П¢ясток (metacarpus)

П¢ясток складається з п¢яти трубчастих кісток. Кожна з них має основу, що суглобовою поверхнею зчленовується одна з другою та з кістками другого ряду зап¢ястка; тіло та головку. Суглобова поверхня головки зчленовується з ближчими фалангами.

Кістки пальців кисті (ossa digitorum manum).

Кожен палець (крім першого) має три фаланги:

• проксимальну (основна, ближча);

• середню;

• дистальну (нігтьова, кінцева).

Фаланги позначаються ще по номерах: І, ІІ, ІІІ.

Великий палець має тільки дві фаланги:

• проксимальну;

• дистальну.

Кожна з фаланг – невелика трубчаста кістка, що складається з основи, тіла та головки.

Окостеніння

Центри окостеніння зап¢ястка з¢являються на першому році життя в головчастій та гачкуватій кістках зап¢ястка за винятком горохоподібної кістки, яка костеніє в 12-13 років.

Кістки п¢ястка і пальців кисті розвивається також ендохондрально. На початку третього місяця ембріонального розвитку в кожній з кісток п¢ястка виникає центр окостеніння. В середині і в кінці третього місяця ембріогенезу виникають також центри окостеніння в кістках пальців. Завершується процес окостеніння в 18-21 рік.

Суглоби кисті

Променево-зап¢ястковий суглоб

(articulatio radiocarpea)

утворений зап¢ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки, суглобовим диском та суглобовими поверхнями човноподібної, півмісяцевої та тригранної кісток. За формою суглоб еліпсоподібний, тому рухи в ньому можливі у фронтальній (згинання і розгинання) та сагітальній осях (приведення і відведення).

Середньозап¢ястковий суглоб

(articulatio mediocarpea)

Утворений оберненими одна до одної суглобовими поверхнями ближчого та дальшого рядів кісток зап¢ястка. Горохоподібна кістка участі в утворенні цього суглобу не бере, оскільки утворює самостійний суглоб.

Променево-зап¢ястковий та середньозап¢ястковий суглоби фіксуються численними зв¢язками:

• долонна;

• тильна;

• променево-зап¢ясткові зв¢язки;

• долонна ліктьо-зап¢ясткова зв¢язки;

• променева бічна зв¢язка зап¢ястка;

• ліктьова бічна зв¢язка зап¢ястка;

• промениста зв¢язка зап¢ястка.

Запястково- п¢ясткові суглоби

(articulatio carpometacarpeae)

Складні суглоби, як об¢єднують не пов¢язані між собою функціонально зап¢ястково-п¢ястковий суглоб великого пальця та запястково-п¢ясткові суглоби ІІ-V пальців

Зап¢ястково-п¢ястковий суглоб великого пальця – утворений суглобовими поверхнями основи і п¢ясткової кістки та дистальною поверхнею великої трапецієподібної кістки. Суглоб має сідлоподібну форму, забезпечує великий обсяг рухів і пальця і протиставляє його іншим пальцям.

Запястково-п¢ясткові суглоби ІІ-V пальцями – утворені суглобовими поверхнями ІІ-V п¢ясткових кісток і дистальними суглобовими поверхнями другого ряду кісток зап¢ястка. Суглобову капсулу фіксують:

• долонні зап¢ястково-п¢ясткові зв¢язки;

• тильні зап¢ястково-п¢ясткові зв¢язки.

П¢ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae) – утворені суглобовими поверхнями головок І-V пальців. Суглобову капсулу фіксують міцні бічні та долонні зв¢язки. За формою суглобів належать до кулястих. Рухи в п¢ястково- фалангових суглобах здійснюються навколо двох осей:

• фронтальної – згинання і розгинання всього пальця при об¢ємі руху 90-100⁰;

• сагітальної – відведення і приведення пальця на 45-50⁰.

Крім вказаних рухів, палець може здійснювати також ледве помітні рухи у повздовжній осі.

Міжфалангові суглоби кисті

(articulationes interphalangeae manus) – утворені головками і основами суміжних фаланг. Суглобову капсулу фіксують бічні та долонні зв¢язки. Суглоби мають блокоподібну форму. Рухи відбуваються лише у фронтальній осі – згинання і розгинання.