- •1. Писемність і релігійні уявленя жителів Межиріччя.
- •2. Культура та цивілізація.
- •3. Структура культури та її функції.
- •4. Філософія Гегеля як теорія культури
- •5. Людина, творчість, культура у філософії Бердяєва
- •6. Культура і несвідоме – концепція з.Фрейда. К.Г.Юнг та його концепція культури.
- •7. Язичництво дохристиянської доби
- •10. Система міфологічних вірувань.
- •8. Концепція ігрової к-ри й. Хейзінги
- •9. Міф як перша історична форма культури.
- •11. Основні риси первісної культури
- •12. Походження та періодізація первісного мистецтва
- •13.Типологія розвитку первісної художньої культури
- •14. Етапи розвитку єгипетської культури. Писемність староданіх єгиптян
- •15. Вірування египтян та пантеон египетських богів
- •16. Художня культура стародавнього Єгипту та її звязок з заупокойним культом
- •17. Світогляд та писемність жителів Межиріччя.
- •18. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони „ме”
- •19.Типологічні риси художньої культури Месопотамії.
- •21. Релігія та міфологія стародавніх греків
- •22. Етапи розвитку художньої культури греків.
- •23. Еллінізація римської релігії.
- •24. Художня культура Стародавньої Індії.
- •25. Архітектура і скульптура Стародавнього Риму.
- •26. О.Пушкін та російська культура XIX ст.
- •27. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •28. Основні риси давньогрецької культури
- •29. Визначення культури
- •30. Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії. Художня культура Стародавньої Індії
- •32. Імпресіонізм
- •33. Композиція та зміст Тори. Едем біблійний та шумерська легенда про рай
- •34. Едем біблійний та легенда про рай у шумерів.
- •35,36,37. Закон у "Старому Заповіті" і в "Новому заповіті". Зміст чотирьох Євангелій. Склад "Нового Заповіту".
- •38. Особливості середньовіної культури та менталітету.
- •40. Символіка візантійського хрестово-купольного храму.
- •41. Вплив Візантії на культуру Київської Русі.
- •42. Історичні передумови виникнення української культури.
- •43. Культура Стародавнього Китаю.
- •44. Архітектура і жмвопис Київської Русі
- •47. Соціальна диференціація середньовічної культури.
- •48. Наука і освіта у середньовічній Західній Європі.
- •49. Романский стиль
- •50. Готиний стиль
- •51. Історія створення та склад „Старого Заповіту”. Тора
- •52. Музика та театр Середніх віків.
- •53.Типологічні риси Ренесансу.
- •54. Культура Реформації.
- •55. Ренесансне та середньовічне у картині світу „Божественної комедії" Данте.
- •56.Образотворче мистецтво Проторенесансу та Раннього Ренесансу.
- •Скульптура
- •57. Художні досягнення Високого Ренесансу.
- •60. Модернізм як феноменкультури хх ст.
- •61. Експресіонізм та фовізм.
- •62. Абстракціонізм: теорія кольору в.Кандинського та супрематизм к.Малевіча.
- •65. Розвиток архітектури
- •67. Українське декоративно-прикладне мистецтва
- •69. Портрет і жанровий живопис т.Г.Шевченко
- •70. Організація освіти у Запорізькій Січі.
- •71. Архітектура українського бароко.
- •72. С.Гулак-Артемовський в історії української музики.
- •73. ТворчістьТ.Шевченка-художника.
- •74. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •75. „Енеїда” Котляревського – перлина української бурлескної думки
- •77. Українська культура XVIII - першої половини XIX ст.
- •79. Література і театр українського бароко.
- •80. Філософія та поетика українського бароко у творчості г.С.Сковороди.
- •81. Музична творчість м.В.Лисенка.
- •82. Скіфська культура та її пам'ятки.
- •83. М. Хвильовий, як теоретик національно- культурного відродження.
- •84. Лесь Курбас – режисер-реформатор.
- •85. Школа м. Бойчука в історії українського живопису
- •86. Діячі української культури в еміграції.
- •88. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •90. Українське нац.-культ. Відродження початку хх ст.
- •91. Трипільська культура.
- •92. Язичництво дохристиянської Русі, пантеон слов'янських богів.
- •93. Основні тенденції розвитку счасної української культури
60. Модернізм як феноменкультури хх ст.
Специфічним культурним феноменом XX ст. називають модернізм. Модернізм (від "modern" - новий) - термін сумарний, який позначає велику кількість не схожих між собою, різноманітних і суперечливих художніх напрямів у світовій культурі XX ст. Модернізм - це культура, яка заздалегідь протиставляє себе будь-якому різновиду традиційної культури (і передусім культурі реалістичній).
Першою стадією розвитку модернізму став згадуваний у попередньому розділі декаданс - напрямок культури кінця XIX - початку XX ст., який характеризується переважно занепадницьким настроєм, песимізмом, тугою за втраченими суспільством духовними ідеалами, самодостатнім естетизмом. Відчуваючи дисгармонію світу, антигуман ність відносин у суспільстві, декаденти відмовляються від пропагувань активної соціальної діяльності. Історичний досвід попередніх революції і невтішна оцінка морального стану сучасного їм людства підірвали віру в можливість прогресивного соціального перевороту.
Найбільш яскраво декадентські мотиви знайшли відображень у творчості символістів, які подекуди називали себе співцями зане паду та загибелі відомого досі світу, хоча й проголошували можливість його майбутнього відродження з попелу руїн. Символісти приділяють увагу внутрішньому світу людини, глибинам душі, якії пов'язують з містичними уявленнями, таємними силами, потойбічним світом. Симвс лізм знайшов розвиток в літературі (Г.Гауптман, О.Уайльд, Д.Мережковський, В.Брюсов, К.Бальмонт, О.Блок, З.Пппіус та ін.); у живописі (Е.Мунк, М.Чурльоніс та ін.); музиці (О.Скрябін).
Більшість дослідників пояснює виникнення модернізму своєрід ною світоглядною та художньо-естетичною реакцією на глибоку духов ну кризу суспільства. Внаслідок помітного ускладнення соціальних від носин і загострення протиріч, розрив між сутністю та видимістю вия вився настільки явним, що для його подолання позиція реаліста - конс тататора, який лише прискіпливо спостерігає за дійсністю, - вже вкотре в історії стає непридатною, неефективною. Ця ситуація вимагала нових естетичних принципів, нової стилістики, принципово нової організації художньої реальності. Крім того, поглиблюється процес самопізнання людини, відкриття в індивіді невідомих до того науці таємниць. З'явилась потреба у нових засобах виразності в літературі, музиці, жи вописі, архітектурі, скульптурі, кіномистецтві тощо.
Виникнення розвиненого, вже позадекадентського модернізму більшість дослідників пов'язує з експресіонізмом (від франц. expression - "вираження"). Батьківщиною експресіонізму була Німеччина, де виникли перші спілки молодих художників, занепокоєних долею культури напередодні першої світової війни. Художни-кам-експресіоністам світ вбачався абсурдним, негармонійним і хаотичним, ворожим щодо "природної"" людини. Тому ставлення до дійсності визначалось тим, що предмети і явища отримували властивості особистих почуттів і рис художника. Свої почуття, світоглядні установки, враження від буремних подій і спосіб художнього Початок абстракціонізму (від лат. "далекий від дійсності") припадає на 10-ті pp. нашого століття, а друга хвиля його розквіту почалася вже після Другої світової війни (супрематизм, неопласти-цизм тощо). Абстракціонізм - це безпредметне мистецтво, яке повністю відмовляється від зображення реальної дійсності і людини. Вже з перших кроків існування абстракціонізм поділявся на два основні різновиди. Для першого напряму характерним було прагнення до гармонізації безформених кольорових композицій; для другого -створення геометричних абстракцій.
Засновником першого напряму абстракціонізму є росіянин Василь Кандинський.
