3.Переклад та адаптивне транскодування

Передача інформації, яка міститься в ТО, може здійснюватися мовним посередником в різній формі та з різним ступенем відповідності., в залежності від мети комунікації, яка визначається як учасниками комунікативного процесу, так і самим мовним посередником. Розрізняють два основних види мовного посередництва: переклад та адаптивне транскодування.

Переклад – це вид мовного посередництва, який повністю орієнтований на іншомовний оригінал.

Задача перекладу – забезпечити такий тип міжмовної комунікації, під час якої текст перекладу зміг би виступати в якості повноцінної комунікативної заміни тексту оригіналу в функціональному, структурному та змістовному відношенні.

Функціональне ототожнення оригіналу та перекладу полягає в тому, що переклад мов би приписується автору оригіналу, публікується під його ім’ям, цитується, мов би це є оригінал, але іншою мовою.

Змістовне ототожнення оригіналу та перекладу полягає в тому, що Рецептори перекладу вважають, що переклад повністю відтворює зміст оригіналу тільки іншою мовою.

Структурне ототожнення полягає в тому, що Рецептори вважають, що перекладач повністю передає структуру оригіналу, порядок викладення змісту, не дозволяє собі щось змінювати, виключати, або додавати своє. Кількість та зміст розділів тексту оригіналу та перекладу мають співпадати. Якщо перекладач дозволяє собі робити деякі зміни стосовно окремих деталей структури тексту, то це лише для того, щоб точніше передати зміст оригіналу.

Таким чином, переклад можна визначити як вид мовного посередництва, в результаті якого виникає текст на мові перекладу, комунікативно рівноцінний оригіналу, при чому його комунікативна відповідність проявляється в його ототожненні з оригіналом в функціональному, структурному та змістовному відношеннях. Комунікативний підхід до перекладу – провідний принцип сучасної теорії перекладу.

Адаптивне транcкодування – вид мовного посередництва, під час якого відбувається не тільки транскодування (перенесення) інформації з однієї мови на іншу (що має місце і під час перекладу), а й її перетворення (адаптація) з метою викласти її в іншій формі, яка визначається певним завданням міжмовної комунікації. Специфіка адаптованого транс кодування визначається орієнтацією мовного посередництва на конкретну групу Рецепторів перекладу.

Таким чином, адаптивне транс кодування, подібно перекладу, є певною репрезентацією змісту оригіналу, але на відміну від перекладу вихідний текст не можна оцінувати як повноцінну заміну оригіналу.

Адаптивне транскодування орієнтоване на заданий об’єм та характер інформації, здійснюється шляхом складання рефератів, анотацій, резюме та інших форм передачі інформації, які пов’язані з відбором та перебудовою змісту, який знаходиться в іншомовному тексті

4 .Лінгвістичні методи дослідження в перекладознавстві

Сучасне перекладознавство використовує лінгвістичні методи дослідження. Оскільки в процесі перекладу встановлюється певне відношення між текстами різними мовами, вивчення перекладу передбачає використання процедури порівняльного аналізу. Порівняння текстів – джерело важливої інформації при перекладі. В сучасному перекладознавстві використовують чотири процедури такого аналізу. По-перше, порівнюються тексти перекладу з оригіналом. Таке порівняння дозволяє отримувати важливу інформацію про схожість текстів, засоби отримання еквівалентності, стандартні прийоми перекладу. По-друге, порівнюється декілька варіантів перекладу одного оригіналу.. Це дає можливість знайти загальні закономірності, які не залежать від кваліфікації та індивідуальних особливостей кожного окремого перекладача. Трете, порівнюються переклади з оригінальними текстами мовою перекладу. Таким чином стає відомим, що мова перекладу є особлива підсистема відповідної національної мови. Четвертий різновид порівняння полягає в порівняльному аналізі паралельних текстів на МО та МП, тобто текстів близьких за змістом, та таких, що належать до аналогічних функціональних стилів та жанрів. Таким чином виявляються відмінності при використанні мовних засобів у відповідних текстах в двох мова, що викликає необхідність в стилістичній адаптації при перекладі.

Теорія перекладу користується також такими лінгвістичними методами дослідження, як компонентний аналіз, методи трансформаційного аналізу та статистичних підрахунків.

Використання компонентного аналізу для виявлення в значення мовних одиниць елементарного змісту (сем) дозволяє порівняти семний склад одиниць оригіналу та перекладу та виявити ступінь їхньої відповідності.

Успішно використовується метод трансформаційного аналізу. Як зазначалося, процес перекладу можна представити як особливий вид міжмовної трансформації: перетворення синтаксичних структур оригіналу в структурі перекладу за певними правилами переходу. Це дає можливість виявити та описати цілу низку прийомів перекладу у вигляді перекладацьких трансформацій.

Додаткову інформацію про співвідношення текстів оригіналу та перекладу можна отримати за допомогою точних статистичних підрахунків. Порівнюється частотність окремих частин мови, синтаксичних структур, лексичних одиниць