Список використаної літератури

 

8. 1.     Воробьева Е.А., “Анатомия и физиология”, М. “ Медицина”, 1982, ст.295-298

9. 2.     Георгиева С.А., ”Физиология”, М. “Медицина”, 1982, ст.85-87, 60-61, 97

10. 3.     Липченко В.Я., “Атлас нормальной анатомии человека”, М, “ Медицина”, 1988, ст.231-244

11. 4.     “Людина. Навчальний атлас з анатомії”, Львів, БАК, 2000, (переклад з англійської), ст.103, 108-109

12. 5.     Очкуренко О.М., “Анатомія людини”, К., “Вища школа”, ст.242-249

13. 6.     Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. “Атлас анатомии человека”, т.3, ст.137-185

14. 7.     Федонюк Я.І., Білик Л.С. “Анатомія та фізіологія з патологією”, Тернопіль, ”Укрмедкнига”, 2001, ст.248-254

 

Лімфатична система.

 

ПЛАН.

 

1. 1.     Загальна характеристика лімфатичної системи.

2. 2.     Лімфатичні судини та вузли.

3. 3.     Рух лімфи.

4. 4.     Лімфатичні судини та вузли окремих ділянок тіла.

5. 5.     Селезінка.

6. 6.     Органи кровотворення та імунної системи.

 

Загальна характеристика лімфатичної системи.

 

Лімфатична система є частиною судинної системи, яка доповнює венозну систему. Її завданням є забезпечення гомеостазу внутрішнього середовища організму. Вона є в усіх органах, за винятком мозку, кришталика, рогівки, скловидного тіла і плаценти. Лімфатична система, як система транспорту рідини в організмі, може бути представлена у вигляді такої схеми:

 

Кров---інтерстицій---лімфа---кров

 

До лімфатичної системи відносять слідуючі утворення:

 

1. 1.     Лімфатичні капіляри – це найтонші лімфатичні судини, стінки яких побудовані із шару ендотеліальних клітин. З’єднуючись між собою, лімфокапілярні судини утворюютьу всіх органах і тканинах різноманітні лімфокапілярні сітки.

2. 2.     Лімфатичні судини – утворюються в результаті злиття лімфокапілярних судин.

3. 3.     Лімфатичні вузли.

 

Основні функції лімфи:

 

1. 1.     Резорбція – полягає у всмоктуванні з тканин і органів білків та їх метаболітів, ліпідів, клітин і їх фрагментів, сторонніх часток тощо;

2. 2.     Бар’єрна функція лімфатичних вузлів, а також лімфоїдних елементів, розташованих у великій кількості в слизовій оболонці кишок. В них затримуються колоїдні і корпускулярні речовини, перероджені клітини, мікроорганізми. Розташовані тут ретикулярні та ендотеліальні клітини володіють фагоцитарною активністю;

3. 3.     Адсорбційна функція – пов’язана із надходженням води до лімфатичних судин внаслідок різниці онкотичного тиску;

4. 4.     Участь в процесах всмоктування – в результаті надходження в лімфатичні капіляри частини жирів та інших перетравлених речовин через кишкові ворсинки.

 

Лімфатичні судини та вузли.

 

Лімфатичні судини.

Стінки лімфатичних судин тонші, ніж стінки кровоносних, і складаються з 3-ох оболонок: внутрішньої (ендотеліальної), середньої (утвореної переважно круговими гладкими м’язевими волокнами з домішкою еластичних), зовнішньої (адвентиційної; до її складу входять сполучнотканинні пучки, еластичні і поздовжні м’язові волокна). Лімфатичні судини мають велике число парних, півмісяцевої форми, лімфатичних клапанів, які допускають течію лімфи лише в центральному напрямку (від периферії до центру), а також судини судин та нерви.

Лімфа із лімфатичних капілярів поступає в лімфатичні судини, які несуть її в бік крупних лімфатичних протоків. Розрізняють поверхневі лімфатичні судини, які знаходяться в підшкірній клітковині, і глибокі лімфатичні судини, що розміщені в основному по ходу крупних артеріальних стовбурів, в зв’язку з чим і отримують їх назви (4.12)

Лімфатичні судини, з’єднуючись між собою, утворюють лімфатичні сплетення в підшкірній клітковині, в органах і по ходу кровоносних судин. Поверхневі та глибокі лімфатичні судини і їх сплетення анастомозують між собою.

 

Лімфатичні вузли

 

Розташовані на шляху поверхневих та глибоких лімфатичних судин. Вони приймають лімфу від тих тканин, органів чи ділянок тіла, в яких судини беруть початок. Тому вони називаються регіонарними.

В лімфатичному вузлі розрізняють:

Приносні судини – це лімфатичні судини, які вступають у вузол і приносять до нього лімфу (4.13)

Виносні судини – це судини, які виходять і виносять лімфу із вузла (4.13)

Таким чином, лімфатичні судини в лімфатичних вузлах перериваються, що є однією із характерних особливостей лімфатичної системи. Лімфатичні вузли можуть мати різноманітну форму (округлі, подовгасті і ін.) і величину.

Кожний вузол має капсулу, яка являє собою щільну сполучнотканинну оболонку, що містить колагенові та еластичні волокна з домішком гладких м’язевих волокон. Це забезпечує вузлу можливість скорочуватись і активно просувати лімфатичну рідину. Від капсули в товщу вузла відходять відростки – перекладини або трабекули, які, з’єднуючись між собою, утворюють остов вузла. Те місце вузла, де з нього виходить виносна лімфатична судина, і проникають кровоносні судини і нерви, називається ворота вузла.

Основну масу вузла утворює лімфоїдна тканина, яка заповнює проміжки між трабекулами. Вона поділяється на кіркову речовину червонувато-жовтого кольру та мозкову речовину червонуватого кольору.

Між капсулою, трабекулами та лімфоїдною тканиною знаходяться вільні простори, які мають розширення – лімфатичні синуси, що вистелені ендотелієм (4.13)

Функції лімфатичного вузла

 

1. 1.     Гемопоетична – тут утворюються лімфоцити, які поступають з током лімфи у праву лімфатичну та грудну протоки, а потім у кров.

2. 2.     Імунопоетична – в лімфатичних вузлах утворюються клітинні елементи (плазматичні клітини, імуноцити) та білкові речовини глобулінової природи (антитіла), які мають безпосереднє відношення до формування імунітету в організмі людини. Крім того, в лімфатичних вузлах продукуються клітини гуморального (система В-лімфоцитів) і клітинного (система Т-лімфоцитів) імунітету.

3. 3.     Захисно-фільтраційна - в лімфатичних вузлах затримується поступання в кров та лімфу інородних частинок, бактерій, токсинів, чужорідних білків та клітин.

4. 4.     Обмінна функція - лімфатичні вузли приймають активну участь в обміні білків, жирів, вітамінів та інших поживних речовин, які поступають в організм.

5. 5.     Резервуарна функція - лімфатичні вузли разом з лімфатичними судинами є депо для лімфи.

 

Лімфа, яка поступила у вузол по приносних судинах, омиває лімфоїдну тканину вузла, звільняється від інородних частинок (бактерії, пухлинні клітини і ін.) і, збагатившись лімфоцитами, відтікає від вузла по виносним судинам.

 

Лімфатичні судини, які несуть лімфу від регіонарних лімфатичних вузлів, збираються в крупні лімфатичні стовбури, які в кінцевому рахунку утворюють 2 крупні лімфатичні протоки: грудну протоку і праву лімфатичну протоку.

 

РУХ ЛІМФИ

 

На рух лімфи по судинах лімфатичної системи впливає ряд факторів. Постійний рух лімфи забезпечується постійним утворенням тканинної рідини і її переходом з міжтканинних просторів в лімфатичні судини. Істотне значення для руху лімфи має активність органів і скорочувальна здатність лімфатичних судин.

До допоміжних факторів, які сприяють руху лімфи, відносяться:

- скоротлива діяльність поперечно-смугастих і гладких м’язів;

• -         негативний тиск у великих венах і грудній порожнині;

• -         збільшення об’єму грудної клітки під час вдоху, що сприяє присмоктуванню лімфи з лімфатичних судин.