16. Поняття та види нормативно-правових актів

НПА – це офіційний документ, що виданий органами держави, що наділені державно владними повноваженнями. НПА класифікуються за різними критеріями, найпоширеніші за юрид.силою та суб’єктом видання.

За юридичною силою усі НПА поділяються на закон, та підзаконні НПА.

Закон – це одна із форм виразу юридичної норми. Закони за юридичною силою поділяються на:

• Основний закон

• Конституційні закони (це ті, що вносять зміни до законів)

• Органічний закон (які приймаються на підставі безпосередньої вказівки норм Конституції)

• Звичайні закони

• Надзвичайні закони

Підзаконні НПА:

1. НПА глави держави (укази та розпорядження президенти)

2. НПА делегованого законодавства

3. НПА парламенту (постанови і регламенти)

4. НПА органів конституційного контролю (Конституційний суд)

5. НПА вищих органів судової влади

За суб’єктами видання:

• НПА вищих органів держ. Влади та управління (Казначейство)

• НПА центральних органів влади та управління

• НПА органів управління на місцях.

• НПА органів місцевого самоврядування (Як законні, так і підзаконні НПА мають свою дію у часі, просторі та за колом осіб)

17. Структура норм права.

Під нормою права розуміють загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що в установленому порядку приймається, змінюється, відміняється та забезпечується державою, спрямоване на регулювання суспільних відносин шляхом установлення юридичних прав і обов'язків їх учасників.

Під структурою

Традиційно НПА внутрішньо організовуються наступним чином:

• Гіпотеза

• Диспозиція

• Санкція

Гіпотеза- це складова частина норми, вона визначається за наявністю яких суб’єктів права мають здійснювати свої права та обов’язки визначені в диспозиції цієї норми.

Диспозиція – це складова частина норми, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється, забороняється або рекомендується проведення певних дій. Вона визвана розподілити між правами та обов’язками.

Санкція – це складова частина норми, яка у разі її невиконання визначає заходи, щодо відновлення порушеного права та покарання правопорушника.

В чинному законодавстві існує багато норм права, які мають не традиційну структуру, тобто це такі, що складаються з однієї або двох частин.

18. Норми права: поняття, ознаки та види.

Норма права – загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що в установленому порядку приймається, змінюється, відміняється та забезпечується державою, спрямоване на регулювання суспільних відносин шляхом установлення юридичних прав і обов'язків їх учасників.

Ознаки:

• Формальна визначеність

• НПА регулюють та охороняють найбільш важливі доленосні суспільні відносини.

• Чинність дії норм права припиняється чи скасовується за спеціальною процедурою уповноважених на це суб’єктів.

• Норми права виникають разом з державою встановлюються, або санкціонуються нею і мають офіційний характер на відміну від ін.. соціальних норм.

• Норми права- це правила поведінки, які встановлюють юридичні права і юр. обов’язки суб’єктів суспільних відносин

• Норми права забезпечуються державною владою і охороняються нею від порушень заходами державного примусу.

Види:

Види соціальних норм розрізняють за різними критеріями:

1. За суб’єктом видання чи примусу.( норми, що прийняті громадським об’єднанням або усим населенням)

2. За предметом правового регулювання (конституційні, кримінальні, кримінально-процесуальні, і всі ін. галузі права. За нашим законодавством розглядають усі види конфліктів у 4-х галузях.

3. За способом встановлення

• Імперативні

• Диспозитивні

• Банкетні (відсилають до ін.. норм)

4. За характером диспозиції

• Зобов’язуючі

• Забороняючи

5. За функціональним призначенням

• Матеріально-правові

• Процесуально-правові – ті що встановлюють процедуру правової діяльності

6. За терміном дії в часі

• Постійні

• Тимчасові

7. За сферою територіальної дії

• Загальнодержавні

• Локальні

8. За колом осіб:

• Загальні

• Спеціальні

• Виняткові