Склад і властивості кишкового соку травлення в тонкій кишці Товста кишка: будова та відділи

 

 

Товста кишка (intestinum crassum) є безпосереднім продовженням тонкої кишки, довжина її становить 1,5-2 м. Вона починається сліпою кишкою, яка знаходиться в правій клубовій ямці. Від сліпої кишки відходить червоподібний відросток - апендикс. Вона продовжується в ободову кишку, яка має висхідний, попе­речний та низхідний відділи. Низхідний відділ (низхідна ободова кишка) перехо­дить у сигмоподібну кишку і закінчується прямою кишкою, яка відкривається назовні анальним отвором.

Характерними ознака­ми товстої кишки є не лише її більший, порівняно з тонкою, діаметр, а й наявність трьох стрічок, що утворені поздовжніми волокнами м'язової оболонки.

Внаслідок того, що довжина кишки більша за довжину стрічок, на ній утворюються випинання, які називаються гаустрами. Крім того, протягом усієї товстої кишки є відростки серозної оболонки, що містять жир.

Слизова оболонка товстої кишки має півмісяцеві складки і не має ворсинок. Лімфоїдна тканина утворює лише поодинокі лімфоїдні фолікули.

М'язова оболонка побудована з двох шарів: внутрішній циркулярний і зовніш­ній поздовжній, який утворює три стрічки.

Сліпа кишка (caecum) - це ділянка товстої кишки, яка розташована нижче місця впадання в неї тонкої кишки в правій клубовій ямці. Її довжина становить близько 6 см. Від внутрішньозадньої по­верхні сліпої кишки відходить червоподіб­ний відросток - апендикс.

Він може займати різне положення:

1. 1)     низ­хідне, при якому кінець його досягає входу в порожнину малого таза;

2. 2)     латеральне, коли відросток відхилений латеральне;

3. 3)     висхідне, коли відросток розташований позаду сліпої кишки паралельно до неї і піднімається вгору.

Слизова оболонка апендикса містить багато лімфоїдної тканини, тому його називають мигдаликом черевної порожнини. Очеревиною він покритий з усіх сторін і має брижу.

Перехід тонкої кишки в товсту має назву клубово-сліпокишкового (ілеоце-кального кута). В цьому місці на слизовій оболонці утворюється клапан (Баугінієва заслонка), яка перешкоджає поверненню вмісту товстої кишки в тонку.

Висхідна ободова кишка (colon ascendens) є продовженням сліпої. Вона піднімається вгору до нижньої поверхні печінки, де утворює згин (правий згин) і переходить у поперечну ободову киш­ку. Висхідна ободова кишка покрита очеревиною з трьох сторін і брижі не має.

Поперечна ободова кишка (colon transversum) має брижу і лежить інтраперитонеально, тягнеться від пра­вого згину до нижнього кінця селезінки, де робить лівий згин і переходить у низ­хідну ободову кишку.

Низхідна ободова кишка (colon descendens) прямує униз і на рівні гре­беня клубової кістки переходить у сиг­моподібну кишку. Покрита очеревиною з трьох сторін і брижі не має.

Сигмоподібна ободова кишка (colon sigmoideum) тягнеться до рівня III крижового хребця, де переходить у пряму кишку. Очеревиною покрита з усіх боків (лежить інтраперитонеально) і має брижу.

Пряма кишка (rectum) є кінцевим відділом товстої кишки. Вона знахо­диться в порожнині малого таза й утворює два згини: крижовий та промежинний. Кінцевий її відділ пронизує тазове дно і закінчується анальним отвором.

У верхньому відділі прямої кишки знаходиться розширення - ампула. У цьому місці слизова оболонка утворює три поперечні складки, які відповідають згинам кишки. Нижній відділ кишки звужений і називається анальним каналом. Тут знаходяться поздовжні складки - анальні стовпи, між якими розташовані анальні пазухи. Простір між пазухами і анальним отво­ром має назву гемороїдальної зони, де скупчені венозні сплетення.

М'язова оболонка прямої кишки складається з поздовжнього і попереч­ного шарів. Останній у ділянці аналь­ного отвору потовщується й утворює внутрішній сфінктер прямої кишки (ми­мовільний). Ззовні навколо анального отвору посмуговані циркулярні м'язові волокна формують зовнішній сфінктер прямої кишки, скорочення якого зале­жать від нашої волі.

У верхній частині пряма кишка з усіх сторін покрита очеревиною, в середній - з трьох і в нижній - зовсім виходить за межі по­рожнини очеревини.