- •Предмет навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Метод навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Система курсу навчальної дисципліни «тдп»
- •Організація соціальної влади у первісному суспільстві
- •Система процесуального права: поняття, ознаки, структура
- •Ознаки соціальних норм первісного суспільства
- •Характеристика елементів механізму правового регулювання
- •Поняття законності, її принципи та гарантії
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Правопорушення: поняття, ознаки, слад, види
- •Основні теорії виникнення держави і права
- •Ознаки держави, що відрізняють її від організації публічної влади первісного суспільства.
- •Застосування норм права як особлива форма право-реалізації.
- •Поняття та форми реалізації норм права
- •Поняття та види нормативно-правових актів
- •Структура норм права.
- •Норми права: поняття, ознаки та види.
- •Основні причини виникнення держави
- •Виникнення держави у Стародавній Греції
- •Виникнення держави у Стародавньому Римі
- •Виникнення держави у східних слов’ян
- •Поняття і ознаки правової держави.
- •Поняття і ознаки соціальної держави.
- •Поняття та характеристика системи законодавства
- •Передумови виникнення права.
- •Функції, структура та форми права
- •Співвідношення права і звичаю.
- •Співвідношення права і релігійних норм.
- •Взаємозв’язок права і моралі
- •Основні ознаки права, що відрізняють його від первісних правил поведінки.
- •Поняття і ознаки права.
- •Поняття та форми права.
- •36. Види тлумачення норм права
- •37. Поняття та сутність тлумачення норм права
- •Тлумачення норм складається з двох елементів:
- •38. Поняття функцій держави
- •39.Класифікація (види) функцій держави
- •40.Значення та об'єктивний характер функцій держави
- •41.Основні форми здійснення державних функцій
- •42.Основні методи здійснення функцій держави
- •43.Основні функції сучасної української держави
- •44. Поняття та характеристика внутрішніх функцій держави
- •45. Поняття та характеристика зовнішньої функції держави
- •46. Форми держави: поняття і структура
- •47. Поняття та види форм державного правління
- •48. Поняття та види державного (територіального) устрою
- •49. Поняття та види державно-правового (політичного) режиму
- •51. Позитивні та негативні риси монархії
- •52. Позитивні та негативні риси республіки
- •53. Основні юридичні ознаки монархії
- •54. Основні юридичні ознаки республіки
- •До основних ознак парламентських республік належать:
- •Президентська республіка. Її основні ознаки й особливості:
- •55. Основні юридичні ознаки унітарної держави
- •56. Основні юридичні ознаки федерації
- •57. Основні юридичні ознаки демократичного політичного режиму
- •59. Поняття та складові одиниці механізму держави
- •Ознаки механізму держави:
- •60. Поняття та ознаки органу держави
- •Ознаки органу держави:
- •61. Система (структура) державних органів
- •62. Система стримувань та противаг в державі
- •63. Легітимність державної влади
- •64. Державний апарат та його ознаки
- •65. Поняття та ознаки державних підприємств
- •66. Поняття та ознаки державних установ
- •67. Поняття та ознаки державних організацій
- •68. Поняття та характерні риси державного службовця
- •69. Поняття та ознаки політичної влади
- •70. Поняття політичної системи сучасного суспільства
- •71 .Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні влади
- •72.Правова свідомість: поняття, структура та види
- •73 .Характеристика процесуальних правовідносин
- •74.Поняття та основні ознаки демократії
- •75.Поняття та загальна характеристика суб'єктів політики
- •76.Основні елементи політичної системи суспільства
- •77.Основні ознаки правової держави
- •78.Поняття та види юридичного процесу
- •79.Принципи, мета та функції юридичної відповідальності
- •80.Правове виховання і поняття та форми
- •81.Основні ознаки державного суверенітету
- •82.Поняття та характеристика суб'єктів правовідносин
- •83 .Поняття, види та склад правовідносин
- •84.Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •85.Особливості функцій держави залежно від її конкретно-історичного типу
- •86.Загальна характеристика англо-американської правової родини
- •87.Загальна характеристика етапів правотворчості
- •Специфічними рисами правового звичаю є:
- •89.Загальна характеристика романо-германської правової родини
- •90.Соціальна сутність та призначення держави
- •91. Основні сім'ї правових систем сучасності
- •92.Поняття, зміст та види об'єктів правопорушеня
- •Правопорушенню властиві такі ознаки:
- •До юридичного складу правопорушення входять:
- •93 .Поняття і основний зміст об'єктивної сторони складу правопорушення
- •94.Поняття та основні ознаки суб'єкта правопорушення
- •95.Поняття та зміст суб'єктивної сторони складу правопорушення
- •96.Підстави юридичної відповідальності
- •97.Основні види юридичної відповідальності
- •98.Поняття та основні види правомірної поведінки
- •Правомірна поведінка характеризується певними особливостями:
- •99.Поняття протиправної поведінки
- •100.Основні ознаки правового мислення
- •101. Основні ознаки правової культури
- •102.Поняття та основні ознаки правової держави
- •103.Поняття та основні ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •104.Основні принципи юридичної відповідальності
74.Поняття та основні ознаки демократії
Слово «демократія» вживається в різному значенні:
• як форма держави;
• як політичний режим;
• як принцип організації та діяльності державних органів і громадських організацій.
Коли про державу кажуть, що вона — демократична, то мають на увазі наявність усіх цих значень. Демократія як форма держави можлива в країнах із демократичним режимом, а відтак, із демократичним принципом організації та діяльності всіх суб'єктів політичної системи суспільства (органи держави, державні організації, громадські об'єднання, трудові колективи), котрі одночасно є й суб'єктами демократії. Зрозуміло, що суб'єктами демократії є насамперед громадянин і народ.
Демократія ніде і ніколи не існувала без держави. Реально демократія є формою (різновидом) держави, яка характеризується, щонайменше, такими ознаками:
1) визнанням народу вищим джерелом влади;
2) виборністю основних органів держави;
3) рівноправністю громадян і насамперед рівністю їх виборчих прав;
4) підкоренням меншості більшості (перших останнім) при прийнятті рішень.
Будь-які демократичні держави будуються на підґрунті цих загальних ознак, але ступінь розвитку демократії може бути різним. Демократизація суспільства — це тривалий безперервний процес, що потребує не лише внутрішньодержавних, але й міжнародних гарантій.
Сучасні демократичні держави (а бути демократичною державою є престижним) доповнюються низкою інших ознак і принципів:
(1) додержання прав людини, їх пріоритет над правами держави;
(2) конституційне обмеження влади більшості над меншістю;
(3) повага до прав меншості на власну думку і її вільне вираження;
(4) верховенство закону;
(5) поділ влади та ін.
Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини і меншості відповідно до міжнародних стандартів.
75.Поняття та загальна характеристика суб'єктів політики
Суб’єкти політики – це соціум, а також створені ними установи, організації, чи як активна практична діяльність спрямована на перетворення політичної та інших сфер життєдіяльності людини як відповідних об’єктів політики. Суб’єкт політики, таким чином, передбачає наявність самих соціумів та їх організацій, здатних до політичної діяльності і створених
з цією метою; певні цілі їхньої діяльності; цілеспрямовану активність; виявлений інтерес; взаємозв’язок, взаємодію з об’єктом політики.
Суб’єктом політики в кожній соціум, здатний творити політику. Це означає відтворення набутого, усталеного в політиці, виробленого попередніми поколіннями в процесі історичного розвитку, підтримання реального політичного стану в усій системі його залежностей, закладення в реалії політики імпульсів її майбутнього розвитку, внутрішніх пружин політичного руху. Отже, суб’єкт політики є активним за своєю природою.
Суб’єкті політики характеризується певним рівнем політичної культури. Це передбачає вміння володіти об’єктивними законами розвитку, знання сутності політики як специфічного суспільного явища, політичну волю здійснювати політичний вплив.
Зміни у розвитку об’єктів політики зумовлюють певні зрушення у функціонуванні суб’єктів політики. Оновлені риси суб’єктів і об’єктів змінюють і зміст зв’язків між ними. Такі зв’язки можуть виступати як координаційні, субординацій ні, управлінські тощо. Розвинутість їх визначається рівнем розвитку як суб’єкта, так і об’єкта політики.
Зміст, структура і характерні особливості політичних відносин, які виникають при цьому, здійснюється політичний процес.
