Використана література

основна

1.

Федонюк Я.І. Білик Л.С. Анатомія та фізіологія з патологією- Т.: Укрмедкнига, 2001. с.159 - 160

2. Очкуренко О. М. Анатомія людини. – К.: Вища шк.., 1992. – с. 77-92.

3. Воробьева Е.А., Анатомия и физиология. – М.: Медицина, 1987. – с. 91 - 98

4. Липченко В. Я., Самусев Р.П. Атлас нормальной анатомии человека. – М.: Медицина, 1988. – с. 40-67

додаткова

1. Сакевич Я.І. Посібник для практичних занять з анатомії та фізіології з основами патології-Київ.: Здоров’я, 2003. с.86 - 98

2. Дюбенко К.А. Анатомічна термінологія - Київ.: Поліграф книга,2001. с.18-58.

3. Сидоренко П.І. Анатомія та фізіологія людини-Київ.: Медицина, 2007. с.33 -38

Тема: Кістки черепа

1. Загальна характеристика кісток черепа

2. Характеристика кісток мозкового черепа

3. Характеристика кісток лицевого черепа

4. З'єднання кісток черепа

5. Череп у цілому

6. Вікові та статеві особливості черепа

Зміст лекції скелет голови. Череп

Кістки голови в сукупності становлять череп (cranium). Він є вмістилищем для головного мозку і деяких органів чуття (зору, нюху, смаку). Крім того, кістки черепа є опорою для початкових відділів дихальних шляхів (порожнина носа) та травної системи (порожнина рота). Внаслідок цього череп поділяють на мозковий і лицевий.

Мозковий череп утворюють дві парні кістки - скронева і тім'яна та чотири непарні - лобова, решітчаста, клиноподібна і потилична. До кісток лицевого черепа належить шість парних кісток - верхня щелепа, носова, слізна, вилична і піднебінна кістки, а також нижня носова раковина та дві непарні - нижня щелепа і леміш. До лицевих кісток відносять і під'язикову кістку.

Б ільшість кісток черепа за будовою досить складні, вони мають багато отворів та каналів, через які проходять судини і нерви Деякі кістки всередині містять порожнини або комірки, які заповнені повітрям (синуси). Форма черепа залежить від розвитку головного мозку і жувального апарату. У людини мозковий череп є більшим від лицевого.

Кістки мозкового черепа

Потилична кістка (os occipitale) Вона має такі частини: луску, основну і бічні частини. Всі ці частини обмежовують великий потиличний отвір, який з'єднує порожнину черепа з хребетним каналом.

На нижній поверхні основної частини розташований горловий горбик, а на верхній поверхні – схил. На зовнішній поверхні бічних частин знаходяться потиличний виросток, виросткова ямка (або канал), яремний відросток та яремна вирізка, на їх внутрішній поверхні розміщена борозна сигмоподібної пазухи через бічну частину проходить під'язиковий канал. На зовнішній поверхні потиличної луски помітні зовнішній потиличний виступ та каркові лінії (найвища, верхня і нижня). На внутрішній її поверхні - внутрішній потиличний виступ, хрестоподібне підвищення, борозни верхньої сагітальної, поперечної та сигмопо­дібної пазух (синусів).

Тім'яна кістка (оs рагіеtаlе) - чотирикутна ввігнута кісткова пластинка, яка має чотири краї, чотири кути, внутрішню і зовнішню поверхні.

Розрізняють лобовий, потиличний, лусковий та сагітальний краї; лобовий, потиличний, клиноподібний та соскоподібний кути; на зовнішній поверхні знаходяться верхня та нижня скроневі лінії, а на внутрішній - борозни верхньої сагітальної та сигмоподібної пазух, артеріальні борозни і тім'яний отвір.

Лобова кістка (os frontale) складається з луски, парних очноямкових частин і непарної носової. Кістка є повітроносною, тому що в ній міститься лобовий синус, запалення якого має назву "фронтит".На носовій частині знаходяться, носова ость, решітчаста вирізка та лобова пазуха (синус). Очноямкова частина містить ямку слізної залози, блокову ямку. На зовнішній поверхні лобової л уски є лобовий горб, надбрівна дуга, надпере­нісся, надочноямкові край та отвір (або вирізка). На скроневій поверхні луски знаходяться скронева лінія та виличний відросток Внутрішня поверхня луски містить борозну верхньої сагітальної пазухи (синуса) та сліпий отвір.

Решітчаста кістка (оs еtmoidale) лежить в глибині черепа і бере участь в утворенні носової порожнини і очних ямок. Вона складається з перпендикуляр­ної, очноямкової і решітчастої пластинок. По боках від перпендикулярної пластинки знаходяться решітчасті лабіринти, які містять решітчасті комірки, заповнені повітрям. Із внутрішньої поверхні лабіринтів звисають у носову порожнину верхня та середня носові раковини. На решітчастій пластинці знахо­диться півнячий гребінь та решітчасті отвори.

Клиноподібна кістка (оs sphenoidale) розташована між потиличною і лобовою кістками на основі мозкового черепа. Вона складається з тіла і трьох парних відростків: великих крил, малих крил і крилоподібних відростків. Між великими і малими крильми розташована верхня очноямкова щілина, через яку проходять судини і нерви.

В еликі крила мають мозкову, очноямкову, верхньощелепну та скроневу поверхні, на останній знаходиться підскроневий гребінь. В основі великих крил знаходяться три отвори круглий, овальний та остистий. Через круглий та оваль­ний отвори з порожнини черепа виходять нерви, а через остистий в порожнину черепа входить артерія.

В основі малого крила проходить зоровий канал.

Крилоподібний відросток має латеральну та медіальну пластинки, на ньому знаходяться крилоподібна та човноподібна ямки, крилоподібні канал і вирізка.

Тіло на верхній поверхні має заглибину, яку називають турецьким сідлом, яке складається з гіпофізарної ямки та спинки сідла. У ньому знаходиться така залоза внутрішньої секреції як гіпофіз.

Скронева кістка (оs temporale) - парна кістка, яка входить до складу основи і бічної стінки черепа та вирізняється складною будовою. У скроневій кістці розрізняють три частини: 1) лускова частина; 2) барабанна частина; 3) кам'яниста частина. У скроневій кістці міститься середнє і внутрішнє вухо.

Лускова частина, бере участь в утворенні бічних стінок черепа. Вона являє собою опуклу назовні пластинку, яка розміщується вертикально і має заокруглений край, який накладається на відповідний край тім'яної кістки у вигляді риб'ячої луски. Від лускової частини відходить виличний відросток, який з'єднується з скроневим відростком виличної кістки й утворює виличну дугу. На лусковій частині розрізняють мозкову та скроневу поверхні. На останній знаходиться борозна середньої скроневої артерії, нижньощелепна ямка та суглобовий горбик.

Барабанна частина, є невеликою вигнутою пластинкою, з трьох сторін обмежовує зовнішній слуховий отвір. Продовженням цього отвору є зовнішній слуховий хід. У новонароджених барабанна частина і зовніш­ні слуховий прохід ще не сформовані, що пояснює високу частоту захворювань барабанної порожнини у дітей раннього віку. Від інших частин вона відмежована барабанно-соскоподібною, барабанно-лусковою, кам'янисто-барабанною та кам'я­нисто-лусковою щілинами.

Кам'яниста частина (піраміда), має форму тригранної пірамі­ди. У ній розрізняють три поверхні - нижню, яку видно на зовнішній основі чере­па, передню та задню, які обернені в порожнину черепа, а також три краї: верхній, задній та передній. Зовнішній рельєф піраміди складний і зумовлений її будовою як вмістилища для середнього (барабанна порожнина) та внутрішнього вуха (кістковий та перетинчастий лабіринт), а також проходженням нервів і судин.

На передній поверхні пірамі­ди є дах барабанної порожнини та трійчасте втиснення.

На задній поверхні піраміди знаходиться внутрішній слухо­вий отвір, який веде у внутріш­ній слуховий прохід.

На нижній поверхні кам'я­нистої частини знаходяться ярем­на ямка та кам'яниста ямочка, шило-соскоподібний та зовнішній сонний отвори.

Основа піраміди продовжу­ється у соскоподібний відросток, який міс­тить повітроносні комірки, що сполучаються з барабанною по­рожниною.

Піраміда скроневої кістки містить канали і канальці, через які проходять судини і нерви. Найбільшим є сонний канал, через який проходить внутрішня сонна артерія. Він починається своїм зовнішнім отвором на нижній поверхні піраміди і відкривається внутрішнім отвором біля верхівки піраміди.

Лицевий канал починається в глибині внутрішнього слухового проходу і закінчується шило-соскоподібним отвором, що знаходиться на нижній поверхні піраміди.

М'язово-трубний канал починається біля верхівки піраміди і направляється в барабанну порожнину. Він ділиться на два півканали півканал слухової труби та півканал м'яза-натягача барабанної перетинки.

Сонно-барабанні канальні починаються на стінці сонного каналу і закінчу­ються в барабанній порожнині.

Каналець барабанної струни - починається вище шило-соскоподібного отвору і відкривається у барабанну порожнину.

Соскоподібний каналець - починається в яремній ямці і відкривається у барабанно-соскоподібній щілині.

Барабанний каналець - починається у кам'янистій ямочці і закінчується розтвором каналу малого кам'янистого нерва.