Список використаної літератури

Основна:

9. 1.     Очкуренко О.М., “Анатомія людини”, К, “Вища школа”, ст.276-280.

10. 2.     Федонюк Я.І., Білик Л.С. “Анатомія та фізіологія з патологією”, Тернопіль,”Укрмедкнига”, 2001, ст.142-148.

11. 3.     Георгиева С.А.,”Физиология”, М. “Медицина”, 1982, ст.219-228.

 

Додаткова:

26. 1.     Воробьева Е.А., “Анатомия и физиология”, М. “ Медицина”, 1982, ст.267-270.

27. 2.     Липченко В.Я., “Атлас нормальной анатомии человека”, М, “ Медицина”, 1988, ст.349-354.

28. 3.     Привес М.Г., ”Анатомия человека”, Лен. “Медицина”, 1985,ст.515-543.

 

Черепні нерви.

 

ПЛАН

1. 1.     Розподіл черепно-мозкових нервів за функцією.

2. 2.     1,2,3 пари черепно-мозкових нервів, ділянки їх іннервації.

3. 3.     4,5 пари черепно-мозкових нервів, ділянки їх іннервації.

4. 4.     6,7 пари черепно-мозкових нервів, ділянки їх іннервації.

5. 5.     8,9 пари черепно-мозкових нервів, ділянки їх іннервації.

6. 6.     10,11,12 пари черепно-мозкових нервів, ділянки їх іннервації.

 

Розподіл черепномозкових нервів за функцією.

Від головного мозку відходить 12 пар черепних (черепномозкових) нервів. Кожна пара має свій номер та назву. На відміну від спинномозкових нервів, які є змішаними, частина черепно-мозкових нервів є чисто рухо­вими (III,IV, VI, XI, XII), частина -чутливими (І, II, VIII пари) і частина - змішаними (V, VII, IX, Х пари).

В складі черепних нервів є і парасимпатичні волокна, що іннервують гладкі м'язи та залози (III, VII, IX і Х пари).

 

1,2,3 Пари черепномозкових нерів, ділянки їх іннервації.

 

І пара - нюхові нерви (пп. оifactorii) - це сукупність тонких нюхових ниток, які яв­ляються відростками нервових нюхових клітин, що знаходяться у слизовій оболонці верхнього носового ходу, верхньої носової раковини та перегородки носа. Вони проходять через решітчасту пластинку решітчастої кістки, підходять до нюхової цибулини, де знаходяться тіла других нейронів нюхового шляху. Звідси нервові імпульси по нюховому шляху передаються у кору півкуль.

II пара - зоровий нерв (п. орticus) утворений відростками нервових клітин сітчастої оболонки ока, виходить з орбіти через зоровий канал і в ділянці турецького сідла утворює неповний перехрест (перехрещуються лише медіальні волокна), переходячи у зоровий шлях. Волокна останнього підходять до латеральних колінчастих тіл, верхніх горбиків середнього мозку і подушки зорових горбів, де знаходяться підкіркові центри зору. Звідси волокна прямують до кори півкуль, де закінчуються по "берегах" острогової борозни в потиличній частці. Тут знаходиться кірковий аналізатор зору.

III пара - окоруховий нерв (п. осиlomotorius), його рухове та парасим­патичне ядра розташовані на дні водопроводу мозку на рівні верхніх горбиків середнього мозку. Через верхню очноямкову щіли­ну нерв проходить в орбіту, де рухові волокна іннер­вують верхній, нижній та медіальний прямі м'язи ока, нижній косий м'яз ока та м'яз, що піднімає верх­ню повіку. Парасимпатичні волокна забезпечують ін­нервацію м'яза-звужувача зіниці та війкового м'яза.