Парасимпатична нервова система

 

Парасимпатична частина нервової системи також, як і симпатична, складається з 2 відділів:

1. 1)     Центральний відділ – представлений парасимпатичними ядрами, які лежать в середньому, задньому і довгастому мозку та в крижових сегментах спинного мозку;

2. 2)     Периферичний відділ – складається з вузлів та волокон, які входять до складу 3, 7, 9 і 10 пар черепних нервів і тазових нервів.

В середньому мозку поряд з руховим ядром 3 пари нервів лежить парасимпатичне додаткове ядро, або ядро Якубовича, відростки клітин якого входять до складу окорухового нерва та іннервують м’яз-звужувач зіниці.

В ромбоподібній ямці поряд з ядром лицевого нерва лежить верхнє слиновидільне ядро. Відростки його клітин входять до складу проміжного і лицевого нерва. Парасимпатичні волокна досягають слинної залози, залоз слизової оболонки носової і ротової порожнин, піднижньощелепної та під’язикової залоз.

Нижнє слиновидільне ядро дає початок парасимпатичним волокнам навколовушної залози, які виходять з мозку в складі 9 пари нервів.

В складі блукаючого нерва проходять парасимпатичні волокна дорсального ядра, які іннервують всі органи шиї, грудної і черевної порожнин.

Парасимпатична іннервація низхідної ободової та сигмоподібної кишок, а також всіх органів малого тазу здійснюється за рахунок тазових нервів, які відходять від крижового відділу спинного мозку.

В грудній, черевній порожнинах та порожнині малого тазу є черевне (сонячне) сплетення, яке розміщене на передній поверхні черевної аорти по боках від місця відходження черевного стовбура. До його складу входять 2 черевних нервових вузли і верхній брижовий вузол. Прегангліонарні волокна несуть до них великий і малий черевні нерви. В даних вузлах відбувається їх переключення і постгангліонарні волокна, утворюючи сплетення на судинах, поширюються в усі сторони до органів.

По черевній аорті донизу опускається вегетативне нервове сплетення, яке посилюється гілками симпатичних стовбурів і опускається до ділянки мису хребта – промонторіума. Тут всі ці гілки формують верхнє підчеревне сплетення, яке розходиться вправо і вліво донизу, опускаючись в порожнину малого тазу.

В результаті, в малому тазі формуються праве і ліве нижні підчеревні сплетення. До них приєднуються тазові парасимпатичні нерви, з гілок яких в органах тазу формуються міхурове, матково-піхвове і ін. нервові сплетення. У складі цих сплетень проходять і чутливі волокна від внутрішніх органів.

Таким чином:

1. 1)     Від середнього мозку відходять парасимпатичні волокна, які входять до складу окорухового нерва та іннервують круговий м’яз райдужної оболонки ока.

2. 2)     З довгастого мозку виходять парасимпатичні волокна, які ідуть в складі лицевого, язикоглоткового нервів, що іннервують слинні залози.

3. 3)     З довгастого мозку виходять парасимпатичні волокна в складі блукаючого нерва, який, розгалужуючись, іннервує внутрішні органи: серце, стравохід, бронхи, альвеоли легень, шлунок, підшлункову залозу, наднирники, нирки, печінку, селезінку.

4. 4)     Від крижового відділу спинного мозку відходять волокна тазових внутрішніх нервів, які іннервують органи малого тазу: сигмоподібну і пряму кишки, сечовий міхур, статеві органи, за винятком матки.

Вищі центри веретативної нервової системи розміщені в головному мозку. Серед них особливе значення мають гіпоталамічна ділянка і кора півкуль великого мозку.