- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •2.3 Експеримент
- •2.4 Моделювання
- •2.5 Комплексний моніторинг
- •2.6 Космічний моніторинг
- •2.7 Використання літературних даних
- •2.8 Картографічний метод дослідження
- •Лекція 3 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •3.1 Непомірне зростання кількості населення
- •3.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •3.3 Забруднення довкілля
- •3.4 Екологічний імператив
- •4.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •4.3 Сукупність природних факторів
- •4.4 Середовища існування живих організмів
- •5.2 Залежність організмів одного виду від організмів іншого виду (пари видів)
- •5.3 Адаптація і абаптація
- •5.4 Пристосованість
- •5.5 Конвергенція і паралелізм
- •5.6 Екотипи
- •5.7 Поліморфізм
- •5.8 Унітарні і модулярні організми
- •5.9 Популяція
- •Лекція 6 різноманітність і основні типи взаємовідносин живих організмів
- •6.1 Конкуренція
- •Внутрівидова конкуренція
- •Міжвидова конкуренція
- •6.2 Хижацтво
- •6.3 Людина як хижак
- •6.4 Паразитизм і хвороби
- •6.5 Редуценти і детритофаги
- •6.6 Мутуалізм
- •6.7 Життєвий цикл
- •Лекція 7 угрупування
- •7.1 Властивості і багатство угрупувань
- •7.2 Потоки енергії і речовини в співтовариствах
- •7.3 Стійкість, пружність, опір
- •Лекція 8 теорія екосистем у традиційній екології
- •8.1 Визначення і структура екосистеми
- •8.2 Екологія тундри
- •8.3 Лісові екосистеми
- •8.4 Екологія степу
- •8.5 Екологія пустелі
- •8.6 Екологія луків
- •8.7 Болотні екосистеми
- •8.8 Екологія прісних водойм
- •Лекція 9 літосфера, як компонент геосистеми
- •9.1 Загальна характеристика геосистеми
- •9.2 Охорона земних надр
- •9.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 10 охорона водного середовища
- •10.5 Контроль якості води
- •10.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •10.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •10.3 Водокористування та водоспоживання
- •10.4 Очищення стічних вод
- •10.5 Контроль якості води
- •10.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 11 охорона повітряного середовища
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.1 Загальна характеристика атмосфери
- •11.2 Склад сучасної атмосфери
- •11.3 Структура сучасної атмосфери
- •11.4 Парниковий ефект
- •11.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •11.6 Озоновий захисний шар
- •11.7 Кислотні дощі
- •11.8 Смог
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 12 грунт, як екологічний фактор
- •12.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •12.2 Фактори деградації ґрунтів
- •12.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •12.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 13 охорона тваринного і рослинного світу
- •13.1 Охорона флори
- •13.2 Охорона фауни
- •13.3 Заповідна справа
- •Лекція 14 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •14.1 Характер забруднення
- •14.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •14.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •Лекція 15 проблеми шумового, вібраційного та електромагнітного забруднення
- •15.1 Вплив шуму на людину
- •15.3 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •15.4 Штучна радіація
- •15.2 Вібрації
- •Лекція 16 техногенні чинники забруднення довкілля
- •16.1 Поняття «техносфера»
- •16.2 Вплив на довкілля тес
- •Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами
- •Радіоактивне забруднення
- •Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами
- •16.3 Вплив на довкілля аес
- •16.4 Термоядерна енергетика
- •16.5 Вплив на довкілля гес
- •16.6 Альтернативні джерела енергії
- •Енергія вітру
- •Енергія морів та океанів
- •Енергія внутрішнього тепла Землі
- •Енергія Сонця
- •Біоенергетичні технології
- •16.7 Гострота екологічної проблеми у промисловості
- •16.8 Проблеми сільскогосподарського забруднення
- •16.9 Військова діяльність
- •Лекція 17 концепція екологічної безпеки
- •17.1 Екологічний аудит
- •17.2 Оцінка впливів на навколишнє середовище
- •17.3 Моніторинг довкілля
- •17.4 Прогноз та моделювання екологічних змін
- •17.5 Екологічний менеджемент
- •Лекція 18 стихійні природні екологічні катастрофи
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.1 Еволюція чи катастрофа!
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.3 Спалахи наднових зірок
- •18.4 Метеоритні вибухи
- •18.5 Геологічні небезпечні явища
- •18.6 Стихійні явища екзогенного походження
- •18.7 Метеорологічно небезпечні явища
- •Перелік посилань на джерела
6.6 Мутуалізм
Це поняття має на увазі взаємодії між парами видів, що приносять користь один одному. Мутуалізм (лат. мутуус-взаємний) – взаємовигідні відношення між організмами. Мутуалістичні відносини, як правило, виникають між організмами різних трофічних рівнів, наприклад між рослинами й запилювачами, відношення людини та культурних рослин.
В популяції особини ростуть, виживають, розмножуються з великим успіхом у присутності особин іншого виду. Наприклад, один вид одержує від іншого їжу, а інший –захист від ворогів. Але не йдеться про дружню взаємодопомогу. Тут діє свого роду «егоїзм», і вигідні для обох відносини.
Прикладами мутуалізму, що включає поведінкові взаємозв'язки, є :
● Африканський птах медоуказчік і капский медоїд. Птах розшукує бджолиннє гніздо, а медоїд розкриває їх.
● Креветки риють нори, а бички використовують ці нори як місця схованки.
● Риби-чистильники поїдають паразитів, бактерій і відмерлі тканини з поверхні тіла «клієнта».
Таким чином, взаємодія між організмами може бути корисною або шкідливою.
Негативні взаємодії виявляються у вигляді хижацтва, конкуренції. Позитивні у формі мутуалізма. Але в кожній негативній формі є окремі корисні моменти і, навпаки, корисні взаємодії нерідко мають негативні аспекти. Завдяки такій складній взаємодії встановлюється динамічна рівновага між середовищем і організмом.
6.7 Життєвий цикл
Кожний організм, незалежно від тривалості життя, розмірів та інших особливостей, проходить певні цикли розвитку. Компонентами життєвих циклів є: розміри особини, швидкість росту, характер розмноження, ознаки соматичних тканин організму, місця існування, чисельність.
Розміри – це одна з характеристик життєвого циклу організму. Крупний розмір може підвищити конкурентоспроможність. Крупна особина краще зберігає постійний рівень функціонування при коливаннях параметрів середовища. Разом з тим крупні розміри – це і зростання небезпеки (буря швидше знищить крупне дерево, блискавка скоріше потрапить у крупну тварину).
Швидкості росту і розвитку. Зростання і розвиток відбуваються одночасно. Проте це два окремих процеси. Одній і тій самій стадії онтогенезу може відповідати широкий діапазон розмірів, а екземпляри однакового розміру можуть помітно розрізнятися по рівню розвитку.
Розмноження. Організми залишають після себе потомство. Один-єдиний акт розмноження – це моноциклічність, декілька незалежних актів – це поліцикличність.
Ознаки соматичних тканин організму. З ними пов'язані такі питання: турбота про потомство, тривалість життя, розселення, запас ресурсів.
Місця існування. Організм формується під безпосереднім впливом місць існування. Вони можуть бути: незмінними, сезонними, непередбачуваними.
Чисельність. На чисельність впливає безліч чинників. Це: фізико-хімічні умови, забезпеченість ресурсами, вплив конкурентів, хижаків, паразитів і т.п. Чисельність визначається шляхом обліку. Всі популяції безперервно змінюються: нові організми народжуються або прибувають як іммігранти, а колишні гинуть або емігрують.
