4,5 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.

 

IV пара - блоковий нерв (п.trochlearis), його рухове ядро знаходиться на дні водопроводу мозку на рівні нижніх горбиків серед­нього мозку. Через верхню очноямкову щілину нерв проходить в орбіту та іннервує верхній косий м'яз ока.

V пара - трійчас­тий нерв (п.trigeminus), змішаний, найтовстіший з усіх черепних нервів. Виходить з речовини мозку 2 корінцями: руховим (меншим) та чутливим (більшим). У порожнині черепа чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять 3 нерви: очний, верхньощелепний та нижньощелепний. Відростки клітин рухового ядра йдуть в складі нижньощелепного нерва

Очний нерв (n.ophtalmicus) – за функцією чутливий, іде в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи, проходить в орбіту через верхню очноямкову щілину та іннервує оболонки очного яблука, шкіру лоба, слизову оболонку носової порожнини, слізну залозу, лобову та клиноподібну пазухи, комірки решітчастої кістки.

Верхньощелепний нерв (n.maxillaris) – за функцією чутливий. З порожнини черепа виходить через круглий отвір, потрапляє в крилопіднебінну ямку і віддає гілки, які іннервують зуби верхньої щелепи, слизову носової порожнини, м'якого та твердого піднебіння, шкіру обличчя від медіального кута ока до кута рота. З цим нервом пов'язаний парасимпатичний крилопіднебінний вузол, постгангліонарні волокна якого забезпечують секреторну іннервацію слізної залози.

Нижньощелепний нерв (n.mandibularis) – за функцією – змішаний. Виходить з черепа через овальний отвір і віддає гілки, які іннервують зуби нижньої щелепи, слизову щоки, передніх 2/3 язика, привушну слинну залозу, шкіру підборіддя, скроневої ділянки та вушної раковини, жувальні м'язи, переднє черевце двочеревцевого м'яза, щелепно-під'язиковий м'яз, м'яз-натягач піднебінної завіски та м'яз-натягач бара­банної перетинки.

Основними чутливими гілками нерва є язиковий нерв, нижній комірковий нерв (проходить у каналі нижньої щелепи і виходить крізі підборідний отвір) та вушно-скроневий нерв.

З цим нервом пов'язані па­расимпатичні вузли: вушний, під'язиковий та підщелепний.

Постгангліонарні волокна від вушного вузла забезпечу­ють секреторну іннервацію при­вушної слинної залози, а від під'язикового та підщелепного вузлів - секреторну іннервацію однойменних слинних залоз.

 

6,7 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.

 

VI пара - відвідний нерв (п. abducens), руховий, по­чинається від клітин ядра, яке розташоване в ромбоподібній ямці на дорсальній поверхні моста. Через верхню очноям­кову щілину проходить в орбі­ту, де іннервує зовнішній пря­мий м'яз ока.

VII пара - лицевий нерв (n.facialis), руховий, але в його складі проходить так звана XIII пара черепних нервів (проміжний нерв, n.intermedius), яка є змішаною, тому деякі автори вважають, що VII пара є змішаною.

З речовини мозку лицевий нерв виходить у куті між довгастим мозком, мозочком та мостом. Далі нерв йде через внутрішній слуховий хід у канал лицевого нерва. Лицевий нерв виходить з черепа через шило-соскоподібний отвір і потрапляє в товщу привушної залози. Тут нерв утворює привушне сплетення, а після виходу з товщі залози розпадається на ряд гілок, які іннервують усю мімічну мускула­туру, підшкірний м’яз шиї, а також вушні м’язи, потиличне черевце потилично-лобового м’яза, шилопід’язиковий м’яз та заднє черевце двочеревцевого м’яза.

Парасимпатичні та чутливі волокна лицевого нерва виділяють в проміжний нерв. Він виходить з мозку між лицевим та переддвено-завитковим (VIII пара) нервами і у внутрішньому слуховому ході входить до складу лицевого нерва. Найбільшою і кінцевою гілкою проміжного нерва є барабанна струна. Вона містить у собі смакові волокна – до язика та парасимпатичні – до слинних залоз (піднижньощелепної та під’язикової). Барабанна струна приєднується до язикового нерва і йде в його складі. Чутливі волокна проміжного нерва іннервують разом із нижньощелепним слизову передніх 2/3 язика, а парасимпатичні секреторні – слізну, підщелепну і під'язикову слинні залози та залози носової порожнини.