9) Переклади, що виділяються за ознакою первинності/непервинності тексту оригіналу:

• прямий (первинний, безпосередній) переклад - переклад, виконаний безпосередньо з оригіналу;

• непрямий (вторинний, непрямий) переклад - переклад, здійснений не безпосередньо з тексту оригіналу, а з його перекладу на яку-небудь іншу мову;

• зворотній переклад - експериментальний або учбовий переклад вже перекладеного тексту на початкову мову.

10) Переклади, що виділяються за типом адекватності:

а) семантично та стилістично адекватний переклад - семантично повний і точний та стилістично еквівалентний переклад, що відповідає функціонально-стилістичним нормам мови перекладу;

б) прагматично (функціонально) адекватний переклад - переклад, що правильно передає основну (домінуючу) комунікативну функцію оригіналу;

в) дезиративно адекватний переклад - переклад, що повно і правильно відповідає на інформаційний запит споживача і не обов'язково передає повний зміст і ведучу комунікативну функцію оригіналу.

Лекція № 5 Система мови та мовна норма. Мовленнєва норма (узус)

План

1.Система мови та мовна норма

2. Мовленнєва норма.(узус)

3. Функціональний стиль та реєстр слова

4.Співвідношення стилістичного фактору з узусом.

1.Система мови та мовна норма

Система мови - сукупність взаємозалежних одиниць мови різного рівня і моделей, за якими ці одиниці сполучаються, утворюючи висловлення. При цьому слід зауважити, що система здатна відтворювати не тільки те, що реально зустрічається в мові людей і визнається правильним, але і те, що в мові не вживається, а якщо і буде ужито, то буде визнано хоча і зрозумілим, але неправильним.

Так, наприклад, система російської мова надала свого часу В.В. Маяковському утворити такі лексичні одиниці, як серпастый, молоткастый. А система німецької мови дозволила Ремарку сконструювати складний іменник Trinkgeldgesicht:“Ravic bemerkte den Hausknecht, der mit einem Trinkgeldgesicht noch an der Tür stand.“- Рафік помітив біля дверей слугу, який очікував чайові.

Отже, система — це не тільки те, що реально існує в мові і визнано суспільством, а й те, що може бути в ній створене.

Мовна норма — це наступний після мовної системи фактор, який керує процесом виникнення мовлення. Вона є своєрідним фільтром, який або пропускає, або затримує те, що здатна відтворювати мовна система: пропускає те, що реально існує, функціонує в мові і визнається суспільством правильним, та «відфільтровує» ті продукти системи, що реально в мові не існують, не вживаються, а якщо і вживаються, то визнаються неправильними.

Як вважає відомий лінгвіст Э. Косеріу, норма — це «колективна реалізація системи». Норма — це уявлення колективу носіїв мови про те, що є правильне і неправильне в мові і мовленні. Існуючи як об'єктивно дане, норма відбивається в граматиках, словниках, довідниках. Але мовна норма не є непорушною. Існують її варіанти, спостерігаються коливання, відходження від норми.

„Kürzlich erzählte Frau von Daan allerhand Lustiges von ihren verschiedenen Flirts“. – Нещодавно пані Д. розповідала веселощі про своїх різних коханців.

Ще одним фактором, що регулює процес виникнення мовлення (тексту), є мовленнєва норма (узус).

На відміну від мовної норми, яка відкидає такі види неправильності, що мають абсолютний характер (оскільки те, що суперечить мовній нормі, неправильно завжди і скрізь, і не може бути такого, щоб висловлення, некоректне в нормативно-мовному відношенні в одному випадку, виявилося б коректним у якомусь іншому), узус «відфільтровує» продукти мовної системи не за критерієм «правильно / неправильно», а за критерієм «більш вживане / менш вживане». Під лінгвістичним терміном «узус» прийнято розуміти традиції в мовленнєвому спілкуванні людей. В одній і тій же ситуації про один й той самий предмет можна сказати по-різному.

Отже, узус — це правила ситуативного використання мови. Він віддзеркалює мовленнєві звичаї та традиції певного мовного колективу в різних ситуаціях спілкування. Використання узуальних варіантів мови сприяє успіху спілкування і навпаки. Про те, як розходяться в деяких випадках узуси різних мовних колективів, можна судити хоча б по стандартних українських і німецьких написах:

Бережися автомобіля! Довідкове бюро Від себе (напис на двері) До себе (напис на двері) Обережно, пофарбовано! Камера схову Руками не торкати! Запасний вихід Стоп-кран Відкрито з... до... Службовий вхід

— Achtung Ausfahrt! — Auskunft — Drücken — Ziehen — Frisch gestrichen — Gepäckaufbewahrung — Nicht berühren — Notausgang — Notbremse — Öffnungszeiten von... bis... — Zutritt nur für Personal

Фактор розбіжності узусів повинний завжди враховувати перекладач.

Важливим під час перекладу є стилістичний фактор. Стиль — традиційний лінгвістичний термін, який прийнято розглядати в двох аспектах: функціональний стиль і нормативно-стилістичне забарвлення мовних одиниць.

Функціональний стиль — сукупність правил добору мовних засобів для використання в тій чи іншій соціально значимій сфері суспільно-мовленнєвої практики. Найчастіше виділяються наступні функціональні стилі:

1. Стиль побутового спілкування (Stil des Alltagsverkehrs);

2. Стиль науки і техніки (Stil der Wissenschaft und Technik);

3. Стиль офіційно-ділового спілкування (Stil des offentlichen Verkehrs);

4. Стиль публіцистики і преси (Stil der Publizistik und Presse).

5. Художній стиль

Але, спірним є питання про тє, чи правомірно виділяти стиль художньої літератури, оскільки в художній літературі крім авторської мови звичайно присутня і різностильова мова персонажів.

Для кожного функціонального стилю характерні свої засоби мовного вираження. Це стає особливо чітко видно, коли відбувається зсув функціональних стилів.

Порушення функціонального стилю може бути навмисним з метою створення комічного ефекту.

Для кожного стилю характерне вживання специфічних лексичних одиниць. Враховуючи це, можна виділити таки види стилістичної характеристики слова:

1. Нейтральна – в словах, що вживаються в усих типах та жанрах мовлення. Сюди належить більшість слів, які складають основу словникового складу будь-якої мови.

2. Побутово-розмовна - в словах, що вживаються в усному мовлені в «неофіційній ситуації», які не вживаються в письмовому мовленні.

3. Книжна – в словах, що вживаються тілки в писемному мовлені (в будь-яких жанрах) та не вживаються в побутово-розмовному мовленні, хоча в офіційній ситуації можуть вживатися і в усному мовленні.

4. Поетична – в словах, що вжиті в мові поезії.

5. Термінологічна - в словах, що вживаються переважно в офіційно-науковому стилі. Сюди відноситься уся наукова та технічна термінологія, терміни та спеціальні слова, які вживаються в сфері держави та права, економіки, фінансів, в суспільно-політичному житті.

Поряд з поняттям функціонального стилю іншим фундаментальним поняттям сучасної лінгвостилістики є поняття нормативно-стилістичного забарвлення мовних одиниць, або реєстр слова. Говорячи про реєстр ми маємо на увазі певну ситуацію спілкування, яка зумовлює вибір певних мовних засобів, у тому числі й лексичних одиниць. У германістиці прийнята наступна шкала нормативно-стилістичних забарвлень:

піднесене (gehoben), нейтральне (neutral), нейтрально-розмовне (neutral-umgangssprachlich), фамільярне (salopp), вульгарне (vulgar).

Продемонструємо цю шкалу на прикладі стилістичних синонімів:

Sterben (нейтр.) – vergehen (підн.)- versterben (нейтр.) – hinscheiden (підн.)- dahingehen (підн)- entschlafen (підн) -verrecken (вульг.)- krepieren (вульг).

Розглядаючи приклади можна зробити висновок, що нормативно-стилістичне забарвлення одиниць мови безпосереднє співвідноситься із соціальними нормами спілкування, обумовленими ситуацією, у якій це спілкування відбувається, соціальними статусами тих, хто спілкується. Тільки мовні одиниці нейтрального нормативно-стилістичного фарбування однаково прийнятні в будь-який ситуації спілкування: офіційно-діловій, невимушеної дружній і т.д. Всі інші нормативно-стилістичні забарвлення доречні лише кожна в «своїй» специфічній ситуації

«Сире» (частково неправильне) мовлення

Нейтральне – типові для певної ситуації, але не найчастотніші, засоби мовного вираження

Антиузуальне –ситуативно неадекватні засоби мовного вираження, не відповідають мовленнєвій традиції колективу

Узуальне - способи вираження, які повністю відповідають мовлен. традиції полностью соответ­ствуют речевой традиции

Правильне мовл.

мовленн мовленняПравильная речь

Неправильне мовл. речь

Лекція №6 Лінгвосеміотичні основи перекладознаства.

План

1.Основи теорії мовних значень

2.Мовні значення та переклад

3.Семантичні відповідності при переклад. Передача денотативного змісту.

4. Без еквівалентна лексика. Способи її передачі.

1.Основи теорії мовних значень

Cеміотика – наука, що займається вивченням різних знакових систем. Знаком називається матеріальний об’єкт, пов'язаний в нашій свідомості з певним розумовим змістом, уявленням про певний клас інших об’єктів чи окремий об’єкт.

Мова – найважливіша та найбільш складна знакова система, за допомогою якої усвідомлюються та інтерпретуються інші види знаків.

Кожний мовний знак має три види зв’язку, без яких він не може виконувати свої функції. По-перше, знак пов'язаний з денотатом, тим предметом, що він позначає. Окрім цього кожний знак співвіднесений з відображенням денотата в мозку людини. У лінгвістиці це відображення називається сигніфікатом. Сигніфікат не є простим віддзеркаленням денотата. Він містить у собі крім усього «побічні» уявлення і почуття (асоціації), традиційно зв'язані з денотатом. Такого роду «супутні елементи значення», називаються конотаціями, дозволяють вживати мовний знак у «непрямих» значеннях. Наприклад, діти — квіти життя; яка чудесна квіточка (про дівчину). До конотацій відноситься експресивно-стилістичне забарвлення, яке входить в обсяг значення знака. (лик — обличчя — пика, Antlitz — Gesicht — Fresse), а також нормативно-стилістичне забарвлення.

Зв'язок знака з денотатом та сигніфікатом в семіотиці називається семантикой, яка вивчає семантичні (або референційні) значення. По-друге, існуючи в системі, знак пов'язаний з іншими знаками цієї системи. Такий зв'язок становить синтактику, яка вивчає внутрішньолінгвістичні значення. Знак пов'язаний також з людиною, яка ним користується. Якщо немає людини, яка сприймає даний предмет як знак, то не може існувати і сам знак. Цей третій тип зв'язку називається прагматикою, яка вивчає прагматичні значення..

Денотативне значення утворюється відношенням знака до денотата. Оскільки знак не існує без денотату, денотативним значенням володіє будь-який мовний знак.

Денотативний зміст тексту складається з денотативних значень представлених у тексті мовних знаків. Він не є простою сумою механічного додавання денотативних значень. Їхня взаємодія в тексті носить більш складний характер. Зокрема, взаємодіючи одне з одним, широкі, а іноді і розпливчасті денотативні значення мовних одиниць конкретизуються. Порівняєте значення дієслова забезпечувати з його більш конкретними значеннями, які він набуває в наступних словосполученнях: забезпечити суворе дотримання закону, забезпечити експедицію продуктами, забезпечити свою родину). Такого роду конкретизація значення в тексті називається його актуалізацією.

Сигніфікативне значення - утворюється в наслідок відношення знак — сигніфікат, містить у собі крім об'єктивних властивостей денотата також конотативні елементи. У широкому розумінні цього слова під конотацієй прийнято розуміти будь-як змістовний компонент, що не відноситься до денотативного змісту, але супроводжує і доповнює його. Однак, виходячи з визначення поняття «сигніфікат», ми будемо відносити до сигніфікативних конотацій не всі додаткові компоненти змісту (значення), а тільки ті, котрі є фактом колективної мовної свідомості і такі, що зафіксовані в парадигматичному значенні мовного знака (тобто ще до того як він ужитий у мові). Різного роду індивідуалъні додаткові відтінки, що привносяться референтами в зміст «від себе» безпосередньо в процесі мовлення, до сигніфікативних конотацій не відносяться.

Основні типи сигніфікативних конотацій:

- деякі стійкі для даної етнічної спільності асоціації, які повязані з денотатом. Наприклад: віл — покірлива працьовитість (працює як віл), der Ochse (віл) — дурість, тупість; ведмідь — незграбність, der Bär (ведмідь) — сила (stark wie ein Bär), брутальність (ein grober Bär);

-символічне значення, яке приписують денотату. Наприклад: серце, das Herz — символ почуттів; у східних народів з тим же символічним значенням — печінка; сніг, der Schnee — символ білизни (білий як сніг, schneeweiß), у деяких африканських народів, які не знають сніга, у тій же символічній ролі — оперення білої чаплі; тріска — символ худорби (худий як тріска, після хвороби вона, як тріска), у німецькій мові аналогічний символ — die Spindel (веретено): Er ist spindeldürr;

- співвіднесеність денотата з певним лингвокультурним середовищем: Дума — нижня палата російського парламенту, der Bundestag — нижня палата парламенту в Німеччині, storting — аналогічна палата в Норвегії; прем'єр-міністр — глава держави (у ряді країн), der Bundeskanzler — глава держави в Німеччині й Австрії; горілка — традиційно російський міцний спиртний напій, der Schnaps — аналогічний німецький продукт, whisky — англійський міцний напій;

- співвіднесеність денотата з певним соціальним середовищем: изба, хата — селянський будинок, вілла — будинок багатія;

джинси — предмет молодіжного одягу, смокінг — предмет одягу вищого класу суспільства; der Lohn — заробітна плата робітника, das Gehalt — заробітна плата чиновника або служить, das Honorar — грошова винагорода діячам науки і мистецтва за окремі праці, der Sold — грошові виплати військовослужбовцям, die Diäten — грошові виплати депутатам парламенту;

- співвіднесеність денотата з певною історичною епохою: городовий — поліцейський у царській Росії, die Reichswehr — озброєні сили Німеччини в період Веймарской республіки, die Wehrmacht — озброєні сили Німеччини до 1945 року, die Bundeswehr — озброєні сили ФРН;

- співвіднесеність денотата з певним світоглядом. Наприклад: der Arbeitnehmer — работополучатель, der Arbeitgeber — роботодавець (терміни, уживані прихильниками ринкового господарства), die Werktätigen — працюючі (слово з вокабуляра прихильників соціалістичної епохи), arisch, nicht arisch, verjudet, volksfremd, die Rassenschande, der Volksgenosse — слова з вокабуляра німецьких нацистів;

- ставлення того, хто говорить до денотата. Наприклад: обличчя — харя, ділова людина — деляга, das Gesicht — die Fresse, der Chef — der Boss, der Intellektuelle — der Intelligenzler, der Pfarrer — der Pfaffe, sehen — glotzen;

- функціонально-стилістичне забарвлення мовного знака — показник того, що знак переважно використовується в рамках визначеного функціонального стилю;

- нормативно-стилістичне забарвленя — показник переважного використання мовного знака у визначених (соціальних) ситуаціях спілкування.

У лінгвістиці прийнято поділяти значення і зміст на семантичне, прагматичне та внутрішньолінгвістичне. Семантичне значення властиве знаку ще до того, як він ужитий у мові. Прагматичний зміст виникає тільки в мові (безпосередньо в процесі використання знака).

Денотативне значення і сигніфікативні коннотації мовного знака складають у своїй сукупності його семантичне значення. Вся інша інформація, яка характерна для мовних знаків, входить до розряду прагматичного чи внутрішньолінгвічтичного значень.

2.Мовні значення та переклад

Для теорії перекладу першочергове значення має таке питання: чи всі типи значень, які виражені в тексті оригіналу зберігаються під час перекладу; чи полягає задача перекладача в тому, щоб передати тільки семантичні значення, чи він має передати також інші типи значень, а саме прагматичні та внутрішньолінгвістичні.

Визначивши переклад як процес перебудови мовленнєвого твору однією мовою в мовленнєвий твір іншою мовою при збережені незмінного плану змісту, тобто його значення, слід зауважити, по-перше, що термін «значення» слід розглядати в широкому розумінні, маючи на увазі не тільки семантичні значення, але й усі інші типи відносин; по-друге, про збереження незмінного значення можна говорити лише відносно, маючи на увазі максимально можливу повноту передачі значень. З цього можна зробити висновок, що, по-перше, задача перекладача полягає в тому, щоб по можливості повністю передати всі значення; по-друге, при перекладі існують так звані змістовні збитки, тобто значення, що існують в тексті МО в тексті МП зберігаються не повністю. При цьому ступінь «збереження» значень в процесі перекладу залежить від самого значення. Більш зберігаються при перекладі семантичні значення. Це відбувається з тієї причини, що в системі семантичних знаків мовних одиниць зберігається увесь практичний досвід колективу, який говорить цією мовою, оскільки сама дійсність, що оточує різні мовні колективи більш співпадає чим відрізняється. Що стосується тих випадків, коли предмети або ситуації, що існують в досвіді колектива-носія МО, відсутні в досвіді колектива-носія МП, то будь яка мова побудована так, що за її допомогою можна описувати будь які предмети чи явища.

Менш підлягають передачі під час перекладу прагматичні значення. Якщо предмети, поняття, ситуації, як правило однакові для носіїв різних мов, то відношення різних членів колективу до цих предметів можуть бути різними, а тому відрізнятися будуть і прагматичні значення.

Внутрішньолінгвістичні значення в силу своєї сутності підлягають трансформації при перекладі в мінімальному ступені. Як правило, вони взагалі не зберігаються. При перекладі відбувається заміна однієї мови іншою, а кожна мова – це своєрідна система, елементи якої пов’язані між собою відносинами, які є специфічними саме для цієї мовної системи. Тому при перекладі внутрішньо лінгвістичні значення, характерні одиницям МО, як правило, зникають та замінюються внутрішньо лінгвістичними значеннями, які характерні для МП.

Говорячи про черговість передачі значень, завдання перекладача слід вбачати в тому, щоб першочергово відтворювати семантичні значення, потім – прагматичні, та не намагатися передати внутрішньо лінгвістичні значення. Але така постановка питання є досить схематичною, оскільки не враховується інший важливий фактор, який визначає черговість передачі значень, а саме характер тексту, який перекладається. Зазначені типи мовних значень відіграють неоднакову роль в текстах різних жанрів. Якщо для такого жанрового різновиду як наукова та технічна література провідна роль належить референційним значенням, то для художньої літератури, а особливо для ліричної поезії провідними є прагматичні значення.

3.Семантичні відповідності під час перекладу. Передача денотативного змісту.

Ступінь складності передачі денотативного змісту під час перекладу в окремих конкретних випадках різний.

1. Der Tisch steht am Fenster. – Стіл стоїть біля вікна.

2. Diese wissenschaftlich-technischen Errungenschaften sind heute nicht wegdenkbar. - Без цих науково-технічних досягнень сьогодні не можна уявити собі наше життя.

У першому випадку співвідношення німецької і української лексики та граматики дозволило перекладачу обмежитися елементарною заміною німецьких словоформ українськими. В другому випадку перекладачу довелося «перерозподіляти» значення німецького слова wegdenkbar на цілий ряд українських слів і, відповідно, використовувати іншу, чим в оригіналі, морфологічну і синтаксичну структуру речення. Зміст оригіналу вдалося передати за допомогою перекладацьких трансформайцій.

Почнемо розгляд способів передачі денотативного змісту в перекладі з найбільш простого прийому, використаного в першому з двох вищенаведених випадків перекладу. Його прийнято називати підстановкою. Суть його полягає в тому, що на основі (відносного) збігу значень перекладач заміняє одиницю МО одиницею МП. У реальній практиці підстановки завжди переплітаються з більш складними прийомами передачі змісту.

Використання такого перекладацького прийому як підстановки обумовленно типами співвідношення одиниць МО та МП, що виявляються при зіставленні лексичних одиниць двох мов.

Тип I: Денотативне значення одиниці МО та одиниці ПМ цілком збігається.

Безумовно цей тип співвідношення денотативних значень одиниць МО та МП не створює труднощів для перекладача. Однак для мов, що не знаходяться в дуже близькому спорідненні, таке співвідношення лексичних одиниць двох мов — досить рідкий випадок.

Тип II: Обсяг денотативного значення одиниці МО покривається сукупністю значень декількох одиниць МП або навпаки — сукупність денотативних значень декількох одиниць МО покривається значенням однієї одиниці МП.

Співвідношення денотативних значень одиниць МО та МП цього типу може поставити перекладача перед вибором, для якого потрібна певна інформація, що не завжди міститься в контексті. Так, наприклад, німецьке поняття Geschwister означає діти одних батьків і покривається сукупністю двох російських понять: брати і сестри. Стосовно ж до конкретного випадку — як факт біографії певної особи — слово Geschwister може означати різні комбінації цих двох понять. Відповідно фраза Der Schriftsteller hatte noch vier Geschwister може означати: У письменника було ще чотири брати. У письменника було ще чотири сестри. У письменника було ще четверо братів і сестер. Правильно перекласти цю фразу можна лише в контексті, якщо відомим є конкретні факти про життя цього письменника. Якщо такі факти відсутні перекладач можне перекласти таким чином: У батьків письменника було ще четверо дітей. Або: Письменник виріс у родині, де крім нього було ще четверо дітей.

Тип II співвідношення денотативних значень лексичних одиниць різних мов не слід плутати з явищем лексичної багатозначності. Продемонструємо різний характер цих явищ за допомогою схем 1 і 2.

Схема 1 КІСТКА der Knochen (у більшості хребетних)

die Gräte (у риб)

das Bein (матеріал для різблення, а також у деяких

інших значеннях)

Схема 2

МІСЦЕ 1) певна частина простору die Stelle, der Platz

2) місцевість (мальовниче місце) das Gelände, die Landschaft

3) посада (дохідне місце) die Stelle, die Stellung

4) частина художнього твору die Stelle (саме цікаве місце п'єси)

5) окрема частина багажу das Kollo, das Gepackstuck (у багажі п'ять місць)

6) місце (у потязі, театрі і т.п.) der Platz, der Sitz (im Auto)

7) місце (у парламенті і т.п.) der Sitz

8) місце (у спортивних змаганнях) der Platz

На схемі 1, де зображене співвідношення значень українських і німецьких лексичних одиниць по типу II, ми бачимо, що значення трьох німецьких слів співвіднесені безпосередньо з тим самим значенням українського слова кістка. Тому при відсутності в контексті необхідної інформації є неможливим вирішити, який з альтернативних перекладацьких відповідників слід вибрати. (Наприклад, якщо в тексті усього лише одна коротка фраза: Він поперхнувся кістою, то неможливо вирішити, який з двох можливих варіантів вибрати: Knochen чи Gräte.)

На схемі 2 відображене явище лексичної багатозначності: німецькі еквіваленти співвіднесені з різними значеннями українського слова місце. Оскільки конкретне значення багатозначного слова чітко визначається навіть мінімальним контекстом (наприклад, квитки на відкидні місця, плацкартні місця, 20 місць у парламенті), багатозначність лексичної одиниці МО не створює для перекладача принципових труднощів з вибором перекладацької відповідності.

Тип III: Денотативне значення одиниці МО частково збігається і частково розходиться з денотативним значенням однієї чи (що більш типово) декількох одиниць МП.

Співвідношення такого типу є досить розповсюдженим. Від співвідношення другого типу його відрізняють дві особливості:

1. Частково покриваючи обсяг значення МО, кілька одиниць МП частиною своїх значень можуть виходити за його межи. Це означає, що кожна одиниця МП еквівалентна одиниці МО тільки у визначених контекстах, поза якими одиниця МП не є еквівалентом.

2. Сукупність значень одиниць МП може не покривати всього обсягу значення одиниці МО, тобто частина обсягу значення одиниці МО може бути не покрита сукупністю її словникових еквівалентів. На практиці це означає, що є такі контексти, в яких жоден з цих еквівалентів не використовується.

Слід відзначити, що труднощі, з якими зустрічається перекладачі, маючи справу з типами II і III співвідношення лексичних одиниць МО та МП, різного характеру. Якщо у випадку з типом II перекладацька проблема має, як правило, обєктивний характер (у перекладача просто немає інформації, для того щоб вибрати один з декількох альтернативних еквівалентів), то у випадку з типом III, труднощі частіше виникають у результаті недостатньої кваліфікації перекладача: 1) негрунтовні знанні у галузі однієї з двох чи обох мов; 2) невміння користуватися словником.

На останній причині слід зупинитися докладніше:

Двомовний словник складається з окремих словникових статей. Кожна словникова стаття (СС) складається з лівої і правої частини. У лівій частині — лексична одиниця МО, у правої — слова (а іноді і словосполучення) МП. Отже, якщо ми маємо співвідношення лексичних одиниць III типу, то у правій частині СС декілька слів (словосполучень). Чому декілька, в принципі зрозуміло: жоден з еквівалентів, пропонованих правою частиною, не є повним відповідником одиниці МО. Кожний з неповних еквівалентів правої частини репрезентирует лише частину значення одиниці МО і, відповідно, може бути використаний лише в окремому потенційному контексті. Очевидно, що в цих обставинах невірний вибір перекладацького еквівалента з правої частини словникової статті може обернутися серйозною помилкою під час перекладу.

Для того щоб запобігти подібних помилок слід звернути увагу на наступні коментарі: Значення слова МО (головного слова) словникової статті розкривається шляхом підбора відповідника на МП. Коли для слова МО немає одного (повного) еквівалента, розкривати значення слова МО слід за допомогою декількох часткових еквівалентів МП.

Продемонструємо це на прикладі німецького прикметника einschlägig. Словник „Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache" Р. Клаппенбах і В. Штейница дає наступні значення цього слова: zu dem Gebiet, Bereich gehörend, das Gebiet, den Bereich betreffend (що належить до певної галузі, сфери). Виходячи з цього значення, перекладемо декілька речень зі словом einschlägig, підбираючи йому еквіваленти відповідно до контексту та українського узусу:

1. Dieser Artikel ist in einschlägigen Verkaufsstellen erhältlich.

Цей товар можна купити в спеціалізованих торгівельних місцях.

2. Diese Frage wurde mit allen einschlägigen Dienststellen beraten. Це питання обговорювалося з усіма компетентними інстанціями.

3. Sie kennt die gesamte einschlägige Literatur. Вона знає всю спеціальну літературу.

4. Die einschlägigsten Werke kennt sie bestimmt.

Найбільш відомі праці з даного питання вона, звичайно, знає.

5. Er ist einschlägig vorbestraft.

Він має судимість за аналогічні злочини.

6. Was die Reparatur des Haushaltsgeräts anbelangt, so werden alle einschlägigen Arbeiten von unserem Unternehmen ausgeführt.

Що стосується ремонту побутової техніки, то всі необхідні роботи виконуються нашою фірмою.

9. In einschlägigen Kreisen ist er gut bekannt. Його добре знають у відомих колах.

10. Einschlägige Kreise profitieren daran. На цьому наживаються певні прошарки.

Тепер звернемося до СС зі словом einschlägig (той, хто має відношення до чогось, той, що стосується чогось, відповідний).

Після співставлення цієї словникової статті з наведеними прикладами перекладу цього слова в різних контекстах, ми можемо зробити такі висновки:

1.СС двомовного словника не вичерпує усі можливі варіанти перекладу словникового слова, оскільки в рамках СС це зробити неможливо;

2.СС призначена не для того, щоб підказати перекладачу конкретний варіант перекладу, а для того, щоб засобами МП розкрити значення основного слова;

3.В якості семантичного відповідника основного слова слід розглядати не окремо взяті слова та словосполучення правої частини СС, а всю її праву частину цілком.

4. Правильний спосіб користування СС полягає в наступному:

-спочатку з правої частини словникової статі виділяється «роздріблене» семантичне значення головного слова;

- знайдене семантичне значення «проектується» на контекст, та з урахуванням узусу підбитається конкретний відповідник.

Продемонструємо правильний «алгоритм» пошуку контекстуального відповідника на прикладі СС з головним словом der Fehler, яке, як правило, асоціюється зі значенням «помилка».

СС надає наступні значення слова: помилка, хиба, друкарська помилка, вада, недолік, дефект, похибка, збій

Наведемо приклади використання даної лексичної одиниці в різних контекстах.

1.Das Kind hat einen angeborenen Herzfehler- У дитини уроджений порок серця.

2. Der Stoffbezug des Sessels weist einige Gewebefehler auf.- Оббивка крісла в декількох місцях має текстильний брак.

3. Aus seinem letzten Fehler hat er viel gelernt.- Його остання похибка багато чому його навчив

4.Bei der Korrektur der Übersetzung berichte der Redakteur einige stilistische Fehler.- Під час виправлення перекладу редактор встановив декілька стилістичних помилок.

5.Bei Abschreiben des Teztes unterlief dem Tippfräulein manche Fehler.- Коли машиністка друкувала текст вона зробила деякі помилкию

6.Bei der Ausarbeitung des Kriegsstrategie beging der Generalstab einen groben Fehler.- Під час розробки воєної стратегії генеральний штаб допустив грубий прорахунок.

7.Jeder Mensch hat seine Fehler.- У кожної людини вої гнедоліки.

Тип IV співвідношення одиниць ИЯ і ПЯ: Денотативні значення одиниць двох мов не співпадають.

Glatte Lüge – справжня брехня

Kompleter Narr – круглий дурень

Der Wind legte sich- вітер стих

Якщо слова Lüge, Narr, Wind є еквівалентними не тільки в цих сполученнях, я й взагалі, то виділені слова еквівалентні тільки в рамках цього контексту, але їхні значення в МО та МП не пересікаються. За таким типом співвідносяться не тількі окремі слова, а й фразеологічні сполучення.

2. Безеквівалентна лексика. Способи її передачі.

Безеквівалентна лексика – лексичні одиниці, які не мають повних або часткових відповідників у МП. До безеквівалентної лексики належать:

1. Власні та географічні назви, назви установ, організацій та інші назви, що не мають регулярних відповідників у МП.

2. Слова- реалії- лексичні одиниці, які позначають предмети, поняття та ситуації, що не існують в практичному досвіді носіїв мови.

3. Випадкові безеквівалентні одиниці – лексичні одиниці, які позначають предмети та явища, які існують в практичсному досвіді як носіїв МО, так і МП, але в МП вони не мають своєї назви. Der Schnspszahl – число, яке складається з однакових чисел.

4. Структурні екзотизми. Ця група лексичних одиниць близька до випадкових еквівалентів тим, що позначає предмети та явища, що існують як в МО так і в МП, але не мають позначен в МП. Але відрізняються тим, що причина їх виникнення полягає в тому, що МП не має засобів, за допомогою яких можна пояснити ці явища та предмети.erheiraten – отримати щось завдяки одруженню; wegloben- позбавитися того, хто пагано працює, надавши йому при цьому позитивну рекомендацію.

Способи перекладу безеквівалентної лексики:

1. Транскрипція та транслітерація – це способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою літер мови перекладу. При транскрипції відтворюється приблизна звукова форма іншомовного слова, а при транслітерації – їх графічна форма. Вживаються для передачі власних назв, географічних назв, назв установ. улиць, готелів, газет, журналів. Ці способи перекладу широко розповсюджені в суспільно-політичній літературі, в художньому перекладі навпаки зустрічаються не часто.

2. Калькування – способ перекладу, який полягає в передачі безеквівалентної лексики за допомогою заміни її складових частин – морфем, або слів (у випадку сталих виразів) їх лексичними відповідниками.

3. Описовий переклад полягає в передачі значення лексичної одиниці за допомогою розгорнутих словосполучень, які розкривають суттєві ознаки даної лексичної одиниці.Описовий переклад хоча й розкриває зміст безеквівалентних одиниць, він є звичайно великий та неощадливий.

4. Наближений переклад – полягає в підборі найближчих за значенням відповідників в МП для лексичної одиниці МО,