- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •2.3 Експеримент
- •2.4 Моделювання
- •2.5 Комплексний моніторинг
- •2.6 Космічний моніторинг
- •2.7 Використання літературних даних
- •2.8 Картографічний метод дослідження
- •Лекція 3 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •3.1 Непомірне зростання кількості населення
- •3.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •3.3 Забруднення довкілля
- •3.4 Екологічний імператив
- •4.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •4.3 Сукупність природних факторів
- •4.4 Середовища існування живих організмів
- •5.2 Залежність організмів одного виду від організмів іншого виду (пари видів)
- •5.3 Адаптація і абаптація
- •5.4 Пристосованість
- •5.5 Конвергенція і паралелізм
- •5.6 Екотипи
- •5.7 Поліморфізм
- •5.8 Унітарні і модулярні організми
- •5.9 Популяція
- •Лекція 6 різноманітність і основні типи взаємовідносин живих організмів
- •6.1 Конкуренція
- •Внутрівидова конкуренція
- •Міжвидова конкуренція
- •6.2 Хижацтво
- •6.3 Людина як хижак
- •6.4 Паразитизм і хвороби
- •6.5 Редуценти і детритофаги
- •6.6 Мутуалізм
- •6.7 Життєвий цикл
- •Лекція 7 угрупування
- •7.1 Властивості і багатство угрупувань
- •7.2 Потоки енергії і речовини в співтовариствах
- •7.3 Стійкість, пружність, опір
- •Лекція 8 теорія екосистем у традиційній екології
- •8.1 Визначення і структура екосистеми
- •8.2 Екологія тундри
- •8.3 Лісові екосистеми
- •8.4 Екологія степу
- •8.5 Екологія пустелі
- •8.6 Екологія луків
- •8.7 Болотні екосистеми
- •8.8 Екологія прісних водойм
- •Лекція 9 літосфера, як компонент геосистеми
- •9.1 Загальна характеристика геосистеми
- •9.2 Охорона земних надр
- •9.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 10 охорона водного середовища
- •10.5 Контроль якості води
- •10.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •10.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •10.3 Водокористування та водоспоживання
- •10.4 Очищення стічних вод
- •10.5 Контроль якості води
- •10.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 11 охорона повітряного середовища
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.1 Загальна характеристика атмосфери
- •11.2 Склад сучасної атмосфери
- •11.3 Структура сучасної атмосфери
- •11.4 Парниковий ефект
- •11.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •11.6 Озоновий захисний шар
- •11.7 Кислотні дощі
- •11.8 Смог
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 12 грунт, як екологічний фактор
- •12.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •12.2 Фактори деградації ґрунтів
- •12.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •12.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 13 охорона тваринного і рослинного світу
- •13.1 Охорона флори
- •13.2 Охорона фауни
- •13.3 Заповідна справа
- •Лекція 14 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •14.1 Характер забруднення
- •14.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •14.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •Лекція 15 проблеми шумового, вібраційного та електромагнітного забруднення
- •15.1 Вплив шуму на людину
- •15.3 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •15.4 Штучна радіація
- •15.2 Вібрації
- •Лекція 16 техногенні чинники забруднення довкілля
- •16.1 Поняття «техносфера»
- •16.2 Вплив на довкілля тес
- •Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами
- •Радіоактивне забруднення
- •Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами
- •16.3 Вплив на довкілля аес
- •16.4 Термоядерна енергетика
- •16.5 Вплив на довкілля гес
- •16.6 Альтернативні джерела енергії
- •Енергія вітру
- •Енергія морів та океанів
- •Енергія внутрішнього тепла Землі
- •Енергія Сонця
- •Біоенергетичні технології
- •16.7 Гострота екологічної проблеми у промисловості
- •16.8 Проблеми сільскогосподарського забруднення
- •16.9 Військова діяльність
- •Лекція 17 концепція екологічної безпеки
- •17.1 Екологічний аудит
- •17.2 Оцінка впливів на навколишнє середовище
- •17.3 Моніторинг довкілля
- •17.4 Прогноз та моделювання екологічних змін
- •17.5 Екологічний менеджемент
- •Лекція 18 стихійні природні екологічні катастрофи
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.1 Еволюція чи катастрофа!
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.3 Спалахи наднових зірок
- •18.4 Метеоритні вибухи
- •18.5 Геологічні небезпечні явища
- •18.6 Стихійні явища екзогенного походження
- •18.7 Метеорологічно небезпечні явища
- •Перелік посилань на джерела
Лекція 12 грунт, як екологічний фактор
12.1 Загальна характеристика педосфери
12.2 Фактори деградації ґрунтів
12.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на
екологічний стан довкілля
12.4 Рекультивація порушених ґрунтів.
12.1 Загальна характеристика педосфери
Одним з головних питань охорони довкілля є охорона педосфери.
Класифікація земельних ресурсів
• Сільськогосподарські землі (33,1%) є найціннішою частиною земельних ресурсів. Вони забезпечують людство продуктами харчування; більша частина сільськогосподарських земель відводиться під ріллю, багаторічні насадження (сади, лісосмуги тощо), луги й пасовиська.
• Ліси (30,1 %) – надзвичайно важлива складова біосфери. Вони є одним з основних поглиначів вуглекислого газу атмосфери й виробників кисню; постачають людству дуже цінні матеріали (деревина, сировина для хімічної промисловості), продукти харчування тощо; мають велике рекреаційне значення.
• «Інші землі» (36,8 % ) поділяються на дві групи.
▲ Землі, малопридатні для сільського господарства – пустелі, гори, тундра, яри.
▲ До другої групи належать заселені й забудовані території, тобто такі, які вже не можна використати якось інакше.
Педосфера – це ґрунтовий шар землі в складі біосфери, заселений мікроорганізмами, рослинами, тваринами.
Ґрунти – це природні утворення, які характеризуються родючістю – здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також накопиченими водою й повітрям.
Землі, які використовуються або можуть бути використані в галузях народного господарства, називають земельними ресурсами.
Виникли ґрунти в результаті тривалої взаємодії живих організмів і субстрату (певного типу гірських порід – гранітів, вапняків, базальтів, глин, пісків чи сланців тощо), розкладу живих організмів, впливу природних вод і атмосферного повітря.
Товщина ґрунтового покриву становить від 15-20см до 2-3м.
В.Вернадський називав грунт «біокосним» тілом і «благородною іржею», оскільки він є результатом дії живої і неживої природи.
Безліч видів частину або все своє життя проводять у ґрунті, розпушуючи його та удобрюючи. Це мікроорганізми, найпростіші, черви, вищі тварини. Грунт не лише живить, а й утримує рослини. Найважливіша особливість ґрунту – родючість, тобто забезпечення рослин усім необхідним для їх росту і розвитку.
Найродючіші та найпотужніші ґрунти – чорноземи, в них міститься багато гумусу (перегною). Перегній – органічна речовина, яка утворюється з решток померлих рослин під впливом діяльності мікроорганізмів. Кращі чорноземи містять до 70-90 % гумусу (перегною). Вони формувалися протягом тисячоліть у зонах лугових степів, де був сприятливий клімат (тепле літо, кількість опадів – 500-600 мм. на рік) і оптимальні умови для розвитку багатої трав'яної рослинності. В.Докучаєв називав чорноземи «царем ґрунтів».
Підзолисті ґрунти – сформувалися на півночі, в лісовій зоні, де вологи більше, але не досить тепло.
Бурі, сіро-бурі й каштанові ґрунти, сіроземи, солонці та солончаки формувалися на півдні, де тепла більше, ніж у степовій зоні, але значно менше вологи, рослинність бідна, ґрунтоутворення відбувалося слабше.
Функції ґрунтів:
• вони є головним джерелом одержання продуктів харчування;
• утримають рослини та забезпечують їх живлення;
• приймають участь у мінералізація органічних решток;
• вони відіграють активну роль у очищенні природних і стічних вод, які через них фільтруються;
• грунтово-рослинний покрив планети є регулятором водного балансу суші, оскільки він поглинає, утримує й перерозподіляє величезну кількість атмосферної вологи.
• грунт є місцем проживання численних видів тварин;
• він учасник колообігу хімічних елементів;
В Україні нараховується близько 650 видів різних ґрунтів.
