Лекція № 11. Лексикографічні проблеми перекладу

План

1. Лексикографія як перекладацька наука. Проблеми одномовної і двомовної лексикографії.

2. Класифікація двомовних словників.

3. Класифікація тлумачних словників.

4. Посібники, необхідні перекладачу в процесі перекладу.

Лексикографія - наука, що допомагає вирішити аналітичні та інтегративні проблеми перекладу. У процесі перекладу, який насамперед пов'язаний з аналізом інформації, словники відіграють важливу роль. Тому перекладачеві необхідно знати структуру словників, словникові статті та способи розкриття значення слів.

Еволюцію в лексикографії можна проілюструвати на прикладі зростання обсягу словників: словники XVII століття вміщували щонайбільше 20-30 тисяч слів, сучасний одномовний словник Вебстера включає 600 тисяч лексичних одиниць.

Одномовна та двомовна лексикографія пов'язана з відображенням таких явищ:

• полісемії;

• омонімії;

• синонімії

• зміщення значення слова;

• вживання слова у словосполученні і реченні.

Укладачі словників намагаються врахувати більшість мікроконтекстів. Наприклад: англ. слово scent у значенні "запах" має такі мікроконтексти: strong, delightful, pleasant, fresh. Scent у значенні "духи" має інші мікроконтексти: cheap, strong, pleasant.

Крім мікроконтекстів, укладачі словників наводять приклади ситуативних речень.

У процесі перекладу, який насамперед пов'язаний з аналізом інформації, словники відіграють важливу роль, тому перекладачеві необхідно знати структуру словників, словникової статті та способи розкриття значення слів.

Для того, щоб визначити роль фактору пошуку необхідної інформації в словниках під час перекладу, слід з’ясувати, яке місце цей фактор відіграє в загальному процесі перекладу. Для цього загальний процес перекладу можна розділити на декілька етапів, або рівнів перекладу.

Перший рівень – первинне осмислення слів та загальної структури тексту.

Другий рівень – більш ґрунтовне з’ясування як окремих мінімальних одиниць тексту (слів, словосполучень та фразеологічних одиниць), так і більших сегментів тексту (речень, та тексту в цілому).

Третій рівень – відтворення змістовної та стилістичної інформації оригіналу за допомогою засобів мови перекладу.

Четвертий рівень – остаточні оціночні дії перекладача або контрольне саморедагування.

Як правило, на всіх етапах (рівнях) перекладу використання різних типів словників відіграє визначальну роль.

Оволодіння методикою використання словників, знання типології та структури словників і словникових статей — все це дозволяє говорити про лексикографію перекладу як про засіб вирішення багатьох практичних проблем перекладу.

Отже, лексикографія – наука, що допомагає вирішити аналітичні та інтегративні проблеми перекладу.

Дослідження проблеми лексикографії перекладу пов’язане з типологією словників.

Класифікація двомовних словників за призначенням:

1. Повний словник загального типу (для читання та розуміння іноземної літератури) включає не тільки загальновживану лексику, а й:

• архаїзми;

• історизми;

• терміни;

• неологізми;

• сленгові форми.

У словнику мають бути відображені усі значення слова без винятку. Слова реалії мають пояснюватися.

Відсутні:

• лексична сполучуваність;

• ідіоми, що мають дослівний переклад;

• велика кількість синонімів.

2. Перекладацький словник призначений для перекладачів. Такий словник може бути меншим, ніж повний, але словникові статті об’ємніші та детальніші. Враховуються лексико-граматичні розбіжності, детально відображена синонімія мови та наведено відхилення від основних словникових еквівалентів.

3. Навчальний словник дає уявлення не тільки про значення слова, а й про його вживання, сполучуванність, граматичні та стилістичні особливості. До навчального словника входять лише найбільш уживані слова у найпоширеніших значеннях.

Класифікація тлумачних словників:

• Великий словник, що презентує сучасну літературну мову в широкому історичному контексті;

• Середній словник, що відображає лексичний склад сучасної літературної мови.

• Стислий словник, що включає найуживаніші лексичні одиниці сучасної літературної мови.

Перекладачеві необхідно мати чотири типи словників та посібників:

Одномовні словники МО;

1. одномовні словники МП;

2. двомовні словники;

3. спеціальні словники, глосарії, довідники, енциклопедії.

Одномовні словники МО:

• тлумачний словник МО;

• тлумачний енциклопедичний словник.

Одномовні словники МП:

• тлумачний словник МП;

• словник іншомовних слів МП;

• словник синонімів МП;

• орфографічний словник МП.

Двомовні словники:

• двомовний словник з МО на МП;

• двомовний словник з МП на МО (для зворотної перевірки);

• двомовний фразеологічний словник.

Перекладач повинен шукати значення та підшукувати еквівалент на МП. Отже, вміння чітко, швидко та правильно працювати зі словником – один з найважливіших елементів роботи перекладача.