- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
Грудний відділ аорти
Грудна частина аорти (раrs thoracica aortae) розміщується в задньому середостінні, вздовж хребтового стовпа. Починається на рівні IV грудного хребця, а на рівні VIII—IX грудних хребців проходить діафрагму і переходить у черевну частину аорти (2.04).
До грудної частини аорти прилягають:
- з правого боку - грудна протока і непарна вена;
- зліва - півнепарна вена;
- спереду - лівий бронх.
Стравохід має різні відношення до грудної частини аорти. Так, верхня третина його лежить справа від неї, середня — спереду, а нижня — зліва від аорти.
Гілки грудного відділу аорти
1. Бронхіальні гілки – 2-4 тоненькі гілочки, які йдуть до воріт легень і розгалужуються разом із бронхами. Забезпечують кров'ю також плевру, стравохід, перикард (осердя) та бронхолегеневі лімфатичні вузли.
2. Стравохідні гілки – 3-6 гілочок, які йдуть до грудної частини стравоходу.
3. Осердні гілки — тоненькі гілочки, які йдуть до задньої стінки осердя.
4. Середостінні гілки — численні дрібні гілочки, які йдуть до жирової тканини та лімфатичних вузлів середостіння.
5. Верхні діафрагмальні артерії — два стовбури (правий та лівий), які забезпечують кров'ю верхню поверхню поперекової частини діафрагми і частково осердя.
6. Задні міжреберні артерії (III—IX) проходять у III—XI міжреберних проміжках правого та лівого боків грудної клітки. Живлять м'язи (міжреберні, спини та черевної стінки), шкіру відповідних ділянок, спинний мозок, діафрагму та грудну залозу (2.04).
Черевна аорта
Черевна частина аорти (раrs abdominalis aortae) - починається на рівні XII грудного хребця, йде заочеревинно донизу по передній поверхні поперекових хребців, дещо вліво від серединної лінії і на рівні IV поперекового хребця розділяється на праву і ліву загальні клубові артерії (2.07).
Основні гілки черевної частини аорти умовно поділяють на органні (непарні), які живлять переважно органи порожнини живота, та пристінкові (парні), що йдуть в основному до стінок порожнини живота.
Пристінкові гілки черевної частини аорти.
1. Нижні діафрагмальні артерії - йдуть по нижній поверхні діафрагми і віддають гілочки до неї, а, крім того, кожна з артерій віддає верхню наднирникову артерію до надниркової залози. (2.07)
2. Поперекові артерії - чотири пари артерій, що йдуть поперечно і латерально та віддають гілочки до м'язів спини й попереку, до шкіри відповідної ділянки і спинного мозку. (2.07)
3. Серединна крижова артерія є безпосереднім продовженням черевної частини аорти. У вигляді тонкого, непостійного стовбура опускається в таз. Живить крижову кістку, куприк та прилягаючі м'язи. (2.07)
Органні гілки черевної частини аорти
Черевний стовбур (truncus celiacus) товстий, 10—20 мм завдовжки. Відходить від черевної частини аорти на рівні XII грудного хребця, йде допереду і заочеревинно розділяється на три гілки:
- ліву шлункову артерію
- загальну печінкову артерію
- селезінкову артерію.
(2.02)
Ліва шлункова артерія - найтонша з гілок черевного стовбура. Йде дещо догори та вліво, підходить до малої кривизни шлунка, опускається по ній вправо і анастомозує з однойменною правою артерією. Артерія живить черевну частину стравоходу та шлунок. (2.02)
Загальна печінкова артерія - йде вправо по верхньому краю підшлункової залози, входить між листками малого сальника і розгалужується на власну печінкову і шлунково-дванадцятипалу артерії. (2.02)
- власна печінкова артерія - біля воріт печінки розділяється па праву та ліву гілки, які входять у печінку. Від правої гілки артерії відходить міхурова артерія, яка йде до жовчного міхура. Від основного стовбура власної печінкової артерії відходить права шлункова артерія, незначної товщини, йде по малій кривизні шлунка справа наліво. Забезпечує кров'ю шлунок і анастомозує з одноіменною лівою артерією;
- шлунково-дванадцятипала артерія - йде донизу, позаду пілоричної частини шлунка і розділяється на верхню підшлунково-дванадцятипалу артерію, яка віддає гілочки до підшлункової залози та дванадцятипалої кишки, і праву шлунково-сальникову артерію, яка йде вздовж великої кривизни шлунка (між листками великого сальника), живить кров'ю шлунок і великий сальник та анастомозує з одноіменною лівою артерією.
Селезінкова артерія - найтовща гілка черевного стовбура, що розміщена вздовж верхнього краю тіла та хвоста підшлункової залози і кількома гілками вступає у ворота селезінки.
Від селезінкової артерії відходять гілочки до підшлункової залози, короткі шлункові артерії, що йдуть до дна шлунка, та ліва шлунково-сальникова артерія, що йде донизу, в напрямі до великої кривизни шлунка, а далі, розміщуючись на цій кривизні, анастомозує з однойменною правою артерією. Віддає гілочки до шлунка та великого сальника.
Верхня брижова артерія (а.mesenterica superior) відходить від черевної частини аорти дещо нижче від відходження черевного стовбура. Йде донизу, до кореня брижі тонкої кишки, проходить між листками цієї брижі і віддає кілька артерій. (2.06)
1. Нижні підшлунково-дванадцятипалі артерії - йдуть донизу і направо, огинають голівку підшлункової залози та віддають гілочки до неї та до дванадцятипалої кишки.
2. Порожньокишкові артерії - складаються з 10-12 стовбурців, які йдуть до порожньої кишки в товщі її брижі.
3. Клубово- кишкові артерії – 7-8 стовбурців, які йдуть до клубової кишки.
4. Клубово-ободова артерія - йде вправо та донизу, за парієтальпим листком очеревини задньої стінки живота. Розділяється на два стовбури, які віддають гілочки до кінцевого відрізка клубової кишки, сліпої кишки та червоподібного відростка.
5. Права ободова артерія - йде майже поперечно до присереднього краю висхідної ободової кишки.
6. Середня ободова артерія йде до поперечної ободової кишки між листками її брижі.
Нижня брижова артерія (а.mesenterica superior) відходить від черевної частини аорти на рівні III поперекового хребця. Йде позаду очеревини вліво та вниз і віддає кілька судин.
1. Ліва ободова артерія йде до низхідної ободової кишки.
2. Сигмоподібні артерії — звичайно кілька артерій, які йдуть донизу, вступають у брижу сигмоподібної ободової кишки і живлять одойменну кишку.
3. Верхня прямокишкова артерія — кінцева гілка нижньої брижової артерії. Йде донизу і живить верхню частину прямої кишки (2.07).
Середня надниркова артерія (а.suprarenalis media) - парна невелика артерія. Відходить від черевної частини аорти дещо нижче від місця відходження верхньої брижової артерії. Йде поперечно до відповідної надниркової залози.(2.07)
Ниркова артерія (а.renalis) парна, значної товщини. Відходить від черевної частини аорти майже під прямим кутом, на рівні II поперекового хребця. Йде до нирки і біля її воріт розгалужується на 4-5 гілок, які і входять у речовину нирки. Від кожної з ниркових артерій відходять нижня наднирникова артерія та гілочки до сечоводу(2.07).
Яєчкові артерії (a.testicularis) або яєчникові артерії (а.ovarica), парні, тонкі, довгі стовбури, що відходять від черевної частини аорти дещо нижче від місця відходженпя ниркових артерій. По ходу віддають гілочки до сечоводу. Яєчкова артерія проходить у пахвинний канал і у складі сім'яного канатика доходить до яєчка. Яєчникова артерія йде до яєчника між листками широкої зв'язки матки (2.07).
