Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
47.3 Mб
Скачать

Низхідні провідні шляхи

 

Низхідні (еферентні) або рухові провідні шляхи – це система нервових волокон, які передають імпульси від кори або нижчерозміщених ядер головного мозку через спинний мозок до робочих органів.

Рухові шляхи складаються переважно з двох нейронів. Останній нейрон завжди представлений клітинами передніх рогів сірої речовини спинного мозку або клітинами рухових ядер черепних нервів.

 

Основні низхідні провідні шляхи

 

  1. 1)     пірамідні шляхи – проводять нервові імпульси від кори до моторних клітин спинного і довгастого мозку; є шляхами довільних рухів:

 

  • -         пірамідний корково-мозковий шлях – починається від великих пірамідних клітин (клітин Беца) кори мозку, проходить через внутрішню капсулу, основу ніжок мозку, основу моста, піраміди довгастого мозку. На межі із спинним мозком розгалужується на бічний і передній пірамідний пучки. Бічний пучок утворює перехрест і опускається в бічний канатик спинного мозку, де закінчується в клітинах переднього рогу. Передній шлях проходить в передньому канатику, утворюючи посегментний перехрест; його волокна також закінчуються в клітинах переднього рогу.

 

  • -         корково-ядерний шлях – починається в нижній третині передцентральної закрутки, проходить через коліно (згин) внутрішньої капсули і закінчується в клітинах моторних ядер черепних нервів протилежної сторони.

 

  1. 2)     екстрапірамідні шляхи – входять до складу екстрапірамідної системи. До екстрапірамідних, рефлекторних рухових шляхів, належать:

 

  • -         червоноядерний спинномозковий шлях – від клітин червоного ядра середнього мозку;

 

  • -         покришко-спинномозковий шлях – від ядер горбиків пластинки покриву середнього мозку; пов’язаний із слуховим і зоровим сприйняттям;

 

  • -         переддверно-спинномозковий шлях – від вестибулярних ядер ромбоподібної ямки; забезпечує підтримання рівноваги тіла.

 

Оболонки мозку

 

  1. 1)    Тверда оболонка головного мозку

 

Вистеляє черепну порожнину і щільно зрощується з кістками, утворюючи їхнє окістя. Вона складається із зовнішньої та внутрішньої пластинок, має велику кількість судин та нервів. Між нею та павутинною оболонкою, як і між відповідними оболонками спинного мозку, є субдуральний простір. Від твердої оболонки відходить кілька відростків, що проходять між окремими частинами мозку і запобігають струсу та зміщенню їх. До цих відростків відносять:

  • -         мозковий серп – розміщується в сагітальній площині між півкулями великого мозку;

  • -         намет мозочка – розміщений в горизонтальній площині і відділяє півкулі великого мозку від мозочка; прикріплюється до верхніх країв кам'янистих частин скроневих кісток та до потиличної кістки;

  • -         мозочковий серп .

Тверда оболонка головного мозку в деяких місцях розщеплюється і утворює вузькі, трикутної форми порожнини – пазухи твердої мозкової оболонки.

 

  1. 2)    Павутинна оболонка головного мозку

 

Як і відповідна оболонка спинного мозку, відділяється від твердої оболонки субдуральним простором. Від неї до м’якої оболонки відходять численні пучки. Павутинна оболонка проходить над борознами, щілинами та різними заглибленнями мозку і утворює підпавутинні цистерни. Найбільшими з них є: мозочково-довгаста – розташована між заднім краєм мозочка та довгастим мозком, міжніжкова – між ніжками мозку і ін. Біля потиличного отвору підпавутинний простір головного мозку продовжується у підпавутинний простір спинного мозку.

 

3) Мяка оболонка головного мозку

 

Щільно прилягає до поверхні мозку. В її товщі проходять кровоносні судини та судинні сплетення.