
- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Список використаної літератури
1. Воробьева Е.А., “Анатомия и физиология”, М. “ Медицина”, 1982, ст.295-298
2. Георгиева С.А., ”Физиология”, М. “Медицина”, 1982, ст.85-87, 60-61, 97
3. Липченко В.Я., “Атлас нормальной анатомии человека”, М, “ Медицина”, 1988, ст.231-244
4. “Людина. Навчальний атлас з анатомії”, Львів, БАК, 2000, (переклад з англійської), ст.103, 108-109
5. Очкуренко О.М., “Анатомія людини”, К., “Вища школа”, ст.242-249
6. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. “Атлас анатомии человека”, т.3, ст.137-185
7. Федонюк Я.І., Білик Л.С. “Анатомія та фізіологія з патологією”, Тернопіль, ”Укрмедкнига”, 2001, ст.248-254
ВЕНОЗНА СИСТЕМА
ПЛАН
1. Кола кровообігу (велике, мале, серцеве).
2. Вени великого кола кровообігу.
а) система верхньої порожнистої вени;
б) система нижньої порожнистої вени;
в) система ворітної вени.
3. Анастомози між венозними системами.
4. Особливості кровообігу у плода.
Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
Розрізняють такі кола кровообігу: велике, мале та серцеве (вінцеве).
Велике коло кровообігу починається аортою з лівого шлуночка і закінчується в правому передсерді, в яке впадають верхня і нижня порожнисті вени (3.16).
Мале коло кровообігу починається легеневим стовбуром з правого шлуночка і закінчується 4-ма легеневими венами, що впадають в ліве передсердя(3.16).
Серцеве (вінцеве) коло кровообігу складається з лівої та правої вінцевих артерій та великої, середньої і малої вени серця (1.06).
Майже всі вени серця впадають в загальну венозну судину серця – вінцевий синус, який відкривається в праве передсердя. В стінці серця є найменші вени серця, які самостійно впадають як в праве передсердя так і в інші відділи серця. Вінцевим синусом та найменшими венами серця і закінчується вінцеве (серцеве) коло кровообігу.
Вени великого кола кровообігу.
З усіх органів і тканин кров відтікає у верхню та нижню порожнисті вени, які впадають у праве передсердя. Окремо ще виділяють систему ворітної вени (вона відноситься до системи нижньої порожнистої вени).
Система верхньої порожнистої вени
V. cava superior, має довжину 5-6см, діаметр біля 2,5см. Знаходиться в передньому середостінні справа від висхідної аорти. Утворюється шляхом злиття:
а) правої та лівої плечоголовних вен (кожна з них, в свою чергу, утворена шляхом злиття внутрішньої яремної та підключичної вени своєї сторони);
б) непарної вени.
По верхній порожнистій вені в праве передсердя відтікає кров з вен верхньої половини тіла: від голови та шиї, верхніх кінцівок і органів грудної клітки (за винятком серця) (4.04).
Вени голови та шиї
Основна венозна судина, яка збирає кров з вен голови та шиї є внутрішня яремна вена (v.jugularis interna). Вона починається в яремному отворі черепа, проходить на шиї поруч з внутрішньою, а потім із загальною сонною артерією і позаду грудинно-ключичного зчленування зливається з підключичною веною, утворюючи плечеголовну вену.
В яремному отворі внутрішня яремна вена приймає кров із венозних синусів (пазух) твердої мозкової оболонки, до яких, в свою чергу, впадають вени головного мозку, очниці та внутрішнього вуха.
Притоки внутрішньої яремної вени:
1. Лицева вена – збирає кров з ділянок обличчя, які постачають лицева, верхньощелепна і поверхнева скронева артерії;
2. Глоткові вени
3. Язикова вена
4. Верхня щитовидна вена
5. Зовнішня яремна вена.
Вени верхньої кінцівки
Поділяються на поверхневі та глибокі.
Поверхневі знаходяться під шкірою, де утворюють венозні сітки. Найкрупнішими з поверхневих вен є:
1) латеральна підшкірна вена руки (v.cephalica, головна) – починається на тилі кисті, звідки іде на променеву сторону передпліччя, потім переходить на плече. Тут вона залягає в латеральній борозні ззовні від двоголового м’яза, піднімається до ключиці і впадає в підпахвинну вену;
2) медіальна підшкірна вена руки (v.basilica, основна) – також починається на тилі кисті, піднімається по ліктьовій стороні передпліччя на плече, де впадає в одну з плечових вен.
3) Серединна (проміжна) вена ліктя (v.mediana cubiti) – знаходиться в області ліктьової ямки і є анастомозом між попередніми 2-ма венами.
Глибокі вени лежать поруч з артеріями і мають такіж назви. При цьому, кожну артерію, як правило, супроводжують 2 вени. В ділянці кисті є 2 венозні дуги (поверхнева та глибока). З глибоких вен кисті кров відтікає у вени передпліччя (ліктьову та променеву), в які відтікає кров з вен м’язів та кісток. В ділянці ліктьової ямки ліктьві та променеві вени зливаються і формують 2 плечові вени. Ці вени супроводжують плечову артерію, приймають на шляху ряд крупних та дрібних гілок і, вступивши в підпахвинну порожнину, вени зливаються і утворюють підпахвинну вену.
Підпахвинна вена (v.axillaris) – це основний колектор крові, яка відтікає від верхньої кінцівки. Вона розташована в пахвинній порожнині попереду одноіменної артерії. Основні притоки підпахвинної вени:латеральна грудна вена, підлопаткові вени і вени, що огинають плечову кістку.
Підпахвинна вена біля зовнішнього краю 1-го ребра переходить в підключичну вену.
Підключична вена (v.subclavia) є безпосереднім продовженням підпахвинної вени. Вона проходить попереду від підключичної артерії, але відділена від неї переднім драбинчастим простором. Вена проходить по верхній поверхні 1-го ребра і досягає задньої поверхні грудинно-ключичного суглоба. Тут підключична вена має подвійний клапан і з’єднується з внутрішньою яремною веною, утворюючи разом з нею плечоголовну вену.
Місце злиття підключичної та внутрішньої яремної вен в залежності від сторони називається відповідно лівим та правим венозним кутом.
В підключичну вену впадають:
1) дорсальна лопаткова вена
2) грудні вени
3) грудоакроміальна вена.
Вени грудної клітки
Венозна кров від стінок і органів грудної клітки (за винятком серця), а також від стінок черевної порожнини відтікає в непарну і напівнепарну вени. Ці вени починаються в нижньому відділі поперекової області: непарна – справа, напівнепарна – зліва як продовження висхідних поперекових вен.
Непарна вена (v.azygos) – направляється вгору по правій передньобічній поверхні грудного відділу хребетного стовпа, розміщується в задньому середостінні справа від грудного відділу аорти. На рівні 4-5-го грудних хребців вона відходить від хребта і впадає у верхню порожнисту вену. До непарної вени впадають:
1) права верхня міжреберна вена
2) стравохідні вени
3) перикардіальні вени
4) бронхіальні вени
5) задні міжреберні вени (з 4-9 міжреберного проміжку)
6) верхні діафрагмальні вени
7) напівнепарна вена.
Напівнепарна вена (v.hemiazygos) – коротша і дещо тонша від непарної вени. Знаходиться в задньому середостінні зліва від грудної аорти. До неї впадають:
1) частина стравохідних і бронхіальних вен
2) медіастинальні (середостінні) вени
3) задні міжреберні вени лівої сторони із 7-9-го міжреберного проміжку
4) додаткова напівнепарна вена (лежить в задньому середостінні вище напівнепарної вени, в неї вливаються міжреберні вени лівої сторони із верхніх міжребер’їв (4.04).
Система нижньої порожнистої вени (v.cava inferior)
Найкрупніша вена нашого тіла (d до 3,5см, довжина біля 20см).Знаходиться на задній стінці живота справа від черевної аорти, проходить через сухожильний отвір діафрагми в грудну порожнину і впадає в праве передсердя. Вена утворюється на рівні 4-5-го поперекового хребця шляхом злиття правої та лівої загальних клубових вен, кожна з яких, в свою чергу, утворюється злиттям зовнішньої та внутрішньої клубової вени своєї сторони.
Нижня порожниста вена збирає кров від нижніх кінцівок, стінок та органів тазу і черевної порожнини (4.05).
Вени тазу
Вени тазу лежать поруч з артеріями. Венозна кров від стінок та органів тазу збирається в 2 крупні венозні стовбури: зовнішню клубову вену (v.iliaca externa) і внутрішню клубову вену (v.iliaca interna), які, з’єднуючись, утворюють загальну клубову вену (v.iliaca communis) (4.05).
Загальна клубова вена
Парна, починається на рівні крижово-клубового суглоба в результаті злиття зовнішньої та внутрішньої клубових вен. 2 загальні клубові вени прямують вгору та медіально і, з’єднуючись на рівні хряща між 4 і 5-им поперековими хребцями, утворюють справа від серединної лінії нижню порожнисту вену.
Права загальна клубова вена дещо коротша лівої. Ліва приймає кров від серединної крижової вени, яка розташована на тазовій поверхні крижової кістки за ходом одноіменної артерії. З’єднуючись з гілками латеральних крижових вен, вона утворює крижове венозне сплетення. Це сплетення анастомозує з прямокишковим та сечоміхуровим венозними сплетеннями.
В загальну клубову вену часто впадає клубово-поперекова вена(4.05).
Зовнішня клубова вена
Являє собою продовження стегнової вени і у свому початковому відділі має 1, деколи 2, клапани. Зовнішня клубова вена повторює хід однойменної артерії, залягаючи досередини від неї. На рівні крижово-клубового суглобу з’єднується з внутрішньою клубовою веною і утворює загальну клубову вену.
Притоки зовнішньої клубової вени:
1) нижні надчеревні вени
2) глибока вена, що огинає клубову кістку(4.05).
Внутрішня клубова вена
Розміщується позаду одноіменної артерії. Утворюється в результаті злиття вен, які збирають кров від стінок та органів тазу. Ідучи вгору по бічній стінці тазу, внутрішня клубова вена на рівні пограничної лінії, на передній поверхні крижово-клубового суглоба з’єднується із зовнішньою клубовою веною.
Вени, які утворюють внутрішню клубову вену, поділяються на пристінкові та нутряні.
Пристінкові вени:
1) клубово-поперекова вена
2) верхні сідничні вени
3) нижні сідничні вени
4) затульна вена
5) латеральні крижові вени.
Нутряні вени:
1) внутрішня статева вена
2) сечоміхурове венозне сплетення
3) передміхурове венозне сплетення
4) прямокишкове венозне сплетення
5) маткове венозне сплетення
6) вагінальне венозне сплетення.
Вени нижньої кінцівки
В ділянці нижньої кінцівки розрізняють поверхневі вени, які лежать в підшкірній клітковині, та глибокі, що супроводжують артерії.
Поверхневі вени
Анастомозують з глибокими венами нижньої кінцівки, найбільш крупні з них мають клапани.
В області стопи підшкірні вени утворюють густу сітку, яка поділяється на підошовну венозну сітку та тильну венозну сітку. В ділянці країв стопи поверхневі венозні сітки переходять в латеральну крайову вену, яка продовжується в малу підшкірну вену ноги, і медіальну крайову вену, що дає початок великій підшкірній вені ноги. Поверхневі вени підошви анастомозують з глибокими венами.
1. Велика підшкірна вена ноги, v.saphena magna, проходить в підшкірній клітковині по медіальному краю великогомілкової кістки. На свому шляху приймає ряд поверхневих вен гомілки. Досягнувши колінного суглоба, вена переходить на передньо-медіальну поверхню стегна, в ділянці підшкірної щілини перфорує поверхневий листок широкої фасції стегна і впадає у стегнову вену. Велика підшкірна вена має кілька клапанів. На стегні вона приймає велику кількість вен, які збирають кров на передній поверхні стегна, а також додаткову підшкірну вену ноги, яка утворюється із шкірних вен медіальної поверхні стегна.
2. Мала підшкірна вена ноги,v.saphena parva, проходить по задній поверхні гомілки, приймає на свому шляху чисельні підшкірні вени бічної та задньої поверхонь гомілки. Широко анастомозує із глибокими венами. Досягнувши підколінної ямки, вена впадає у підколінну вену. Мала підшкірна вена має кілька клапанів.
Велика та мала підшкірні вени широко анастомозують між собою.
Глибокі вени.
Одноіменні з артеріями, які вони супроводжують. Починаються на підошвеній поверхні стопи по боках кожного пальця підошвеними пальцевими венами. Зливаючись, ці вени утворюють підошвені плесневі вени. Від цих вен відходять перфоративні вени, які проникають на тил стопи, де анастомозують з глибокими та поверхневими венами. Підошвені плесневі вени впадають в підошовну венозну дугу. З цієї дуги кров відтікає по латеральних підошовних венах. Ці вени з’єднуються з медіальними підошовними венами і утворюють задні великогомілкові вени.
Початком глибоких вен тилу стопи є тильні плесневі вени стопи, які впадають в тильну венозну дугу стопи. З цієї дуги кров відтікає в передні великогомілкові вени.
1. Задні великогомілкові вени, парні. Супроводжуючи одноіменну артерію, приймають на свому шляху ряд вен, які відходять від кісток, м’язів та фасцій задньої поверхні гомілки, в т.ч. досить крупні малогомілкові вени. У верхній третині гомілки задні великогомілкові вени зливаються з передніми великогомілковими венами і утворюють підколінну вену;
2. Передні великогомілкові вени, утворюються в результаті злиття тильних плесневих вен стопи. На гомілці вени ідуть вгору по ходу одноіменної артерії і проникають через міжкісткову перетинку на задню поверхню гомілки, приймаючи участь в утворенні підколінної вени. Ці вени приймають переважно кров від дрібних венозних судин кінців пальців;
3. Підколінна вена вступає в підколінну ямку, іде латерально та дозаду від підколінної артерії. Ідучи по ходу артерії вгору, підколінна вена пересікає підколінну ямку і вступає в привідний канал, де отримує назву стегнової вени. Підколінна вена приймає дрібні вени коліна від суглобів та м’язів даної області, а також малу підшкірну вену ноги;
4. Стегнова вена, v.femoralis, деколи парна, супроводжує одноіменну артерію в привідному каналі, а потім в стегновому трикутнику, проходить під пахвинною зв’язкою в судинній лакуні, де переходить у зовнішню клубову вену. Стегнова вена приймає ряд глибоких гілок, які супроводжують одноіменні артерії. Вони збирають кров від венозних сплетень м’язів передньої поверхні стегна, супроводжують з відповідної сторони стегнову артерію і, анастомозуючи між собою, впадають у верхній третині стегна в стегнову вену.
Притоки стегнової вени:
- глибока вена стегна;
- поверхнева надчеревна вена;
- поверхнева вена, яка огинає клубову кістку;
- зовнішні статеві вени;
- велика підшкірна вена ноги.
Вени живота (притоки нижньої порожнистої вени)
Нижня порожниста вена приймає 2 групи гілок: пристінкові та нутряні.
Пристінкові вени
1. Поперекові вени,v.lumbales, по 2 зліва і справа, ідуть між м’язами черевної стінки, повторюючи хід поперекових артерій. Поперекові вени приймають задню гілку, яка іде між поперековими відростками від шкіри та м’язів спини, а в області міжхребцевих отворів – гілки від венозних сплетень хребтового стовпа. Поперекові вени мають невелику кількість клапанів; з боків від хребта вони з’єднуються анастомозами, які утворюють ліву висхідну поперекову вену і праву висхідну поперекову вену.
2. Нижня діафрагмальна вена,v.phrenica inferior, парна, супроводжує гілки одноіменної артерії на нижній поверхні діафрагми і під діафрагмою впадає в нижню порожнисту вену.
Нутряні вени
1. Яєчкова вена,v.testicularis, утворюється в мошонці із власних вен яєчка. Вони з’єднуються з венами придатка яєчка і формують лозовидне сплетення, яке супроводжує яєчкову артерію в пахвинному каналі. По мірі наближення до глибокого пахвинного кільця кількість судин у цьому сплетенні зменшується, і в черевну порожнину вхлдить тільки 2 стовбурці, що, зливаючись утворюють одну яєчкову вену.
Права яєчкова вена впадає безпосередньо в нижню порожнисту вену, а ліва – в ліву ниркову вену.
Яєчникова вена,v.ovarica, у жінок починається починається в ділянці воріт яєчника. Дрібні вени, які виходять з товщі залози, утворюють яєчникове сплетення, яке, перейшовши в товщу широкої зв’язки матки, отримує назву лозовидного сплетення. Це сплетення анастомозує з матковим венозним сплетенням та з венами маткової труби.
2. Ниркова вена,v.renalis, утворюється в ділянці воріт нирки в результаті злиття 3-4-ох вен, які виходять з воріт нирки. Ниркові вени приймають кров від жирової капсули нирки та сечовода і впадають в нижню порожнисту вену.
3. Наднирникові вени,v.suprarenalis. Ліва впадає в ліву ниркову вену, права – в нижню порожнисту вену, деколи – в праву ниркову вену.
4. Печінкові вени,vv.hepaticae. Збирають кров із системи капілярів печінкової артерії і ворітньої вени в товщі печінки. Вони виходять із печінки в ділянці борозни нижньої порожнистої вени і одразу ж впадають в названу вену.
Система ворітньої вени
Ворітня вена, v.portae hepatis, збирає кров від непарних органів черевної порожнини.
Вона утворюється позаду голівки підшлункової залози в результаті злиття трьох вен:
- нижньої брижової вени
- верхньої брижової вени
- селезінкової вени. (4.01)
Ворітня вена проходить в товщі печінково-дванадцятипалої зв’язки і досягає воріт печінки. В товщі зв’язки вена розміщується із загальною жовчною та міхуровою протокою, а також із загальною і власною печінковою артерією. У воротах печінки ворітня вена поділяється на 2 гілки – праву та ліву відповідно правій та лівій частці печінки.
Три вени: нижня брижова, верхня брижова та селезінкова, із яких утворюється ворітня вена, називаються коренями ворітньої вени.
Крім того, ворітня вена приймає:
1. ліву та праву шлункові вени
2. передпілорусні вени
3. навколопупкові вени
4. шлунково-міхурову вену.
Нижня брижова вена,v.mesenterica inferior, збирає кров від стінок верхньої частини прямої, сигмовидної ободової та низхідної ободової кишки (4.01).
Верхня брижова вена,v.mesenterica superior, збирає кров від тонкої кишки та її брижі, сліпої кишки і червоподібного відростка, висхідної і поперечної ободових, а також від брижових лімфатичних вузлів цих ділянок (4.01).
Селезінкова вена,v.splenica,v.lienalis, збирає кров від селезінки, шлунка, підшлункової залози і великого сальника (4.01).