19. Основні причини виникнення держави

В науковій думці розрізняють передумови та причини виникнення держави.

Передумови:

1. Розподіл праці (виділення скотарства, відокремлення ремесла від землеробства «татські верстати», поява групи людей зайнятих лише обміном «міняйли»)

2. Поява надлишкового продукту веде до – ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ

• Розшарування суспільства

• Виникнення класів

• Поява перших організацій державної влади

Причини виникнення держави:

1. Необхідність удосконалення управління суспільством, що пов’язана з його ускладненням в результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростання чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціально-неоднорідні групи.

2. Необхідність підтримки в суспільстві порядку який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов’язкових соціальних норм (норм права)

3. Необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соц..-необхідні групи.

4. Необхідність захисту території та ведення війн як оборонних так і загарбницьких.

20. Виникнення держави у Стародавній Греції

Однією із перших державних утворень світу є Афінська держава, що виникла на території сучасної Греції, цю територію в кінці 5 тис. до н.е. займали 4 групи племен, кожне з яких мали свої органи управління:

1. Верховні збори

2. Раду старійшин

3. Виборного вождя «Базилевса»

Перехід до економіки з індивідуальної праці призвів до розподілу общинної землі на ділянки зі спадковим сімейним володінням, а відповідно і до розвитку майнової диференціації та поступово виділення родової верхівки і зубожіння маси вільних общинників, багато з яких перетворилися у «фетів-батраків», які за борги потрапляли в рабство. Ці процеси прискорювалися завдяки розвитку ремесел і торгівлі, чому сприяло приморське положення Афін (багаті сім’ї стали першими власниками рабів, яких обертали у військовополонених), родоплемінна організація влади почала пристосовуватись до забезпечення інтересів соц.. верхівки.

У народних зборах зростав вплив знатних родів, формувалися рада старійшин і обирався «Базилевс». Поступово первісне суспільство перетворювалося в політичне суспільство (військову демократію) але й воно зберігати традиції родоплемінних організацій не було в змозі, оскільки виявилося неспроможним вирішити антагонізми між класами рабів і вільних, між родовими общинниками і родоплемінною верхівкою.

Все це і спонукало правлячу верхівку до пошуку шляхів вирішення протиріч. Найбільш ймовірним шляхом було визнано шлях через об’єднання племен Атики, таке об’єднання було здійснено в процесі реформ Тезея (7 ст до н.е.)

Суть реформи:

1. На підґрунті соц.. нерівності була введена політична нерівність (все населення розділилося на 3 групи: «еупатриди» – благородні, «геомори» та «деміурги» - ремісники)

2. Було здійснено територіальний розподіл населення

В 6 ст. до н.е. остаточно завершено процес формування державності, реформи Солона та Клісфена.

За реформою Солона – скасовано боргову реформу «сесафія», що що було прямим втручанням в приватну власність, по-друге була проведена цензова реформа, спрямована на знищення спадкових привілеїв знатті. (скасовано привілеї за походженням на привілеї за багатством).

Все населення було розподілено на 4 розряди:

• Дохід яких становив більше 500 медин

• Ті, що мали більше 300 медин

• Ті, що мало більше 200 медин

• Всі інші

При цьому кожний із розрядів мав особливі права, громадські посади мали займати особи I, II, III розрядів, а вищі – І розряд.

3. Було створено новий судовий орган в який міг бути обраний будь-який громадянин Афін

509р. Реформи Клісфена – затвердили становлення Афінської держави:

• Аттика була розділена на 10 територій, кіл, кожна з яких включала 3 території -«ТРИТІЇ»

• Реформа вищого колегіального органу

Таким чином на поч.. 4 ст. до н.е. була сформована держава стародавньої Греції – Афін.