II. Бюджет часу (в тижнях).

III. План підготовки фахівця за кредитно-модульною системою — розподіл кредитів ECTS та кількості годин за видами навчальної роботи по семестрах і за навчальний рік в цілому.

Обсяг аудиторної роботи не повинен перевищувати 50 відсотків залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити по 25 відсотків (Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 р. № 774).

Тривалість навчального дня студента (кількість годин аудиторних занять і самостійної роботи) становить не більше 9 академічних годин, а навчального тижня — не більше 54 годин, у тому числі аудиторне навантаження на студента не повинно перевищувати 30 годині на тиждень. За умови створення належного навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів, запровадження новітніх інформаційних технологій навчання тривалість тижневого аудиторного навантаження може зменшуватися (лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2003 р. №1 /9-361).

IV. План навчального процесу.

1. Нормативні навчальні дисципліни.

1.1. Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки.

1.2. Нормативні дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.

1.3. Нормативні дисципліни професійної підготовки.

2. Вибіркові дисципліни.

1. Вибіркові дисципліни циклу гуманітарної підготовки.

1. Вибіркові дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.

2. Вибіркові дисципліни професійної підготовки.

V. Державна атестація. Вказується вид державної атестації якості підготовки фахівця відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти — Освітньо-професійної програми (державний екзамен, дипломний проект або робота).

Робоча навчальна програма — основний методичний документ, що визначне зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання і формується на основі відповідної навчальної програми і робочого начального плану.

Структурні складові робочої навчальної програми:

1. Анотація навчальної дисципліни.

2. Розподіл матеріалу навчальної дисципліни на змістові модулі.

3. Структура залікового кредиту курсу.

4. Тематичний план.

5. Теми семінарських, практичних, лабораторних занять.

6. Завдання для самостійної роботи.

7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання.

8. Критерії оцінювання різноманітних видів навчальної роботи студента.

9. Шкала оцінювання академічних успіхів студента за ECTS (100- бальною системою) та національною системою оцінювання знань.

10. Інформаційне та методичне забезпечення.

Структурно-логічна схема навчання — це послідовність вивчення навчальних дисциплін за їх циклами протягом терміну підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:

• стандарт якості освіти;

• системний підхід до взаємозв'язку викладання дисциплін;

• логіку структури викладання дисциплін;

• прозорість та доступність інформаційного супроводу технології навчання;

• врахування послідовності накопичення знань та інформації при підготовці спеціалістів.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:

1. визначення первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

2. визначення об'єкта, цілей освітньої та професійної підготовки;

3. розробки та коригування освітньо-професійної програми з підготовки фахівців;

4. розробки засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

5. визначення змісту навчання як бази для опанування спеціальністю, кваліфікацією;

6. визначення змісту навчання у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

7. атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

8. укладання договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

9. професійної орієнтації здобувачів фаху;

10. визначення критеріїв професійного відбору;

11. прогнозування потреби у фахівцях при плануванні та підготовці;

12. обґрунтування переліків спеціалізації;

13. визначення кваліфікації фахівців.

Лекція 4

Тема: Організація навчального процесу в університеті.

План

1. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України.

2. Форми організації навчання.

3. Організаційно-методичне забезпечення.

4. Контроль успішності студента.

5. Методи та технології навчання в КМСОНП.

6. Учасники навчально-виховного процесу.

1. Запровадження кредитно-модульної системи організації

навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України.

Задля долучення до Болонського процесу, впровадження ECTS, запровадження наведеної моделі стандартизованого Європейського додатку до диплома у вищих навчальних закладах України, які мають III-IV рівень акредитації, має бути впроваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) та система об'єктивного педагогічного контролю знань.

Підставами для запровадження КМСОНП в Україні є:

• інтеграція до Європейського простору вищої освіти;

• вступ до Світової організації торгівлі;

• входження до Болонського процесу;

• реалізація дистанційної форми вищої освіти.

Цілі впровадження КМСОНП у вищій школі України:

1. досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що є надбанням випускника;

2. потреба українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

3. затвердження загальносприйнятної та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

4. впровадження стандартизованого додатка до диплому, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;

5. стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань;

6. забезпечення «прозорості» системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень тощо).

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль — це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.