімфатична система, як система транспорту рідини в організмі, може бути представлена у вигляді такої схеми:
Кров---інтерстицій---лімфа---кров
До лімфатичної системи відносять слідуючі утворення:
1. Лімфатичні капіляри – це найтонші лімфатичні судини, стінки яких побудовані із шару ендотеліальних клітин. З’єднуючись між собою, лімфокапілярні судини утворюютьу всіх органах і тканинах різноманітні лімфокапілярні сітки.
2. Лімфатичні судини – утворюються в результаті злиття лімфокапілярних судин.
3. Лімфатичні вузли.
Основні функції лімфи:
1. Резорбція – полягає у всмоктуванні з тканин і органів білків та їх метаболітів, ліпідів, клітин і їх фрагментів, сторонніх часток тощо;
2. Бар’єрна функція лімфатичних вузлів, а також лімфоїдних елементів, розташованих у великій кількості в слизовій оболонці кишок. В них затримуються колоїдні і корпускулярні речовини, перероджені клітини, мікроорганізми. Розташовані тут ретикулярні та ендотеліальні клітини володіють фагоцитарною активністю;
3. Адсорбційна функція – пов’язана із надходженням води до лімфатичних судин внаслідок різниці онкотичного тиску;
4. Участь в процесах всмоктування – в результаті надходження в лімфатичні капіляри частини жирів та інших перетравлених речовин через кишкові ворсинки.
Лімфатичні судини та вузли.
Лімфатичні судини.
Стінки лімфатичних судин тонші, ніж стінки кровоносних, і складаються з 3-ох оболонок: внутрішньої (ендотеліальної), середньої (утвореної переважно круговими гладкими м’язевими волокнами з домішкою еластичних), зовнішньої (адвентиційної; до її складу входять сполучнотканинні пучки, еластичні і поздовжні м’язові волокна). Лімфатичні судини мають велике число парних, півмісяцевої форми, лімфатичних клапанів, які допускають течію лімфи лише в центральному напрямку (від периферії до центру), а також судини судин та нерви.
Лімфа із лімфатичних капілярів поступає в лімфатичні судини, які несуть її в бік крупних лімфатичних протоків. Розрізняють поверхневі лімфатичні судини, які знаходяться в підшкірній клітковині, і глибокі лімфатичні судини, що розміщені в основному по ходу крупних артеріальних стовбурів, в зв’язку з чим і отримують їх назви (4.12)
Лімфатичні судини, з’єднуючись між собою, утворюють лімфатичні сплетення в підшкірній клітковині, в органах і по ходу кровоносних судин. Поверхневі та глибокі лімфатичні судини і їх сплетення анастомозують між собою.
Лімфатичні вузли
Розташовані на шляху поверхневих та глибоких лімфатичних судин. Вони приймають лімфу від тих тканин, органів чи ділянок тіла, в яких судини беруть початок. Тому вони називаються регіонарними.
В лімфатичному вузлі розрізняють:
Приносні судини – це лімфатичні судини, які вступають у вузол і приносять до нього лімфу (4.13)
Виносні судини – це судини, які виходять і виносять лімфу із вузла (4.13)
Таким чином, лімфатичні судини в лімфатичних вузлах перериваються, що є однією із характерних особливостей лімфатичної системи. Лімфатичні вузли можуть мати різноманітну форму (округлі, подовгасті і ін.) і величину.
Кожний вузол має капсулу, яка являє собою щільну сполучнотканинну оболонку, що містить колагенові та еластичні волокна з домішком гладких м’язевих волокон. Це забезпечує вузлу можливість скорочуватись і активно просувати лімфатичну рідину. Від капсули в товщу вузла відходять відростки – перекладини або трабекули, які, з’єднуючись між собою, утворюють остов вузла. Те місце вузла, де з нього виходить виносна лімфатична судина, і проникають кровоносні судини і нерви, називається ворота вузла.
Основну масу вузла утворює лімфоїдна тканина, яка заповнює проміжки між трабекулами. Вона поділяється на кіркову речовину червонувато-жовтого кольру та мозкову речовину червонуватого кольору.
Між капсулою, трабекулами та лімфоїдною тканиною знаходяться вільні простори, які мають розширення – лімфатичні синуси, що вистелені ендотелієм (4.13)
Функції лімфатичного вузла
1. Гемопоетична – тут утворюються лімфоцити, які поступають з током лімфи у праву лімфатичну та грудну протоки, а потім у кров.
2. Імунопоетична – в лімфатичних вузлах утворюються клітинні елементи (плазматичні клітини, імуноцити) та білкові речовини глобулінової природи (антитіла), які мають безпосереднє відношення до формування імунітету в організмі людини. Крім того, в лімфатичних вузлах продукуються клітини гуморального (система В-лімфоцитів) і клітинного (система Т-лімфоцитів) імунітету.
3. Захисно-фільтраційна - в лімфатичних вузлах затримується поступання в кров та лімфу інородних частинок, бактерій, токсинів, чужорідних білків та клітин.
4. Обмінна функція - лімфатичні вузли приймають активну участь в обміні білків, жирів, вітамінів та інших поживних речовин, які поступають в організм.
5. Резервуарна функція - лімфатичні вузли разом з лімфатичними судинами є депо для лімфи.
Лімфа, яка поступила у вузол по приносних судинах, омиває лімфоїдну тканину вузла, звільняється від інородних частинок (бактерії, пухлинні клітини і ін.) і, збагатившись лімфоцитами, відтікає від вузла по виносним судинам.
Лімфатичні судини, які несуть лімфу від регіонарних лімфатичних вузлів, збираються в крупні лімфатичні стовбури, які в кінцевому рахунку утворюють 2 крупні лімфатичні протоки: грудну протоку і праву лімфатичну протоку.
РУХ ЛІМФИ
На рух лімфи по судинах лімфатичної системи впливає ряд факторів. Постійний рух лімфи забезпечується постійним утворенням тканинної рідини і її переходом з міжтканинних просторів в лімфатичні судини. Істотне значення для руху лімфи має активність органів і скорочувальна здатність лімфатичних судин.
До допоміжних факторів, які сприяють руху лімфи, відносяться:
- скоротлива діяльність поперечно-смугастих і гладких м’язів;
- негативний тиск у великих венах і грудній порожнині;
- збільшення об’єму грудної клітки під час вдоху, що сприяє присмоктуванню лімфи з лімфатичних судин.