Велике і мале кола кровообігу

 

В камерах серця беруть свій початок і закінчуються 2 кола кровообігу.

 

Велике коло кровообігу (тілесне) (3.16) починається аортою, яка відходить від лівого шлуночка і дає початок крупним, середнім та дрібним артеріям. Артерії переходять в артеріоли, які закінчуються капілярами. Капіляри широкою сіткою пронизують всі органи і тканини організму. В капілярах кров віддає тканинам кисень і поживні речовини, а від них отримує продукти обміну речовин, в т.ч. і вуглекислий газ. Капіляри переходять у венули, кров яких збирається в дрібні, середні і крупні вени. Кров від верхньої частини тулуба поступає у верхню порожнисту вену, від нижньої – в нижню порожнисту вену. Обидві вени впадають в праве передсердя, в якому закінчується велике коло кровообігу.

 

Мале коло кровообігу (легеневе)(3.16) починається легеневим стовбуром, який відходить від правого шлуночка і несе в легені венозну кров. Легеневий стовбур розгалужується на 2 гілки, що ідуть до правої та лівої легені. Тут легеневі артерії поділяються на більш дрібні артерії, артеріоли і капіляри. В капілярах кров віддає вуглекислий газ і збагачується киснем. Легеневі капіляри переходять у венули, які потім утворюють вени. По 4 легеневих венах артеріальна кров поступає в ліве передсердя.

Кров, яка циркулює по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму киснем і поживними речовинами та виносить від них продукти обміну речовин.

Роль малого кола кровообігу полягає в тому, що в легенях здійснюється відновлення газового складу крові.

 

АРТЕРІЇ, ВЕНИ, КАПІЛЯРИ.

 

У системі кровоносних судин людини розрізняють артерії, вени, капіляри, артеріоли, венули.

Артерії – трубки циліндричної форми, по яких кров рухається від серця до органів і тканин. Стінки артерій складаються з трьох шарів:

1. 1)     зовнішньої сполучно-тканинної оболонки (адвентиція);

2. 2)     середнього шару (медія) – це м’язова оболонка з гладкими м’язовими волокнами;

3. 3)     внутрішньої ендотеліальної оболонки (інтима) – на цій оболонці в деяких судинах є ще внутрішня еластична мембрана, що надає стінкам судин міцності та пружності (1.19)

Артеріоли – регулюють кількість крові, яка протікає через орган.Вони мають добре розвинутий м’язовий шар, завдяки чому їх просвіт може розширюватися і звужуватись ( в залежності від потреб органа).

Капіляри – це мікроскопічні судини, що знаходяться в тканинах і сполучають артерії з венами (1.11) Саме в них відбувається обмін речовин. Стінка капілярів побудована із одного шару плоских ендотеліальних клітин, тому через неї легко проходять різноманітні речовини, що розчинені в рідині, і гази. Капіляри знаходяться майже у всіх органах і тканинах, крім епідермісу, рогівки, кришталика, волосся, нігтів, емалі та дентину зубів. Товщина їхньої стінки становить близько 1 мкм, а довжина – 0,2–0,7мм. Довжина всіх капілярів становить приблизно 100000км, тобто якщо їх витягнути в одну трубочку, то нею можна охопити по екватору земну кулю 2,5 рази.

Вени – це судини, які несуть кров від капілярів до серця. Вени мають здатність спадатися, тому що їхня стінка тонша за артеріальну і містить менше гладких м’язових та еластичних волокон. Але, на відміну від артерій, вени мають клапани, які перешкоджають зворотньому рухові крові в цих судинах. Кров у венах тече під невеликим тиском, тому на рух крові по венах більший вплив мають навколишні тканини, особливо скелетні м’язи (1.18)

Артеріальна система відповідає загальному плану будови тіла і кінцівок. Там, де скелет кінцівки складається з однієї кістки, є одна основна (магістральна) артерія, наприклад: на плечі – плечова кістка і плечова артерія. Там, де нерухому опору складають 2 кістки (передпліччя, гомілка), є по 2 магістральні артерії.

 

ПОНЯТТЯ ПРО КОЛАТЕРАЛЬНІ СУДИНИ І АНАСТОМОЗИ

 

Розгалуження артерій і протоки венозних стовбурів сполучаються між собою, утворюючи артеріальні і венозні устя, які називають анастомозами (1.11). При порушеннях притоку крові або її відтоку по основних судинах анастомози сприяють руху крові в різних напрямках, її переміщенню з однієї ділянки в іншу.

Це має особливе значення, коли умови кровообігу змінюються в результаті перев’язки основної судини при пораненні або травмі, при різкому зменшенні просвіту судини внаслідок атеросклерозу, при стисненні її пухлиною і т.п. Тоді кровообіг відновлюється по найближчих судинах через анастомози – вступає в дію так званий колатеральний кровообіг.

 

Калібр органних артерій і вен залежить від інтенсивності функціонування органів. Наприклад, не дивлячись на порівняно малі розміри таких органів, як нирка, залози внутрішньої секреції, які відрізняються інтенсивною функцією, вони кровопостачаються великими артеріями.

 

СЕРЦЕ. ТОПОГРАФІЯ, БУДОВА, ЗНАЧЕННЯ.

 

Серце (cor) – це непарний порожнистий м’язовий орган, що розташований у лівій половині грудної порожнини (2/3органа) в передньому середостінні (1.16). За формою серце нагадує конус. Його звужена частина – верхівка – спрямована вниз, вперед і вліво, а розширена –основа– спрямована вгору і назад. В серці розрізняють такі поверхні:

• -         передня (грудинно-реберна)(1.20)

• -         нижня (діафрагмальна)(1.21)

• -         медіастинальна (легенева)

Крім того, на поверхні серця знаходяться борозни:

• -         вінцева, яка розміщується поперечно і є межею між передсердям і шлуночками (1.20)

• -         передня міжшлуночкова, проходить на передній поверхні серця (1.20)

• -         задня міжшлуночкова борозна, проходить на задній поверхні серця (1.21)

Ці борозни з’єднуються між собою в ділянці верхівки серця.

 

Стінка серця побудована з 3 шарів: