
- •Зміст лекції
- •Кістка як орган
- •Будова кістки
- •Класифікація кісток
- •Загальні відомості про з’єднання кісток
- •Суглоби і їх будова
- •4. Синовіальна рідина (синовія)
- •Нові кістки замість старих
- •Зрощування кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Захворювання кісток
- •Вроджені кісткові хвороби
- •Хімічні проблеми
- •Ламкість кісток
- •Інфекції та пухлини
- •Артрити
- •Використана література
- •Скелет, його значення.
- •Зміст лекції
- •Опора – досягається прикріпленням м’яких тканин і органів до різних частин скелету.
- •Скелет людини
- •Грудна клітка (thorax)
- •Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Пояс верхньої кінцівки Лопатка(scapula)
- •Ключиця (clavicula)
- •Окостеніння
- •Суглоби пояса верхньої кінцівки
- •Скелет вільної верхньої кінцівки Плечова кістка (humerus)
- •Плечовий суглоб
- •Кістки передпліччя
- •Променева кістка (radius)
- •Ліктьова кістка (ulna).
- •Ліктьовий суглоб
- •Кістка кисті (ossa manus).
- •П¢ясток (metacarpus)
- •Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).
- •Суглоби кисті
- •Запястково- п¢ясткові суглоби
- •Кисть в цілому
- •Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
- •Використана література
- •Зміст лекції
- •Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •Таз у цілому
- •Малий таз
- •Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Використана література
- •Зміст лекції скелет голови. Череп
- •Кістки лицевого черепа
- •Череп у цілому
- •Вікові та статеві особливості черепа
- •Використана література
- •Загальна схема будови травної системи
- •Загальна схема будови травного тракту процес травлення
- •Оболонки травного тракту
- •Слинні залози
- •Порожнина рота. Глотка. Стравохід.
- •Будова порожнини рота.
- •Зміна їжі в порожнині рота.
- •Піднебіння
- •Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
- •Лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдеєра.
- •Анатомія стравоходу.
- •Шлунок: будова, функції
- •Черевна порожнина. Очеревина.
- •Шлунок: топографія, відділи, будова.
- •Склад і властивості шлункового соку.
- •Травлення в шлунку.
- •Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, їх будова, функції. План
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка.
- •Печінкова часточка
- •Склад і властивості жовчі.
- •Механізм жовчевиведення і вплив їжі на характер жовчі, що виділяється.
- •Відмінності міхурової жовчі від печінкової.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.
- •Склад і властивості соку підшлункової залози.
- •Тонка і товста кишки, їх будова та функції план
- •Будова та відділи тонкої кишки
- •Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи
- •Травлення в товстій кишці
- •Роль мікрофлори товстої кишки для життєдіяльності організму
- •Відмінності тонкої кишки від товстої
- •Акт дефекації.
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •6. Використана література
- •Використана література
- •Гуморальна регуляція дихання
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Використана література
- •Велике і мале кола кровообігу
- •1) Ендокард – вистеляє всі камери серця і утворює його клапани;
- •2) Міокард – складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Її скорочення не залежать від нашої волі.
- •3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
- •Верхівковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •Провідна система серця.
- •Основні властивості серцевого м'яза.
- •Провідна система серця.
- •Кров'яний тиск
- •Пульс і його визначення
- •Поняття про нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності
- •Список використаної літератури
- •Кровоносні судини великого і малого кола кровообігу
- •Легеневий стовбур, легеневі артерії та вени
- •Аорта, її відділи.
- •Висхідна аорта
- •Дуга аорти, її гілки.
- •Плечоголовний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки
- •Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки
- •Підключична артерія (a.Subclavia), її гілки
- •Список використаної літератури
- •Грудна та черевна аорта
- •Аорта. Гілки висхідної частини аорти.
- •Гілки аорти
- •Грудна частина аорти.
- •Грудний відділ аорти
- •Гілки грудного відділу аорти
- •Черевна аорта
- •Загальна клубова артерія
- •Список використаної літератури
- •Артерії верхніх кінцівок. Пахвова артерія.
- •Гілки першої частини пахвової артерії
- •Гілки другої частини пахвової артерії
- •Гілки третьої частини пахвової артерії
- •Плечова артерія (a.Brachialis)
- •Променева артерія (a.Radialis)
- •Ліктьова артерія (a.Ulnaris), її основні гілки
- •Основні гілки ліктьової артерії
- •Поверхнева та глибока долонні дуги.
- •Артеріальні сітки.
- •Зовнішня клубова артерія.
- •Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії
- •Стегнова артерія (a.Femoralis)
- •Підколінна артерія (a.Poplitea), її гілки.
- •Основні гілки підколіної артерії
- •Передня великогомілкова (a.Tibialis anterior) та задня великогомілкова (a.Tibialis posterior) артерії.
- •Артеріальні сітки нижньої кінцівки.
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Кола кровообігу (велике, мале, серцеве)
- •Вени великого кола кровообігу.
- •Система верхньої порожнистої вени
- •Анастомози між венозними системами
- •Особливості кровообігу у плода
- •Список використаної літератури
- •Лімфатична система.
- •Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •Лімфатичні судини та вузли.
- •Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок тіла
- •Cелезінка
- •Органи кровотворення та імунної системи
- •Список використаної літератури
- •Нирки: будова і функції.
- •Суть і значення процесу виділення для організму.
- •Нирки: топографія, будова, функції.
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Механізм утворення сечі.
- •1. Фільтрація
- •2. Реабсорбція
- •3. Секреція
- •Сеча: кількість, склад,фізичні властивості.
- •Зміна кількості сечі та її складу.
- •Список використаної літератури
- •Ниркова миска. Сечовід.
- •Сечовий міхур
- •Сечівник чоловічий та жіночий
- •Механізм акту сечовиділення
- •Патологія нирок та сечового міхура.
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Список використаної літератури
- •Жіночі статеві органи.
- •Загальна характеристика статевих органів.
- •Внутрішні жіночі статеві органи.
- •Зовнішні жіночі статеві органи.
- •Поняття про овуляцію та менструацію
- •Запліднення. Основні етапи ембріонального розвитку
- •Поняття про позаматкову вагітність
- •Список використаної літератури
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Яєчка з придатками
- •Сім’явиносні протоки
- •Сім’яні канатики та сім’яні міхурці
- •Передміхурова залоза
- •Бульбоуретральна залоза
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Статевий член
- •Мошонка
- •Список використаної літератури
- •Структура цнс цнс включає головний і спинний мозок, які виконують в організмі людини і тварин складні функції.
- •Структура і функції нейронів
- •Синапси
- •Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів.
- •Спинний мозок: будова, функції
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Оболонки спинного мозку
- •Список використаної літератури
- •Механізм утворення спинномозкових нервів
- •Грудні спинномозкові нерви
- •Нервові сплетення
- •Список використаної літератури
- •Головний мозок план
- •Загальні відомості про головний мозок, його розвиток і відділи
- •Довгастий мозок
- •Задній мозок
- •Мозочок ( cerebellum )
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Ретикулярна формація стовбура мозку Особливості будови
- •Фізіологічна роль
- •Список використаної літератури
- •Півкулі великого мозку (кінцевий мозок)
- •Півкулі великого мозку
- •Базальні ядра
- •Кора півкуль великого мозку
- •Функціональне значення різних ділянок кори великого мозку
- •Лімбічна система та її функції
- •Низхідні провідні шляхи
- •Оболонки мозку
- •Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Список використаної літератури
- •Черепні нерви.
- •Розподіл черепномозкових нервів за функцією.
- •1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •8,9 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •10,11,12 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.
- •Список використаної літератури
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Симпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Роль парасимпатичної та симпатичної іннервації в регуляції функцій органів і систем
- •Список використаної літератури
- •Тема лекції: Залози внутрішньої секреції
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза
- •Будова та функції Щитоподібної та прищитоподібних залоз
- •Захворювання щитоподібної залози
- •Прищитоподібні залози
- •Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)
- •Будова та функції наднирникових залоз. Параганглії.
- •Захворювання наднирників
- •Параганглії
- •Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
- •2. Цукровий діабет
- •Поняття про тканинні гормони
- •Регуляція утворення і виділення гормонів.
- •Список використаної літератури
1) збудливість – це здатність серцевого м’яза збуджуватись у відповідь на подразнення. Встановлено, що величина реакції серцевого м’язу не залежить від сили подразнень, які наносяться (електричних, механічних, хімічних і ін.). Міокард максимально скорочується і на порогове, і на більш сильне за величиною подразнення;
2) скоротливість - це здатність серцевого м’яза скорочуватись у відповідь на подразнення та збудження. Скоротливість має свої особливості. Першими скорочуються м’язи передсердь, потім – папілярні м’язи і субендокардіальний шар м’язів шлуночків. Далі скорочення охоплює і внутрішній шар шлуночків, забезпечуючи тим самим рух крові з порожнин шлуночків в аорту та легеневий стовбур;
3) Автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;
4) провідність – це здатність серцевого м’яза проводити нервові імпульси у відповідь на збудження по провідній системі серця. Між кардіоміоцитами розташована система клітин і відростків, які виконують функції генерації збудження і проведення його до кардіоміоцитів. Це і є провідна система серця (1.17). Вона являє собою специфічну атипову м’язову тканину, бідну міофібрилами, багату саркоплазмою. Провідна система серця складається з :
- синусового вузла – міститься в правому передсерді між гирлами верхньої та нижньої порожнистих вен. Цей вузол називається водієм ритму, тому що саме тут автоматично виникає збудження в серці, в результаті чого серце скорочується з частотою 60-70 ударів за хвилину. Збудження від синусового вузла передається до лівого передсердя і до передсердно-шлуночкового вузла;
- передсердно-шлуночкового вузла (Ашоф-Тавара) – розташовоний в товщі міжпередсердної перегородки на межі передсердь та шлуночків;
- передсердно-шлуночковий пучок Гіса – відходить від попереднього вузла одним стовбуром, проходить через передсердно-шлуночкову перегородку і розгалужується на праву і ліву ніжки, які йдуть вздовж міжшлуночкової перегородки;
- волокон Пуркіньє – в які переходять ніжки пучка Гіса у ділянці верхівки серця. Ці волокна охоплюють робочий міокард шлуночків(1.17).
5) рефрактерність – це здатність серцевого м’яза не відповідати на подразнення в період діастоли. Вона характеризується різким зниженням збудливості тканини протягом її активності. При цьому відповідь на подразник будь-якої сили відсутня ( тобто, розвиток процесу збудження, а слідом за ним і скорочення м’яза).
ФАЗИ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Серце, скорочуючись, виштовхує кров у артерії. Цю функццію виконують шлуночки серця.
Праве та ліве передсердя є резервуаром для крові, що надходить до них, тому вони виконують роль тимчасового депо.
Клапани серця служать для того, щоб кров рухалася в одному напрямку.
Діяльність передсердь та шлуночків складається з їх систоли (скорочення) і діастоли (розслаблення). Циклічна зміна систоли та діастоли відділів серця називається серцевим циклом. При частоті скорочень серця 75уд/хв тривалість серцевого циклу становить 0,8с.
Фази серцевої діяльності:
1 фаза – систола передсердь – триває 0,1с, з неї починається скорочення серця. В цей час стулкові клапани відкриті в напрямку до шлуночків, і кров надходить із передсердь в шлуночки. Під час систоли передсердь кров не може повернутися назад у вени, тому що гирла вен при цьому стискаються кільцевими м’язами. За систолою передсердь настає їх діастола з одночасною систолою шлуночків, що триває 0,33с(1.08).
2 фаза – систола шлуночків – поділяється на 2 періоди: напруження та виштовхування крові(3.02)
На початку систоли шлуночків росте їх м’язовий тонус, атріовентрикулярні клапани закриваються, а півмісяцеві клапани аорти і легеневої артерії були закриті раніше – це період напруження. Тиск крові у шлуночках внаслідок цього стає вищим від тиску в аорті та легеневій артерії, тому півмісяцеві клапани відкриваються, і кров прямує у судини – період виштовхування крові.
Після систоли шлуночків починається їх діастола, яка складається з періодів розслаблення та наповнення. Під час періоду розслаблення м’язовий тонус шлуночків падає, півмісяцеві клапани закриваються (внаслідок підвищення тиску крові в аорті та легеневій артерії). Атріовентрикулярні клапани ще не відкрилися. Це призводить до зниження тиску крові в шлуночках, результатом чого є відкриття атріовентрикулярних клапанів і надходження крові з передсердь знову в шлуночки. В працюючому серці діастола передсердь частково співпадає з діастолою шлуночків(1.07). Це називається паузою – 3 фаза. В період паузи кров надходить з порожнистих вен у праве передсердя і з легеневих вен – у ліве передсердя. За паузою йде систола передсердь, під час якої у шлуночках відбувається фаза активного наповнення кров’ю.
Сувора послідовність систоли і діастоли передсердь та шлуночків та клапанний аппарат серця сприяють рухові крові в одному певному напрямку.