Прищитоподібні залози

Прищитоподібні залози розташовані на задніх поверхнях часток щитоподібної залози. Розрізняють дві верхні та дві нижні прищитоподібні залози. Форма їх округла або овальна, а загальна маса становить близько 0,9 г. Кожна прищитоподібна залоза вкрита власною фіброзною капсулою. Ендокриноцити - паратироцити формують трабекули і контактують з гемокапілярами.

Прищитоподібні залози виробляють паратгормон, який є антагоністом кальцитоніну щитоподібної залози. Вони регулюють обмін кальцію в організмі. Паратгормон сприяє вивільненню кальцію із кісткової тканини і зворотному всмоктуванню його із дистальних канальців нефрона нирок. Це сприяє підвищен­ню рівня кальцію у плазмі крові.

Кальцій відіграє важливу роль у функції збудливих структур. У нормі вміст кальцію у крові дорівнює 2,25-2,75 ммоль/л. Концентрація паратгормону, в свою чергу, залежить від рівня кальцію в крові: при його зниженні продукція паратгормону збільшується, а при підвищенні -зменшується Секреція паратгормону стимулюється симпатичною нервовою системою

Будова та функції Тимусу (вилочкової, загрудинної залози)

Вилочкова залоза (зобна залоза, загруднинна залоза, тимус) є централь­ним органом імуногенезу. В ній попередники Т-лімфоцитів, які надходять сюди із кісткового мозку з током крові, пройшовши ряд стадій, перетворюються в Т-лімфоцити. Вилочкова залоза знаходиться у верхній частині верхнього середостіння, між правою та лівою медіастинальною плеврами. Верхня її частина іноді заходить у шийну ділянку Передня поверхня залози прилягає до задньої поверхні руків'я та тіла груднини, нижні відділи сягають III-IV ребер (іноді V) у дітей, а у дорослих - II міжребер'я.

Залоза складається із двох аси­метричних часток - лівої та правої, які покриті зовні сполучнотканинною капсулою. Від капсули відходять перетинки, які поділяють паренхіму вилочкової залози на час­точки. Кожна часточка складається із кіркової і мозкової речовини. Строма тимуса утворена ретикулоепітеліоцитами. В петлях сітки, утвореної ретикуліновими волокна­ми і відростками клітин, розміщені лімфоцити тимуса (тимоцити). Тимоцити у кірковій речовині розміщені щільніше, ніж у мозковій. У мозковій речовині є тільця тимуса (тільця Гассаля) - щільні утвори, у яких концентрично розміщуються сильно сплющені епітеліальні клітини

Максимального розвитку залоза досягає в 10-15 років, а з віком посту­пово заміщується жировою тканиною.

Залоза утворює та інкретує гормони:

• -         тимозин

• -         тимопоетин І

• -         тимопоетин II

• -         гомеостатичний тимусний гормон

• -         тимусний гормональний фактор.

Існує певний взаємозв'язок між віком і функціонуванням загруднинної залози Залоза найактивніша у дитячому віці, а далі її вплив на організм змен­шується. До періоду статевого дозрівання гормони тимуса пригнічують функцію статевих залоз і сприяють росту організму

Вважають, що крім цього, загруднинна залоза регулює мінеральний, а саме кальцієвий обмін. Після видалення тимуса кістки стають м'якими, легко ламаються, з'являється м'язова слабкість і психічні розлади.

Гормони тимуса відіграють велику роль у розвитку захисних імунологічних реакцій організму. Доведено, що розмноження і диференціація Т-лімфоцитів – клітин, які беруть участь у створенні клітинного імунітету, відбувається саме в загруднинній залозі.

Функціонування тимуса регулюється гіпоталамо-ппофізарною системою через соматотропний гормон.