
- •Предмет навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Метод навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Система курсу навчальної дисципліни «тдп»
- •Організація соціальної влади у первісному суспільстві
- •Система процесуального права: поняття, ознаки, структура
- •Ознаки соціальних норм первісного суспільства
- •Характеристика елементів механізму правового регулювання
- •Поняття законності, її принципи та гарантії
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Правопорушення: поняття, ознаки, слад, види
- •Основні теорії виникнення держави і права
- •Ознаки держави, що відрізняють її від організації публічної влади первісного суспільства.
- •Застосування норм права як особлива форма право-реалізації.
- •Поняття та форми реалізації норм права
- •Поняття та види нормативно-правових актів
- •Структура норм права.
- •Норми права: поняття, ознаки та види.
- •Основні причини виникнення держави
- •Виникнення держави у Стародавній Греції
- •Виникнення держави у Стародавньому Римі
- •Виникнення держави у східних слов’ян
- •Поняття і ознаки правової держави.
- •Поняття і ознаки соціальної держави.
- •Поняття та характеристика системи законодавства
- •Передумови виникнення права.
- •Функції, структура та форми права
- •Співвідношення права і звичаю.
- •Співвідношення права і релігійних норм.
- •Взаємозв’язок права і моралі
- •Основні ознаки права, що відрізняють його від первісних правил поведінки.
- •Поняття і ознаки права.
- •Поняття та форми права.
- •36. Види тлумачення норм права
- •37. Поняття та сутність тлумачення норм права
- •Тлумачення норм складається з двох елементів:
- •38. Поняття функцій держави
- •39.Класифікація (види) функцій держави
- •40.Значення та об'єктивний характер функцій держави
- •41.Основні форми здійснення державних функцій
- •42.Основні методи здійснення функцій держави
- •43.Основні функції сучасної української держави
- •44. Поняття та характеристика внутрішніх функцій держави
- •45. Поняття та характеристика зовнішньої функції держави
- •46. Форми держави: поняття і структура
- •47. Поняття та види форм державного правління
- •48. Поняття та види державного (територіального) устрою
- •49. Поняття та види державно-правового (політичного) режиму
- •51. Позитивні та негативні риси монархії
- •52. Позитивні та негативні риси республіки
- •53. Основні юридичні ознаки монархії
- •54. Основні юридичні ознаки республіки
- •До основних ознак парламентських республік належать:
- •Президентська республіка. Її основні ознаки й особливості:
- •55. Основні юридичні ознаки унітарної держави
- •56. Основні юридичні ознаки федерації
- •57. Основні юридичні ознаки демократичного політичного режиму
- •59. Поняття та складові одиниці механізму держави
- •Ознаки механізму держави:
- •60. Поняття та ознаки органу держави
- •Ознаки органу держави:
- •61. Система (структура) державних органів
- •62. Система стримувань та противаг в державі
- •63. Легітимність державної влади
- •64. Державний апарат та його ознаки
- •65. Поняття та ознаки державних підприємств
- •66. Поняття та ознаки державних установ
- •67. Поняття та ознаки державних організацій
- •68. Поняття та характерні риси державного службовця
- •69. Поняття та ознаки політичної влади
- •70. Поняття політичної системи сучасного суспільства
- •71 .Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні влади
- •72.Правова свідомість: поняття, структура та види
- •73 .Характеристика процесуальних правовідносин
- •74.Поняття та основні ознаки демократії
- •75.Поняття та загальна характеристика суб'єктів політики
- •76.Основні елементи політичної системи суспільства
- •77.Основні ознаки правової держави
- •78.Поняття та види юридичного процесу
- •79.Принципи, мета та функції юридичної відповідальності
- •80.Правове виховання і поняття та форми
- •81.Основні ознаки державного суверенітету
- •82.Поняття та характеристика суб'єктів правовідносин
- •83 .Поняття, види та склад правовідносин
- •84.Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •85.Особливості функцій держави залежно від її конкретно-історичного типу
- •86.Загальна характеристика англо-американської правової родини
- •87.Загальна характеристика етапів правотворчості
- •Специфічними рисами правового звичаю є:
- •89.Загальна характеристика романо-германської правової родини
- •90.Соціальна сутність та призначення держави
- •91. Основні сім'ї правових систем сучасності
- •92.Поняття, зміст та види об'єктів правопорушеня
- •Правопорушенню властиві такі ознаки:
- •До юридичного складу правопорушення входять:
- •93 .Поняття і основний зміст об'єктивної сторони складу правопорушення
- •94.Поняття та основні ознаки суб'єкта правопорушення
- •95.Поняття та зміст суб'єктивної сторони складу правопорушення
- •96.Підстави юридичної відповідальності
- •97.Основні види юридичної відповідальності
- •98.Поняття та основні види правомірної поведінки
- •Правомірна поведінка характеризується певними особливостями:
- •99.Поняття протиправної поведінки
- •100.Основні ознаки правового мислення
- •101. Основні ознаки правової культури
- •102.Поняття та основні ознаки правової держави
- •103.Поняття та основні ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •104.Основні принципи юридичної відповідальності
Виникнення держави у Стародавньому Римі
Процес формування державності в результаті розселення племен біля річки Тибр. Заснування датують 753р. до н.е. Племена було об’єднано внаслідок воїн (латини, сабіни, етруски). Це призвело до утворення в Римі общини, члени найстаріших родів називались «Патриціями».
Розвиток скотарства і землеробства сприяло майновій диференціації і появі приватної власності. В цей час виникає і патріархальне рабство джерелом якого є війни, зородження класового розподілу суспільства.
За майновими диференціаціями соціальна структура римської общини ускладнювалася. В родах стали виділяти багаті аристократичні сім’ї, до яких відносились кращі землі, які були ще колективною власністю общини. Вони отримували і більшу частку військової здобичі. Разом з тим з общинників, що збідніли та відпустили на волю рабів – з’являлась відокремлена соціальна група - «Кліенти».
Будучи особою вільною, але обмеженою в правах, вони знаходились під заступництвом «патронів». Сприяння для скотарів і землярів, клімат, вигідне географічне положення і систематизація ведення війни залучало в Римі, все приймало тільки населення, з сусідніх племен, ці люди не входили до Римської общини і отримали назву «ПЛЕБС»
Плебс поновлювалось за рахунок тих, хто розорився і втратив зв’язок з общиною. Плебеї залишались вільними, але були обмежені в особливих правах. Вони мали отримувати земельні ділянки з вільного общинного земельного фонду, не мали права одружуватися з членами общини, не мали права управляти її справами.
6 ст. до н.е. Реформи Тулія – на зміну прийшла держава. Реформи наклали майновий і територіальний принцип:
Все вільне населення було розподілене на майнові розряди (за розміром земельні ділянки, потім за розміром грошей)
І розряд: ті хто мали до 100 тис. асів
ІІ розряд: до 75 тис. асів
ІІІ розряд: до 50 тис.
IV розряд: до 25 тис.
V розряд: до 11 тис.
Особливий статус зберігся за патриціями та плебеями.
Нижній розряд – пролетарі (не мали нічого, крім дітей)(особливий статус зберігся, розподіл населення за територіальним принципом) У Римі утворилися 4 міські і 17 сільських територій, округів (Тріби). До них входять і патрони і плебеї. Підкорювались старостам . Новоутворена держава пройшла періоди:
Розклад родового ладу і виникнення Римської держави 753-509 рр. до н.е.
Перші республіки 509-30 р. до н.е.
Перші монархії: 30 р до н.е. – 284 р. н.е.
Домінаї 284-7 ст.н.е.
Виникнення держави у східних слов’ян
Зумовлюється 2-ма особливостями:
Не знали рабовласницького ладу
Державність у східних слов’ян формувалась під впливом Візантії – здійснювався через Християнство.
Західні слов’яни - прийняли його за Римсько-Католицьким зразком
Сх. Слов’яни – за Візантійсько-Грецьким.
Разам з християнською церквою до східних народів прийшла надплеменна політична організація, що й оформила ….
Сусідство Візантії ,істотно вплинуло на їх більш швидкий перехід, південних слов’ян з протидержавних утворень на ранньодержавні формування.
Знайомство на Русі з Візантійським законодавством почалося під час військових нападів Київської дружини і продовжувалося після настання укладання мирних договорів із правителями Візантії.
Таким чином на межі 9-10 ст. у світі з’явилася самостійна держава Київська Русь.
«Руська Правда» - збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права.
Руська Правда мала безпосередній вплив на всі правові пам'ятки литовської доби в історії України. Попри упривілейоване становище вищих прошарків суспільства, всі вільні перебували під опікою Руської Правди, головним завданням якої було давати можливість сторонам боронити свої права на життя, здоров'я і майно, а судові — підставу до справедливого вироку. Характеристичною прикметою Руської Правди була еволюція в бік гуманності (наприклад, заміна кари смерти грошовою карою).