Лімбічна система та її функції

 

Лімбічною системою називають найбільш давню частину кори великого мозку, яка розміщена на медіальній (внутрішній) стороні великих півкуль.

Основними структурами лімбічної системи є: поясна закрутка (окаймовує мозолисте тіло), парагіпокампальна закрутка, власне гіпокамп, мигдалеподібне ядро. На даний час доведено, що лімбічна система приймає активну участь в регуляції вегетативних функцій, особливо травлення, в регуляції реакцій поведінки організму, в формуванні та регуляції емоцій, в формуванні і проявів пам’яті.

 

ЛІКВОР

 

Спинномозкова рідина міститься в підпавутинному просторі, шлуночках і центральному каналі спинного мозку. У дорослої людини кількість спинномозкової рідини становить 120-150 мл, вона виробляється судинними сплетеннями шлуночків головного мозку. Спинномозкова рідина циркулює у всіх напрямках. З бокових шлуночків вона надходить через міжшлуночкові отвори у порожнину 3-го шлуночка, а потім (через водопровід середнього мозку) у порожнину 4-го. Звідси через серединний (Мажанді) та бічний (Люшке) отвори частина спинномозкової рідини потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку, частина її по центральному каналу спинного мозку поширюється у каудальному напрямку, у розширення підпавутинного простору в ділянці кінського хвоста. Далі вона потрапляє у підпавутинний простір спинного мозку і рухається вгору до головного мозку. Відтік (всмоктування) спинномозкової рідини відбувається у венозну систему через грануляції павутинної оболонки.

Функції спинномозкової рідини:

• -         є амортизатором для головного та спинного мозку, що оберігає його від механічних ушкоджень;

• -         бере участь у живленні та метаболічних процесах нервової тканини;

• -         бере участь у захисті від водно-осмотичних зрушень;

• -         забезпечує нормальний кровообіг у порожнині черепа;

• -         регуляторна функція – в лікворі знаходяться фізіологічно-активні речовини, які можуть дифундувати до нервових центрів та змінювати їх активність.

У клінічній практиці велике значення має вивчення ліквору при різних захворюваннях нервової системи, а також можливість ендолюмбального введення лікарських речовин. Найчастіше ліквор отримують за допомогою поперекової (люмбальної) пункції, яку проводять звичайно між 2 і 4 або 4 і 5 поперековими хребцями (щоб не пошкодити речовину спинного мозку). З діагностичною метою у підпавутинний простір можна вводити контрастні речовини, з терапевтичною – антибіотики чи інші засоби, а також певні анестетики з метою знеболювання.

 

ПОНЯТТЯ ПРО ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ГОЛОВНОГО І СПИННОГО МОЗКУ

 

ВИСХІДНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ

 

Висхідні (аферентні) або чутливі провідні шляхи – це система нервових волокон, які проводять імпульси від слизових оболонок і шкіри, внутрішніх органів та органів руху до різних відділів спинного і головного мозку.

Провідні чутливі шляхи складаються з 3 нейронів. Перший нейрон розміщується поза мозком, знаходячись в спинномозкових або чутливих вузлах черепних нервів.

Спинний мозок проводить 4 види чутливості: тактильну (відчуття дотику і тиску), температурну, больову і пропріоцептивну (від рецепторів м’язів і сухожилків, так зване відчуття положення і рухів тіла та кінцівок).

 

 

Основні висхідні провідні шляхи

 

1. 1)    латеральний спино-таламічний шлях – це шлях больової і температурної чутливості. На цьому шляху волокна перехрещуються і імпульси від лівої половини тулуба та кінцівок передаються в праву півкулю, а від правої половини – в ліву півкулю.

2. 2)    передній спино-таламічний шлях – складається з волокон, які проходять в передньому канатику спинного мозку і є провідниками тактильної чутливості.

3. 3)    м’язово-суглобові або пропріоцептивні шляхи – прямують до кори півкуль великого мозку і в мозочок, який приймає участь в координації рухів:

 

а) спинномозочкові шляхи – ідуть до мозочка:

 

• -         задній спинномозочковий шлях – починається від клітин спинномозкового вузла (перший нейрон); відростки других нейронів від дорсальної частини бічного канатика і через ніжки мозку ідуть до клітин кори мозочка;

• -         передній спинно-мозочковий шлях – утворює подвійний перехрест: в спинному мозку і в ділянці верхнього вітрила, а потім, через верхні ніжки мозочка, досягають клітин кори мозочка.

 

б) пропріоцептивний шлях до кори півкуль великого мозку – представлений двома пучками:

 

• -         ніжний пучок – проводить імпульси від пропріорецепторів нижніх кінцівок і нижньої половини тіла; лежить медіально в задньому канатику;

• -         клиноподібний пучок – прилягає до ніжного ззовні і несе імпульси від верхньої половини тулуба та верхніх кінцівок.

Відростки цих пучків утворюють перехрест в довгастому мозку і сполучаються в пучок, який називають медіальною (чутливою) петлею.