1. Писемність і релігійні уявленя жителів Межиріччя.

По-перше, ця культура (як і культура Єгипту) народилася в епоху неоліту і так само, як і Єгипет, вона мала дуже важливий знак, член куль­турної тріади писемність, яка виникла, може, й раніше, ніж в Єгипті

Але писемність Шумерів відрізнялася і за формою, і за способом за­пису, які були обумовлені природою Шумера

Природа була грізною, дві ріки розливалися несподівано, йшли дощі, що руйнували дамби, затопляли посіви, перетворюючи тверду поверхню землі в море грязюки Природа руйнувала все, що робила людина Але шу­мери змогли прокласти Ірригаційні канали, висушити болото, виробити з глини цеглу

Саме глина й болотні рослини І стали гам матеріалом, що застосову­вався для письма Нічого не маючи навкруїи, крім болота та глини, шумери почали писати на глиняних табличках (або таблетках) очеретовими палич­ками

Спочатку це була, як у єіипіян, піктограма (малюнкове письмо) По­тім вони створили більш зручну форму - клинопис Але ця форма писем­ності теж була досить важкою, бо таблички були маленькі, клиновидні зна­чки ліпилися один на одний І відрізнялися часто лише глибиною клину Тому той, хго вмів читати, повинен був добре вдивлятися в знаки. Це було складове письмо, клин дорівнював складові.

З книги Крамера (а це сьогодні найвидатшший шумеролог у світі) ви дізнаєтеся про спеціальні школи для писарів (це були світські школи та школи для жерців, де навчалися хлопці (Іноді дівчата-жрищ).Писар важ­лива посада, бо він, як в Єї иггп, вів документи, бухгалтерію, робив надпи­си Тобто писемність у шумерів народилася з практичних потреб Напри­кінці III тис до н е почали записувати молитви, релігійні твори і тільки з II тис до н е у Вавилонп розвивається багата літературна та наукова писе­мність

Розшифрував це письмо Фрідріх Шпігель Самуел Крамер, американ­ський шумеролої (до речі, він народився 1897 р під Києвом, а 1905 р ба­тьки, рятуючись від єврейських погромів, поїхали до Америки) в книжці "Історія починається в Шумері», доводить, що багато речей шумери зроби­ли вперше в Історії світової культури

- склали перші астрономічні календарі та правові кодекси Шумерське право стало зразком для складання законодавства наступних цивіліза­цій,

- тут була винайдена арифметика і зародилася геометрія, для обчислення використовувалися таблиці множення, дроби, квадратні та кубічні коре­ні,

- колесо,

- мали досить розвинену систему освіти,

- перший в Історії двопалатний парламент,

- першу легенду про Рай І Потоп,

- першу спробу розповісти про страждання і смиренність - поема "Людина та її божество" про те, що людина у своїх стражданнях може сподіватися тільки на своє божество - тобто ангела-хранителя (тому й йому треба служити)

2. Культура та цивілізація.

Зараз, коли загальноприйнятим є усвідомлення того, що культура -це І спосіб, І продукт діяльності людини, ведуться дискусії про те, чим від­різняються понягтя "культура" та "цивілізація" Як ви гадаєте, це те ж са­ме?

За Гуревичем, одним з провідних зараз культурознавців (Див Культурология - С 79-87), цивілізація - культурна спільність людей, які мають деякий соціальний генотип, соціальний стереотип, І які освоїли великий, досить автономний світовий простір Це культурна спільнісіь або суперси-сіема, що не співпадає ані з нацією, ані з державою, ані з географічними кордонами Досить важливими (курсанти повинні їх знати) є концепції Освальда ІІІпепглера, німецького філософа та Історика, Арнольда Тоинбі (1889 1975) О. ІІІпенглер (ми будемо багато разів звертатися до його праці -"Захід Європи" (1918) формулює теорію "культурно-історичного круговороту", за якою немає єдиної світової культури, а кожна культура має влас­ну долю, власну форму, власну Ідею, власні пристрасті, власне життя, вла­сну смерть. І коли культура у формі цивілізації досягає власного розвитку, вона приходить до природного завершення - смерті (саме так треба розу­міти назву - пророцтво книги - "Захід Європи" , тобто "Кінець Європи") Коли культура вичерпує свою душу, коли вона спрямована не на те, щоб створювати культурні цінності, а на утилітарні цілі, благоустрій життя, во­на перетворюється на цивілізацію, а це означає, що культура вмирає О ІІІпенглер виділяє вісім зрілих культур:

- єгипетська,

- Індійська,

- вавілонська,

- китайська,

- антична (греко-римська — аполлонівська, за його термінологією),

- магічна (візантійсько-арабська),

- західноєвропейська (фаустівська), південноамериканська культура майя

А. Тойнбі, продовжуючи лінію Н Данилевського (він називає цивілізації - культурно-історичними типами) та О. Шпенглера, пропонує теорію "локальних цивілізацій" або "регіональних цивілізацій" І виділяє 23 такі цивілізації

- західна,

- дві православні (візантійська та російська),

- Іранська,

- арабська та інш.

Він виділяє цивілізації, що зростають, що переживають надлом, мертві цивілізації та ті, що зупинилися в своєму розвитку (ескімоська, оттомансь-ка, спартанська тощо). Зараз жива лише одна - західна цивілізація. Інші або померли, або окам'яніли, або в надломі А. Тойнбі розкриває діалогічну суть розвитку культури в концепції "Виклику І Відповіді" Розвиток куль­тури серія відповідей, які дає творчий дух людини на виклики природи та суспільства На той самий виклик може бути декілька відповідей.

Сорокін називає цивілізації культурними суперсистемами. І виступає з критикою А. Тойнбі. Він виділяє три суперсистеми, три моделі погляду людини на світ і на себе:

1 Ідеаціональна, спірітуалістична культура (заснована на вірі в те, що Іс­тинною реальністю є Бог І царство боже (середньовічна культура)

2 Почуттєва, сенсуалістична - базується на впевненості в тому, що немає нічого за межами наших оріанів чуттів. Ця культура прийшла на зміну середньовічній та Існувала в Європі з XV до XX ст.

3. Ідеалістична, Інтегральна культура Вона складається зараз І базується на перевазі Інтуїтивного пізнання, на визнанні різних форм реальності для визначення яких ще немає відповідної термінології.