- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •2.3 Експеримент
- •2.4 Моделювання
- •2.5 Комплексний моніторинг
- •2.6 Космічний моніторинг
- •2.7 Використання літературних даних
- •2.8 Картографічний метод дослідження
- •Лекція 3 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •3.1 Непомірне зростання кількості населення
- •3.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •3.3 Забруднення довкілля
- •3.4 Екологічний імператив
- •4.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •4.3 Сукупність природних факторів
- •4.4 Середовища існування живих організмів
- •5.2 Залежність організмів одного виду від організмів іншого виду (пари видів)
- •5.3 Адаптація і абаптація
- •5.4 Пристосованість
- •5.5 Конвергенція і паралелізм
- •5.6 Екотипи
- •5.7 Поліморфізм
- •5.8 Унітарні і модулярні організми
- •5.9 Популяція
- •Лекція 6 різноманітність і основні типи взаємовідносин живих організмів
- •6.1 Конкуренція
- •Внутрівидова конкуренція
- •Міжвидова конкуренція
- •6.2 Хижацтво
- •6.3 Людина як хижак
- •6.4 Паразитизм і хвороби
- •6.5 Редуценти і детритофаги
- •6.6 Мутуалізм
- •6.7 Життєвий цикл
- •Лекція 7 угрупування
- •7.1 Властивості і багатство угрупувань
- •7.2 Потоки енергії і речовини в співтовариствах
- •7.3 Стійкість, пружність, опір
- •Лекція 8 теорія екосистем у традиційній екології
- •8.1 Визначення і структура екосистеми
- •8.2 Екологія тундри
- •8.3 Лісові екосистеми
- •8.4 Екологія степу
- •8.5 Екологія пустелі
- •8.6 Екологія луків
- •8.7 Болотні екосистеми
- •8.8 Екологія прісних водойм
- •Лекція 9 літосфера, як компонент геосистеми
- •9.1 Загальна характеристика геосистеми
- •9.2 Охорона земних надр
- •9.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 10 охорона водного середовища
- •10.5 Контроль якості води
- •10.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •10.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •10.3 Водокористування та водоспоживання
- •10.4 Очищення стічних вод
- •10.5 Контроль якості води
- •10.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 11 охорона повітряного середовища
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.1 Загальна характеристика атмосфери
- •11.2 Склад сучасної атмосфери
- •11.3 Структура сучасної атмосфери
- •11.4 Парниковий ефект
- •11.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •11.6 Озоновий захисний шар
- •11.7 Кислотні дощі
- •11.8 Смог
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 12 грунт, як екологічний фактор
- •12.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •12.2 Фактори деградації ґрунтів
- •12.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •12.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 13 охорона тваринного і рослинного світу
- •13.1 Охорона флори
- •13.2 Охорона фауни
- •13.3 Заповідна справа
- •Лекція 14 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •14.1 Характер забруднення
- •14.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •14.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •Лекція 15 проблеми шумового, вібраційного та електромагнітного забруднення
- •15.1 Вплив шуму на людину
- •15.3 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •15.4 Штучна радіація
- •15.2 Вібрації
- •Лекція 16 техногенні чинники забруднення довкілля
- •16.1 Поняття «техносфера»
- •16.2 Вплив на довкілля тес
- •Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами
- •Радіоактивне забруднення
- •Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами
- •16.3 Вплив на довкілля аес
- •16.4 Термоядерна енергетика
- •16.5 Вплив на довкілля гес
- •16.6 Альтернативні джерела енергії
- •Енергія вітру
- •Енергія морів та океанів
- •Енергія внутрішнього тепла Землі
- •Енергія Сонця
- •Біоенергетичні технології
- •16.7 Гострота екологічної проблеми у промисловості
- •16.8 Проблеми сільскогосподарського забруднення
- •16.9 Військова діяльність
- •Лекція 17 концепція екологічної безпеки
- •17.1 Екологічний аудит
- •17.2 Оцінка впливів на навколишнє середовище
- •17.3 Моніторинг довкілля
- •17.4 Прогноз та моделювання екологічних змін
- •17.5 Екологічний менеджемент
- •Лекція 18 стихійні природні екологічні катастрофи
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.1 Еволюція чи катастрофа!
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.3 Спалахи наднових зірок
- •18.4 Метеоритні вибухи
- •18.5 Геологічні небезпечні явища
- •18.6 Стихійні явища екзогенного походження
- •18.7 Метеорологічно небезпечні явища
- •Перелік посилань на джерела
13.3 Заповідна справа
Заповідники — це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятники природи та культури.
За своїм значенням заповідні території поділяються на:
Природний національний парк створюється з метою збереження природних комплексів з особливою екологічною, історичною і естетичною цінністю і використання їх в рекреаційних, просвітницьких, наукових і культурних цілях (Шацький, Карпатський, Синевір та ін.).
Державний заповідник формується з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів, вивчення природного ходу процесів і явищ, розробки наукових основ охорони природи. Господарська діяльність в його межах заборонена. (Розточчя, Горгаги, Медобори, Асканія Нова, Український степовий, Чорноморський, Дунайські Плавні, Ялтинський та ін.)
Державний заказник – територія, яка виділяється з метою збереження та відновлення окремих або декількох найбільш цінних або унікальних комплексів. Формується в межах території з Червонокнижними видами. В залежності від характеру державні заказники поділяються на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні, палеонтологічні, геологічні.
Державна пам'ятка природи – територія, або окремий природний об'єкт, які мають особливу цінність або є унікальними і беруться під охорону для збереження в природному стані з науковою, культурно-просвітницькою і естетичною метою.
Державний ботанічний сад – утворюється з метою збереження, вивчення і збагачення в спеціальних умовах різноманітних рослин для їх більш ефективного наукового, культурного і господарського використання (Київський ботанічний сад Академії наук).
Державний дендрологічний парк створюється з метою збереження, вивчення і збагачення в спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників для їх ефективного наукового, культурного і господарського використання (Хоростківський, Гермаківський).
Державні парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – найбільш визначні зразки паркобудівництва. Беруть під охорону в естетичних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях («Софіївка» в Умані, «Раїв'ський» в Бережанах, Скала-Подільський, Вишнівецький, Коропецький).
Державний зоологічний парк формується з метою збереження і вивчення в спеціально створених умовах об'єктів дикої фауни для науково-просвітницьких, пізнавальних і науково-дослідних цілей (Київський, Харківський та ін.)
Державне заповідне урочище – лісові, степові, болотні та інші природні комплекси, які мають велике наукове, природоохоронне і естетичне значення.
На території України функціонує кілька природних національних парків, 14 державних заповідників, у тому числі 2 біосферних (Чорноморський, Асканія Нова), 2 державних заповідно-мисливські господарства, близько 1600 заказників, 2650 пам'яток природи, 13 ботанічних садів, 17 дендрологічних парків, 6 зоологічних парків, 500 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 560 заповідних урочищ.
За останні роки в Україні сформовано цілу мережу природно-заповідних територій (5350 територій і об'єктів) загальною площею понад 1,1 млн. га.
Природно-заповідні території повинні виконувати роль банку гено- й ценофонду, тому що тривале та стабільне використаний біосфери в майбутньому залежить від збереження для прийдешніх поколінь всього генетичного різноманіття планети.
