25. Функції, структура та форми права

Функції права – основні напрямки впливу права на суспільні відносини, які виражають його сутність і призначення у суспільстві.

1. Загально-соціальні (гуманістична, організаторсько-управлінстка, комунікативна, оціночно-орієнтаційна, ідеологічно-виховна, пізнавальна).

2. Спеціально-юридичні (регулятивна, статистична, динамічна і охоронна).

Структура - це внутрішня будова системи права.

За структурою розрізняють матеріальне право, процесуальне право, регулятивне, охоронне, публічне, приватне, об’єктивне і суб’єктивне право.

Форми права – це офіційне закріплення та зовнішнє виявлення правових норм, що засвідчують їх загально-обов’язковий характер та гарантованість з боку держави.

Форми- джерела:

1. Правовий звичай – санкціоноване державою правило поведінки

2. Правовий прецедент – (судовий і адміністративний)

3. Нормативний договір – правове повноваження, що встановлюється зо домовленістю 2-х і більше суб’єктів і забезпечується державою.

4. Нормативно-правовий акт – законний та підзаконний

25. Співвідношення права і звичаю.

Право – це система загально обов’язкових , загальновізначеніх правил поведінки,що встановлюються та санкціонуються державою з метою врегулювання супільних відносин.

Звичай – це різновид юридичної норми, який являє собою правило поведінки загального характеру, що склалися в історичному суспільстві в результаті їх тривалого багаторазового використання в аналогічних ситуаціях, які увійшли у свідомість, звичку людей та стали внутрішньою потребою.

Всі соціальні норми , взаємодіють між собою, виявляючи особливості своїх внутрішньо систематичних зв’язків – ця взаємодія виявляється у випадках коли у вимогах норм права та норм моралі можуть міститися одно порядкові аналогічні положення.

1. У цьому випадку такі норми та звичаєвих норм доповнюють одна одну,і тим самим сприяють у більш повному і швидкому досягненні бажаних результатів.

2. Різні соціальні норми можуть містити у собі положення , які взаємно виключають одне одного.

3. В умовах формування правової держави в результаті суспільних відносин зростає значення звичаєвих норм в яких як правило відображаються загальнолюдські цінності. Отже разом з реалізацією правових норм одночасно і реалізується загально людські ідеали.

4. Правова вимога є також і загальною вимогою звичаєвих норм, яка характеризує рівень розвитку моральної культури особи.

5. Найбільш ефективно право досягає за умов збігу з вимогами звичаєвих норм.

В умовах формування правової держави поєднання та зрощення цих двух соціальних регуляторів є необхідною умовою соціального прогресу, досягнення визначеної мети , тому надзвичайно важливо своєчасно виявити і усунути суперечності між нормами права і звичаєвих норм , які можуть призвести до порушення законів.

25. Співвідношення права і релігійних норм.

Право – це це система загально обов’язкових , загальновізначеніх правил поведінки,що встановлюються та санкціонуються державою з метою врегулювання супільних відносин.

Релігійні норми – це такі , які складалися історично в процесі розвитку релігії та регулюють поведінку і специфічні культові дії,які основані на вірі існування Бога.

Всі соціальні норми , у тому числі релігійні норми взаємодіють між собою, виявляючи особливості своїх внутрішньо систематичних зв’язків – ця взаємодія виявляється у випадках коли у вимогах норм права та релігійних норм можуть міститися одно порядкові аналогічні положення.

1. У цьому випадку релігійні норми доповнюють одна одну,і тим самим сприяють у більш повному і швидкому досягненні бажаних результатів.

2. Різні соціальні норми можуть містити у собі положення , які взаємно виключають одне одного.

Конкуренція різних моделей поведінки така систематизація, усна локалізація вимог, що випливають із змісту правових та інших соціальних правових норм. При таких ситуаціях має вступити принцип , дозволено все що не заборонено законом.

3. В умовах формування правової держави в результаті суспільних відносин зростає значення моральних вимог в яких як правило відображаються загальнолюдські цінності. Отже разом з реалізацією правових норм одночасно і реалізується загально людські ідеали.

4. Правова вимога є також і загальною вимогою релігійних норм, яка характеризує рівень розвитку моральної культури особи.

5. Найбільш ефективно право досягає за умов збігу з вимогами релігійних норм.

В умовах формування правової держави поєднання та зрощення цих двух соціальних регуляторів є необхідною умовою соціального прогресу, досягнення визначеної мети , тому надзвичайно важливо своєчасно виявити і усунути суперечності між нормами права і релігійними , які можуть призвести до порушення законів.