5.2 Залежність організмів одного виду від організмів іншого виду (пари видів)

Особливо яскравим прикладом відповідності між організмом і середовищем є залежність організмів одного виду від організмів іншого виду (пари видів).

Наприклад, залежність коала від листя евкаліпта або гігантської панди від бамбука (споживач – їжа). Аналогічна залежність існує між паразитами і їх господарями (кліщ-тварина, воша-людина). Існує обширний комплекс «законів» і закономірностей, які діють між організмами і середовищем.

Це перш за все: адаптація і абаптація, пристосованість, конвергенція і паралелізм, схожість, екотипи, генетичний поліморфізм.

5.3 Адаптація і абаптація

Від ступеня відповідності організму з середовищем залежить, чи виживе організм. В одних умовах індивідуум виживає і розмножується, в інших – ні. Природа здійснює відбір. Природний відбір йде за рахунок адаптації і абаптації.

Адаптуючись, спадкові властивості популяцій можуть у ряді поколінь змінюватися. В цьому випадку говорять, що має місце еволюція за допомогою природного відбору. Особини даного покоління «абаптировані» умовами, в яких жили попередні покоління. Умови минулого – фільтр, через який деякі поєднання ознак просочилися в теперішній час. Організми адаптовані до нинішніх умов лише через те, що ці організми схожі з умовами минулого. Вони абаптированы своїм минулим.

Адаптація – (лат. адаптаціо – пристосовую) – еволюційне пристосування організмів до умов середовища, що виражається в зміні їх зовнішніх і внутрішніх особливостей.

5.4 Пристосованість

Пристосованість – це відносний внесок особин в чисельність майбутніх поколінь. Тобто найбільш пристосованими особинами популяції є ті, чисельність потомства яких найбільш велика в порівнянні з чисельністю потомства, які залишають інші, менш пристосовані особини тієї ж популяції.

Пристосованість це – здотність організму до змін у відповідь на зміни умов існування у навколишньому середовищі.

5.5 Конвергенція і паралелізм

Відомо, що відповідність між організмом і середовищем виявляється в схожості будови і способу життя організмів, які мешкають в схожих умовах, але належать до різних гілок еволюційного древа, тобто між ними відсутній споріднений зв'язок, який міг би служити джерелом виникнення загальних ознак або властивостей.

Цей факт спростовує уявлення про те, що кожному типу середовища існування відповідає один і лише один варіант «досконалого організму». Середовище зумовило виникнення аналогічних організмів, які схожі по зовнішній будові або функціям. Наприклад, у таких організмів будова тіла схожа:

• акула (риба),

• пінгвін (птах),

• дельфін (ссавец).

Всі вони мають єдиного предка – плазуна.

Але структури їх тіл не гомологічні (тобто не виникли від одних і тих же структур, що є у загальних предків). Така еволюція називається конвергентною.

Конвергенція – це виникнення у різних за походженням видів схожих зовнішніх ознак в результаті аналогічного способу життя і пристосуванням до близьких умов існування.

Разом з тим, зовнішня схожість і близький спосіб життя можуть виникнути інакше – шляхом так званої паралельної еволюції, тобто коли в різних систематичних групах (наприклад, плацентарних і сумчастих) під впливом середовища відбуваються паралельні зміни, що приводять до виникнення певних екологічних форм.

Наприклад, серед хижаків собачого типу у плацентарних є вовк, у сумчастих – сумчастий вовк.